Постанова

від 26.02.2025 по справі 127/19807/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/19807/24

Провадження № 22-ц/801/621/2025

Категорія: 63

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шаміна Ю. А.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 рокуСправа № 127/19807/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Матківська М.В.,

розглянувши у порядкуписьмового провадженняцивільну справу№127/19807/24запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вінницька міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» про встановлення порядку користування квартирою, розподіл особового рахунку сплати комунальних послуг,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 січня 2025 року про зупинення провадження,яку постановив суддя Шаміна Ю.А.у Вінницькому міському суді Вінницької області, повний текст складено 27 січня 2025 року,

в с т а н о в и в :

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вінницька міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 , ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» про встановлення порядку користування квартирою, розподіл особового рахунку сплати комунальних послуг.

Ухвалою Вінницькогоміського судуВінницької областівід 21січня 2025року провадження в цій цивільній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №127/25906/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вінницької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, постановлену без врахування усіх обставин справи, з порушенням норм процесуального права. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у справі. Вважає, що жодного преюдиційного значення цивільна справа №127/25906/23 до цивільної справи №127/19807/24 не має.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2025 року розгляд справи в апеляційній інстанції призначено без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.369 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що у цій справі №127/19807/24 ОСОБА_1 просив суд: 1. Встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме: виділити у користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 11,6 м2, позначену в технічному паспорті під №4 та житлову кімнату площею 9,7 м2, позначену в технічному паспорті під №8; виділити у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату площею 17,0 м2, позначену в технічному паспорті під №7; у спільному користуванні залишити кухню площею 8,4 м2, коридор площею 7,2 м2, коридор площею 3,0 м2, комору площею 1,2 м2, ванну кімнату площею 2,6 м2, вбиральню площею 1,2 м2. 2. Розділити особовий рахунок зі сплати комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 , на два окремих особових рахунки на ім`я ОСОБА_1 та на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до встановленого порядку користування житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживають позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , водночас онук позивача та син відповідачів ОСОБА_4 з 2018 року проживає за іншою адресою.

Проте, ОСОБА_4 , надав суду письмові пояснення як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, вказав, що зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 та має право на користування цією квартирою. Разом з тим, зазначив, що у провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа №127/25906/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Предметом позову у справі №127/25906/23 стосується визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

Пунктом 6 частини 1 статті 251 визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дану справу неможливо розглядати до вирішення по суті цивільної справи №127/25906/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вінницької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Верховний Суд в постанові по справі №917/14/20 від 29 липня 2021 року зазначив: під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі у зв`язку з одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення у іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №904/6636/17 від 27.02.2018.

Враховуючи наведене, зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №127/25906/23 здійснене судом з дотриманням вимог процесуального закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані недоведеними та такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv.UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 січня 2025 року про зупинення провадження залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2025 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Матківська М.В.