Рішення

від 25.02.2025 по справі 711/4522/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4522/24

Номер провадження2/711/111/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання: Шульга А.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача-адвоката: Осадчий О.В.

представника відповідача за дорученням: Кирман В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Черкаської міської ради, третя особа Державний нотаріус Третьої черкаської нотаріальної контори Ворона Ірина Вікторівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

Адвокат Осадчий Олег Васильович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ), Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ЄДРПОУ 25212542), третя особа: Державний нотаріус Третьої черкаської нотаріальної контори Ворона Ірина Вікторівна (18029, м. Черкаси, вул. Віталія Вергая, 36) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 і йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 .

08 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Третьої черкаської нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_3 , мотивуючи її тим, що вона проживала із покійним ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Постановою від 08 листопада 2023 року Державний нотаріус Третьої черкаської нотаріальної контори Ворона І.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_3 , мотивуючи її тим, що відсутні документи, що підтверджують родинні відносини.

Дані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вказує, що позивач разом з покійним ОСОБА_3 проживала однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, починаючи з 2007 року і по день смерті останнього ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Шлюб з померлим не реєстрували, оскільки, у покійного ОСОБА_3 закінчився термін дії паспорту і поновити його не було можливо на той час.

За час проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм квартири: робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту; крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів. Разом постійно їздили відпочивати. Коли ОСОБА_3 тяжко захворів, то виключно ОСОБА_1 здійснювала догляд за останнім.

Вказані обставини підтверджуються фотокартками, на яких ОСОБА_3 та ОСОБА_1 завжди поруч і на вказаних фотокартках містяться дати їх виготовлення, починаючи з 2003 року.

Як вбачається з копій проїздних документів, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 завжди подорожували разом.

Всі витрати щодо поховання ОСОБА_3 та поминальних обідів здійснювалися ОСОБА_1 , що підтверджується: Договором замовлення № 1497, податковою накладною та квитанцією від 12.11.2022 на загальну суму 12900 грн.; договором замовлення № 1497К, податковою накладною та товарним чеком від 12.11.2022 на загальну суму 9300 грн., довідкою на одержання праху, рахунком № б/н від 19.12.2022.

Допомогу на поховання, також, отримала заявник, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

Згідно свідоцтва про народження покійний ОСОБА_4 мав сина ОСОБА_2 , однак, останній з батьком не спілкувався та на протязі тривалого часу постійно проживає в тимчасово окупованому криму.

Просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_4 , починаючи з 2007 року і до 10.11.2022 року, тобто, до часу відкриття спадщини.

10 червня 2024 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження по даній справі, призначено підготовче судове засідання.

05 липня 2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Черкаської міської ради за дорученням Прокопчук Анна Петрівна надала Відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що докази, які містяться в позовній заяві не підтверджують факт спільного проживання з 2007 року, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом вказаного періоду часу з 2007 року по дату відкриття спадщини усталені відносини, які притаманні сім`ї та не є достатніми доказами їх спільного проживання.

Вказує, що до Черкаської міської ради надійшло звернення від ОСОБА_5 від 01.05.2023 року, в якому він вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_5 . За інформацією, вказаною у зверненні, у померлого рідних та людей, які б могли претендувати на квартиру та майно немає.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 19.10.2023 № 00041913351, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер актового запису 3456 від 11.11.2022.

Також, відповідно до Відомостей, вказаних у Витягу, ОСОБА_1 , при отриманні свідоцтва про смерть та допомоги на поховання не надала паспорта померлого, що свідчить про необізнаність останньої про його місцезнаходження, що в свою чергу викликає сумнів про факт спільного проживання.

Відповідно до відомостей наданих Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 19.10.2023 № 16580-01-10 за адресою: АДРЕСА_4 станом на 19.10.2023 зареєстрована 1 особа, а саме, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований з 07.03.2007 року.

Також, зазначають, що ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

11 липня 2024 року через систему «Електронний суд» адвокат Осадчий Олег Васильович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , надав Відповідь на відзив, в якій зазначено, що з доданих до позовної заяви фотокарток, на яких містяться дати їх виготовлення, вбачається, що позивач проживала разом з покійним ОСОБА_3 ще з 2003 року.

Ведення спільного бюджету підтверджується копіями проїздних документів, з яких вбачається, що позивач разом з покійним ОСОБА_3 разом подорожували, витрачали кошти на відпочинок. Крім того, також наявні чеки, що свідчать про покупку продуктів.

Як вбачається з Виписки № 9030 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 02.06.2022 по 10.06.2022 і потребував постійного догляду.

Позивач в період перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні доглядала за останнім, купувала ліки, виконувала вказівки та рекомендації лікарів, що узгоджується з копіями чеків та фотокартками, а тому посилання відповідача на відсутність вказаних обставин є неспроможними.

Також, вказує, що ОСОБА_3 не мав паспорту громадянина України, так як був громадянином російської федерації і проживав на території України на підставі Довідки на постійне проживання серії ЧР № 15024.

Просить позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі.

18 жовтня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити. Зазначила, що вона знайома з ОСОБА_3 з 9 березня 2003 року, у нього помер батько і він приїхав сюди і його теща її з ним познайомила, в 2004-2005 роках вони почали з ним проживати однією сім`єю, брати приїхали з Москви і робили ремонт за адресою: АДРЕСА_6 і вони стали проживати з ним, 20 років з ним прожили, вони 4 місяця не дожили до їхніх 20 років, вони дуже хотіли, щоб разом зустріти ці 20 їхніх спільних років разом. Всі родичі знали, що вони проживали однією сім`єю. Після смерті ОСОБА_6 вона змінила своє місце проживання та переїзжала в квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки, її рідний брат приходив та часто влаштовував скандал.

Адвокат Осадчий Олег Васильович, який діє в інтересах позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити. Вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для задоволення позову, на кожній фотографії вони разом, подорожували вони разом.

Представника відповідача Черкаської міської ради за дорученням Кирман Владислав Олександрович в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що фотоматеріали, надані позивачем не підтверджують факту проживання однією сім`єю. Також, свідки не можуть бути єдиною підставою в даній категорій справ для задоволення позову. Відповідно до актів КП «Черкасиводоканал», в даній квартирі ніхто не проживав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення повідомлення про виклик до суду через веб-портал суду, про причини неявки не повідомив.

Третя особа Державний нотаріус Третьої черкаської нотаріальної контори Ворона Ірина Вікторівна в судове засідання не з`явилася, надавши через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що заявницю знаю, бо вона є його мамою. Свідок знає, що його мама познайомилась з ОСОБА_8 в 2003 році, вони жили разом, разом відмічали свята. Покійний ОСОБА_3 був йому як батько, вони спілкувались, відносини були нормальні, жили вони на АДРЕСА_6 , а потім продали ту квартиру і купили на АДРЕСА_7 . Свідок зазначив, що у його мами та покійного ОСОБА_9 був загальний бюджет, разом робили ремонт в квартирі по АДРЕСА_6 , разом їздили відпочивати на дачу, на море. У них були спільнікошти. Свідок стверджує, що вони були однією сім`єю.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначила, що з ОСОБА_11 знайома більше 20 років, вони є подругами. Їй відомо, що позивач почала спілкуватися з покійним ОСОБА_12 в 2003 році, свідок приходила до них в гості з внучкою, вони були як сімя. Свідок не бачила того, щоб вони якось ділили гроші, бюджет у них був один спільний. Коли ОСОБА_3 потрапив до лікарні, то ОСОБА_13 їздила до нього в лікарню, готувала йому їсти, купляла ліки. Вони рази 2-3 були на спільному відпочинку.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначив, що з позивачем знайомий. Вони проживали в одному будинку, як рідня. Саме його мама засватала їх, у них на АДРЕСА_6 була квартира, яка належала ОСОБА_15 , останній час вони проживали по АДРЕСА_7 . Свідку невідомо про те, чи вони разом купляли в цю нову квартиру. Мати відповідача ОСОБА_2 є його сестрою. ОСОБА_13 та ОСОБА_3 хотіли розписатися, але виникали якісь форс-мажорні обставини, наче, у нього були документи не в порядку, а саме, був відсутній український паспорт.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні зазначила, що з ОСОБА_11 вона познайомилась в 1974 році і дружать по цей час. Спочатку ОСОБА_13 мешкала в своїй квартирі десь в районі вокзалу, потім вона познайомилась з Заклюкою ОСОБА_17 і переїхала до нього. Весь цей час свідок дружила з ними і ходила в гості. В гостях в квартирі по АДРЕСА_6 вона не приходила, а в квартирі по АДРЕСА_7 свідок була. ОСОБА_13 з ОСОБА_18 проживали як сім`я. Свідок знає про те, що коли ОСОБА_3 лежав у лікарні, то ОСОБА_13 доглядала за ним, ліки йому купляла. Вони жили у ОСОБА_17 і ОСОБА_13 платила за комунальні послуги в цій квартирі.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_20 знає десь приблизно 20 років, він навчався разом з ОСОБА_18 . Він приїхав в м. Черкаси в 2003 році і саме тоді він познайомився з ОСОБА_21 , вони постійно проживали по АДРЕСА_7 , вели спільне господарство, по магазинам разом ходили, позивачка підтримувала в квартирі порядок. Свідок був в них дома, в гостях, бував у них на днях народження і навіть приходив до них просто так. Знає, що вони разом купляли для дому меблі, телевізор. ОСОБА_3 хворів, більше року знаходився в кардіологічному центрі і ОСОБА_13 постійно до нього приходила. У покійного є сестра, але вона йому не допомагала.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні зазначила, що вона більше знайома з ОСОБА_18 , він є її однокласником. З позивачкою знайома з 2001 року чи 2002 року, їй відомо, що відносини у них були прекрасні. Вона бувала у них в гостях і вони їх приймали, ОСОБА_3 з дитинства був балуваною дитиною, а ОСОБА_13 все з ним носилась, намагалась для нього зробити все краще харчування. Пенсія у покійного була хорошою, вони ні в чому собі не відмовляли, ОСОБА_13 весь час працювала. Стверджує, що вони були гарною сім`єю. Свідок знає, що у покійного був син від першого шлюбу і зараз він знаходиться в Криму.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні зазначила, що з позивачкою вона разом працювала в інституті, вони були в добрих відносинах. Їй відомо, що ОСОБА_13 та ОСОБА_3 були дружньою, гарною сім`єю, вона знайома з ними з 2005 року. Їй відомо, що вони прожили разом більше 20 років, проживали вони по АДРЕСА_7 . Вони були гарною парою, багато чого купляли собі з побутової техніки. Свідок була у них в квартирі і бачила чим вони користуються. Померлий ОСОБА_3 готовий був все віддати ОСОБА_15 , вони були прекрасною парою.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази надаються сторонами та іншими.. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2,3 ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей паспорту Серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 15.04.1969 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 .

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді нерухомого майна.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 340645290 від 27.02.2023, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до матеріалів справи, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в третій Черкаській державній нотаріальній конторі за заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу № 02/2023.

08 листопада 2023 року державний нотаріус Третьої черкаської державної нотаріальної контори Ворона І.В., розглянувши заяву № 667 від 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 з приводу видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_3 , що залишилися після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до змісту вищевказаної постанови, під час підготовки документів до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було встановлено, що між померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують родинні відносини та інші відносини.

Також, відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 , у померлого ОСОБА_3 є син ОСОБА_2 .

Статтею 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення фактів, які розглядаються судом, зокрема згідно з ч. 2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.

Частиною 2 ст. 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, з метою вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 369/16486/18.

В судовому засіданні встановлено, що встановлення факту проживання однією сім`єю позивачки з ОСОБА_3 необхідно їй для підтвердження та реалізації права на спадкування за четвертою чергою спадкоємців, а тому вона звернулася до суду з зазначеною позовною заявою.

В матеріалах справи є копії спільних фотографій, датовані 2011, 2012, 2013 роками, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на яких вони разом проводять спільне дозвілля (а.с. 12-14).

Також, в матеріалах справи є копії проїзних білетів залізничним транспортом на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_24 , з яких вбачається, що вони разом подорожували та їздили в 2015, 2018 2019 роках до родичів померлого ОСОБА_3 в Білорусь.

Крім того, реєстрацією факту смерті ОСОБА_3 та організацією його поховання займалася позивачка ОСОБА_1 , про що свідчать документи про організацію поховання (а.с. 17-20) та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 11 листопада 2022 року (а.с. 9).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", - в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13. Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Водночас кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У пункті 6 рішення від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

З урахуванням наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що в даному випадку, необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, з 2007 року до дня смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 року в справі №205/7584/16-ц.

Згідно пояснень свідків, допитаних в судових засіданнях, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно проживали однією сім`єю як чоловік та жінка за адресою: АДРЕСА_4 , прожили разом багато років, аж до самої смерті ОСОБА_3 .

На підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, суд приходить до висновку про доведеність ОСОБА_1 факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, починаючи з 2007 року і до 10.11.2022, оскільки, їхні відносини мали характер сімейних та були пов`язані зі спільним побутом, веденням спільного господарства, бюджету, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків.

Оскільки, в інший спосіб встановити зазначений факт неможливо, від його встановлення залежить виникнення у заявника права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 315-316, 319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Черкаської міської ради, третя особа Державний нотаріус Третьої черкаської нотаріальної контори Ворона Ірина Вікторівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_4 , починаючи з 2007 року і до 10.11.2022, тобто, до часу відкриття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 лютого 2025 року (з врахуванням вихідних днів).

Головуючий: О. Г. Казидуб