Рішення

від 19.02.2025 по справі 282/1425/24

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/1425/24

Провадження № 2/282/47/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої суддіВальчука В.В.

при секретарі судового засіданняДемчук В.І.

за участю представника позивача Саламахи А.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Саламаха Анатолій Віталійович до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кусто Агро Фармінг» про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, який мотивував тим, що 01.08.2011 року між ним та власником земельної ділянки ОСОБА_1 , було укладено та 02.11.2011 року в установленому законом порядку зареєстровано договір оренди земельної ділянки площею 3,2819 га., кадастровий номер 1823183400:06:002:0012, яка розташована на території Коростківської сільської ради Житомирського (раніше Любарського) району строком на 10 років.

Відповідно до діючих норм договору, строк дії вказаного вище договору мав закінчитися 02.11.2021 року.

01.07.2021 року сторони за первісним договором уклали додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 01 серпня 2011 року якою, продовжили дію договору на строк 20 років.

30.10.2023 році позивач звернувся до Державного реєстратора речових прав з заявою про реєстрацію Додаткової годи №1 від 01.07.2021 року до договору оренди землі від 01.08.2011 року, але отримав рішення про відмову в проведенні реєстраційної дії №70051786, з якого слідувало, що право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1823183400:06:002:0012 зареєстровано 24.09.2016 року за ТОВ «АГРОЛАЙН УКРАЇНА».

Тобто, на його думку відповідачі за даним позовом, діючи в порушення закону, уклали між собою договір оренди землі та приховавши від реєструючого органу відомості про існування первісного чинного договору оренди та укладення Додаткової угоди на цю земельну ділянку, зареєстрували вказане речове право в реєстрі речових прав.

На даний час ТОВ "АГРОЛАЙН-УКРАІНА" на підставі вказаних незаконно укладених договорів та реєстрованих речових прав оренди землі заявляє своє право на земельну ділянку.

За таких обставин позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1823183400:06:002:0012 площею 3,2819 га., що укладений 16.08.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОЛАЙН - УКРАЇНА» код ЄДРПОУ 34403436, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 09.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у загальному позовному провадженні.

12 листопада 2024 року на адресу суду надійшла заява представника ТОВ «Кусто Агро Фармінг» Богословського С.В. про те, що ТОВ «»Агролайн-Україна» припинило свою діяльність, а правонаступником його всіх прав та обов`язків є ТОВ «Кусто Агро Фармінг».

19 грудня 2024 року представником подано заяву про заміну відповідача по справі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайн-Україна» його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «Кусто Агро Фармінг», яка ухвалою суду від 19.12.2024 задоволена.

14 січня 2025 року до суду надійшов відзив представника ТОВ «Кусто Агро Фармінг» на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у ньому.

В судовому засіданні представник позивача Саламаха А.В. заявлені позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача Богословський С.В., заявлені позовні вимоги не визнав з мотивів наведених у відзиві на позов, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, з кадастровим номером 1823183400:06:002:0012 площею 3,2819 га, що розташована на території Коростківської сільської ради Житомирського (раніше Любарського) району, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ №383444, виданого 17.09.2010 року Любарською районною державною адміністрацією (а.с.15).

01 серпня 2011 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,2819 га, розташовану на території Коростківської сільської ради Любарського району, який було зареєстровано 02.11.2011 у відділі Держкомзему у Любарському районі Житомирської області за №182310004001881 (а.с.16-18).

В подальшому, 01 липня 2021 року між вказаними сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.11.2011 року, за якою строк дії зазначеного договору продовжено до 01.08.2031 року (а.с.23-25).

Згідно ст.125 ЗК України (в редакції від 17.07.2011 року), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В чинній на час укладення оспорюваного договору оренди землі редакції вказаної статті передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції що діяла до 01.01.2013 року) - договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.202 ЗК України (в редакції що діяла до 01.01.2013 року), державна реєстрація земельних ділянок здійснювалась у складі державного реєстру земель, що складався з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до ст.204 ЗК України (в редакції що діяла до 01.01.2013 року), порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (що діяла до 01.01.2013 року), книга записів відкривається та ведеться: у паперовому вигляді - територіальним органом Держземагентства.

Таким чином, в 2011 році реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки, у тому числі договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась територіальними підрозділами Держземагенства.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З 2013 року державну реєстрацію прав на земельні ділянки покладено на Укрдержреєстр, повноваження якого закріплено в Положенні про Державну реєстраційну службу, затвердженому Указом Президента України від 06.04.2011року № 401/2011.

Як вбачається з договору оренди землі від 16.08.2016 року орендодавець ОСОБА_4 з однієї сторони та орендар ТОВ «Агролайн Україна» в особі директора Присяжнюка Ігоря Миколайовича з другої, уклали договір згідно якого: орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Коростківської сільської ради Любарського району та належить орендодавцю на підставі державного акту на земельну ділянку серія ЯЛ №383444, площею 3,2819 га., кадастровий номер 1823183400:06:002:0012, строком на 10 років (а.с.85-87).

Даний договір було зареєстровано відділом з питань державної реєстрації Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області (а.с.84, 85).

Згідно роз`яснення Державної реєстраційної служби України №2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами» встановлено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 01.01.2013 року.

Згідно вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте відповідачі не надали суду доказів відносно того, що при реєстрації оспорюваного договору оренди землі державним реєстратором було здійснено запит до відділу Держземагенства та відповідно, отримано відповідь про відсутність реєстрації договору оренди на зазначену земельну ділянку.

Також відповідачами не надано доказів визнання недійсним, розірвання чи припинення дії договору оренди землі від 01 серпня 2011 року укладеного між ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 на час укладення оспорюваного договору оренди землі від 16.08.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агролайн-Україна».

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно правової позиції, викладеної у рішенні ВСУ у справі №6-162ц13, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ЦК України, визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено факт існування одночасно двох правочинів щодо однакового об`єкту договору та зобов`язань, що суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов`язань по двом договорам одночасно.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що договір оренди земельної ділянки, що був укладений 16.08.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агролайн-Україна», суперечить вказаним нормам матеріального права, а тому є недійсним з моменту його вчинення, оскільки на час його укладення та на час реєстрації за ТОВ «Агролайн-Україна» права на оренду землі був чинний договір оренди спірної земельної ділянки від 01 серпня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 , підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із ухваленням рішення суду про задоволення позовних вимог та проханням позивача, з відповідача ТОВ «КУСТО АГРО ФАРМІНГ» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені ним і документально підтверджені в розмірі 6116,60 грн. по сплаті судового збору.

Щодо витрат по оплаті правової допомоги слід зазначити, що по скільки представником позивача адвокатом Саламахою А.В. ні позивачем не було надано суду відповідних підтверджуючих доказів, то і відповідно суд їх не стягує.

Керуючись ст.ст.203, 215, 216, 792 ЦК України, ст.ст.125, 202, 204 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 18, 20, 27 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.4, 11, 16, 76, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1823183400:06:002:0012, площею 3,2819 га. укладений 16.08.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОЛАЙН - УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34403436) - визнати недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУСТО АГРО ФАРМІНГ», код ЄДРПОУ 34868532, юридична адреса: м.Вінниця вул.Грушевського,28 прим.3 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені ним судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 6116 (шість тисяч сто шістнадцять) гривень 60 копійок.

Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2025 року.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. В. Вальчук