Ухвала

від 30.10.2024 по справі 766/18079/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/18079/24

н/п 2/766/12830/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 ), поданої в інтересах позивача представником за ордером, адвокатом Підгайною Вітою Володимирівною(РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: не встановлено, адреса для листування: 58002, м. Чернівці, а/с 99) до Виноградівської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області(ЄДРПОУ:45038605, місцезнаходження: 75144, Херсонська область, Херсонський район, с. Виноградове, вул.. Ларіонова, буд. 7), Виноградівської сільської ради(ЄДРПОУ: 04402327, місцезнаходження: 75144, Херсонський район, Херсонська область, с. Виноградове, вул.. Ларіонова, буд. 7) про визнання права власності, -

встановив:

23 жовтня 2024 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаною позовною заявою до відповідачів про визнання права власності, у якій просила визнати за позивачем право власності на квартиру, загальною площею 49,3 кв.м., жилою площею 29,0 кв. м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 року передано судді Булах Є.М. 25.10.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

02.03.2022 року Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до пункту 7 яких наголошено зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою), а також вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги велику завантаженість та пріоритет розгляду кримінальних справ, справи, що надходять до Херсонського міського суду Херсонської області призначаються до розгляду в порядку черговості та відповідно до обсягу навантаження суддів.

В зв`язку з особливостями роботи суду у воєнний час питання про відкриття провадження вирішується з урахуванням обсягу справ та навантаження суддів.

Рішенням ВРП від 30.05.2023 року № 566/0/15-23 змінено підсудність з 1 червня 2023 року територіальну підсудність судових справ:

Білозерського районного суду Херсонської області, Цюрупинського районного суду Херсонської області, Генічеського районного суду Херсонської області, Голопристанського районного суду Херсонської області, Новотроїцького районного суду Херсонської області Херсонському міському суду Херсонської області;

Датою початку процесуальної діяльності Херсонського апеляційного суду, Херсонського міського суду Херсонської області, Великоолександрівського, Нововоронцовського районних судів Херсонської області визначити 12 червня 2023 року.

Враховуючи Рішення ВРП про зміну підсудності з розгляду судових справ та приписи ст. 30 ЦПК Українидана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області

Розглянувши матеріали позовної заяви, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити між іншим: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р.«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Всупереч вказаним вимогам, позивач не заявляє позовних вимог до відповідачів, у зв`язку із чим не зрозуміло у чому саме полягає невизнання, порушення чи оспорювання права позивача саме цими відповідачами.

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача права власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

За ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити між іншим виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, ч. 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини, які можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Всупереч вказаним вимогам цивільно-процесуального закону доказів на підтвердження ухилення саме відповідачів від здійснення дій пов`язаних із реєстрацією права власності суду не надано.

Зазначається про руйнацію майна та втрату правовстановлюючого документу на належне позивачу майно, однак доказів на підтвердження зазначеного не надається, та не зазначається про звернення до відповідного органу про отримання правовстановлюючого документу, та або відмови такого органу від його видачі і не заявляється клопотання у разі виникнення труднощів у його отриманні, про витребування доказів.

Крім того, не конкретизовано і підстав позовних вимог за обставинами, у результаті чого не зрозуміло чи позивач позивається до суду з позовом про визнання права власності з підстав втрати правовстановлюючого документу чи з підстав не визнання відповідачем права власності позивача на належний йому спірний нерухомий об`єкт.

Також рекомендується надати позивачу відомості про наявність та/або відсутність зареєстрованих обтяжень щодо об`єкту нерухомості, а також відповідність характеристик об`єкту нерухомості зазначених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у правовстановлюючих документах.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Позивач, звернувся до суду із позовною вимогою про визнання права власності на квартиру.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року №358.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Як вбачається із матеріалів доданих до позовної заяви, позивачем не здійснено оцінку нерухомого мана квартири.

З урахуванням зазначеного позивачу необхідно долучити до позовної заяви оцінку вартості квартири актуальну станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про його вартість та вказати дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України і відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України здійснити оплату судового збору.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» та станом на 1 січня 2024 року становить 3028, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1211,20 грн. (3028, 00 х 0.4) та не більше 15 140, 00 грн. (3028, 00 х 5).

У випадку ненадання документу, що встановлює дійсну вартість майна, враховуючи реальні ціни на житло у с. Брилівка та приписи ч. 2 ст. 176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає оплаті при поданні позову за вимоги майнового характеру у розмірі 15 140, 00 грн..

Тобто, за вирахуванням 1211,20 грн. сплачених за квитанцією №0.0.3904778784.1 від 24.09.2024 року загальна сума судового збору за позовними вимогами має складати 13928,80 грн.

Крім того, до участі у справі позивачем не залучені особи, на права або обов`язки яких може вплинути рішення прийняте у даній справі.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду уточнену заяву у примірниках із зазначеними у ній додатками з копіями для всіх осіб, що є учасниками справи.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 ), поданої в інтересах позивача представником за ордером, адвокатом Підгайною Вітою Володимирівною(РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: не встановлено, адреса для листування: 58002, м. Чернівці, а/с 99) до Виноградівської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області(ЄДРПОУ:45038605, місцезнаходження: 75144, Херсонська область, Херсонський район, с. Виноградове, вул.. Ларіонова, буд. 7), Виноградівської сільської ради(ЄДРПОУ: 04402327, місцезнаходження: 75144, Херсонський район, Херсонська область, с. Виноградове, вул.. Ларіонова, буд. 7) про визнання права власності залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу/представнику.

Надати позивачу/представнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах