Постанова

від 26.02.2025 по справі 534/418/25

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/418/25

Провадження №3/534/118/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Горішні Плавні

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Морозов В.Ю., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , працює головним бухгалтером ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ», адреса: 39800, Полтавська обл., Кременчуцький р-н., м. Горішні Плавні, вул. Будівельників 16,

- за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.163-4, ч. 1 ст. 163-1КУпАП,

у с т а н о в и в :

До Комсомольського міського суду Полтавської області надійшли дві справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-4, ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (№ 534/418/25, № 534/420/25).

Зі змісту згаданих протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ» вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме в порушення п. 164.1 ст. 164 , пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 170.9 ст. 170, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України не утримано і не перераховано податок на доходи фізичних осіб у травні 2021 у сумі 24 300 грн., у червні 2021 у сумі 5 400 грн., у липні 2021 у сумі 24 300 грн., у серпні 2022 у сумі 13 500 грн., у вересні 2021 у сумі 13 500 грн., у жовтні 2021 року у сумі 30 780 грн., у листопаді 2021 у сумі 35 100 грн., у грудні 2021 у сумі 17 280 грн., у травні 2022 у сумі 3 078 грн., у червні 2022 у сумі 5 040 грн., у липні 2022 у сумі 7 488 грн., у серпні 2022 у сумі 7 137 грн., у вересні 2022 у сумі 3 861 грн., у жовтні 2022 у сумі 28 816,16 грн., у листопаді 2022 у сумі 5 610 грн., у грудні 2022 у сумі 5 717,52 грн., у липні 2023 року у сумі 16 136,14 грн., у жовтні 2023 року у сумі 18 800,26 грн., у лютому 2024 року у сумі 31 555,44 грн., у липні 2024 року у сумі 21 576,35 грн.

в порушення пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 , пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України не утримано і не перераховано військовий збір у травні 2021 у сумі 2 025 грн., у червні 2021 у сумі 450 грн., у липні 2021 у сумі 2 025 грн., у серпні 2021 у сумі 1 125 грн., у вересні 2021 у сумі 1 125 грн., у жовтні 2021 у сумі 2 565 грн., у листопаді 2021 у сумі 2925 грн., у грудні 2021 у сумі 1 440 грн., у травні 2022 у сумі 256, 5 грн. у червні 2022 у сумі 420 грн. у липні 2022 у сумі 624 грн. у серпні 2022 у сумі 594,75 грн. у вересні 2022 у сумі 321,75 грн., у жовтні 2022 у сумі 2 401,35 грн., у листопаді 2022 у сумі 472,5 грн., у грудні 2022 у сумі 476,46 грн., у липні 2023 у сумі 1 344,68 грн., у жовтні 2023 у сумі 1 566,69 грн., у лютому 2024 року у сумі 2 629,62 грн., у липні 2024 року у сумі 1 798,03 грн.

Також ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «ФЕРРОСТРОЙ» вчинила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме порушено п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі Кодекс), п. 14, п. 15 ПСБО № 7 «Основні засоби», ПСБО № 16 «Витрати», статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський та фінансову звітність в Україні», параграфу 68, 71 МСБО 16 «Основні засоби», п. 4.49, 4.68, 4.69 Концептуальних основ фінансової звітності, з урахуванням пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток, на загальну суму 486 544 грн.; порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст.198 Кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 832 631 грн., в порушення п.201.1. ст.201, п.201.10. ст.201 Кодексу, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за №; 137/28267 із змінами та доповненнями, не виписано та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на обсяг постачання 9 163 154,97 грн., ПДВ на суму 1 832 631,00 грн., в порушення п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.2.1 п.266.2 п.п.266.3.1 п.266.3 п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 Кодексу занижено податок на нерухоме майно за об`єкти не житлової нерухомості на загальну суму 645 732 99 грн.

Будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 не з`явилася.

Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності надійшло клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та її захисника.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справ, передбачених ст. 163-4, 163-1 КУпАП, обов`язковою законодавцем не визначена, і ОСОБА_1 була повідомлена у встановленому законом порядку про судове засідання, суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженимина тепосадовою особоюабо представникомгромадської організаціїчи органугромадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 256КУпАП міститьвимоги дозмісту протоколупро адміністративнеправопорушення,а саме:у протоколіпро адміністративнеправопорушення зазначаються:дата імісцейогоскладення,посада,прізвище,ім`я,побатьковіособи,якасклалапротокол;відомостіпроособу,якапритягаєтьсядо адміністративноївідповідальності(уразіїївиявлення);місце,час вчиненняі сутьадміністративного правопорушення;нормативнийакт,якийпередбачаєвідповідальність задане правопорушення;прізвища,адреси свідківі потерпілих,прізвище викривача(зайогописьмовоюзгодою),якщовониє;поясненняособи,якапритягаєтьсядо адміністративноївідповідальності;інші відомості,необхіднідля вирішеннясправи.Якщоправопорушеннямзаподіяноматеріальну шкоду,процетакож зазначаєтьсявпротоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положеньст.252КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі відомостей щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення, та безпосередньо ролі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до наступного.

У зазначених протоколах про адміністративні правопорушення фактично продубльований висновок, до якого прийшли уповноважені особи під час здійснення позапланової виїзної документальної перевірки комунального підприємства та який відображений в акті перевірки.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст.58та п.86.8 ст.86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Таким чином, на думку суду, акти перевірки не можуть слугувати належними та допустимими доказами винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст. 163-1, ч.1ст.163-4 КУпАП, оскільки в силу нормПодаткового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу нормПодаткового кодексуУкраїниакт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративні правопорушення, передбаченіч.1ст. 163-1, ч.1ст.163-4 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Суд констатує той факт, що у протоколах відсутні посилання на узгоджені податкові повідомлення-рішення.

Самі по собі протоколи про адміністративні правопорушення та визнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст. 163-1, ч.1ст.163-4 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст.ст. 245, 280КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення має забезпечувати повне, всебічне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

За умовами ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З оглядуна викладене,враховуючи,що судрозглядає справувиключно вмежах протоколупро адміністративнеправопорушення таберучи доуваги дослідженідокази уїх сукупності,суддя дійшоввисновку провідсутність допустимихдоказів напідтвердження наявностів діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченогоч.1ст. 163-1, ч.1ст.163-4 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.

Виходячи із змістуст. 247 КУпАПпровадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283,294 КУпАП, суддя,

УХВАЛИВ :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-4 КУпАПзакрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-1 КУпАПзакрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подаються протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ