Ухвала

від 26.02.2025 по справі 722/394/25

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/394/25

Номер провадження 1-в/722/104/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни клопотання в.о.начальникадержавної установи«Сокирянська виправнаколонія (№67)» про звільненнязасудженого ОСОБА_4 від відбуванняпокаранняу зв`язку із усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений,

ВСТАНОВИВ:

В.о.начальника ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 17.02.2025 року звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, у якому, посилаючись на вимоги Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, що набрав чинності 09.08.2024 року, а також на положення ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, просив привести у відповідність із законодавством України вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 08.11.2023 року, за яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,відбуває покаранняу державнійустанові «Сокирянськавиправна колонія(№67)» та вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2022 року, невідбута частина покарання якого приєднання до вироку від 08.11.2023 року, відповідно до ст. 71 КК України, а також вирок Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від19.10.2021року, покарання якого приєднано до вироку від 08.02.2022 року на підставі ч.ч.1,4 ст. 70 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання та з наведених у ньому підстав просив його задовольнити.

Представник виправної колонії ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з?явилися, подавши до суду письмові заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання.

Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч.2 ст.74 КК України.

Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст.58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст.5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі.

Так, згідно з ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч.1 ст.74 КК).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказана в ч.2 ст.74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст.536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2 ст.74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6,7(крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні),13-1,14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Як встановлено із матеріалів особової справи, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.10.2021 року, ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України та на підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено йому покарання у виді 2-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Крім того, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2022 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ч.ч.1,4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме, покарання, призначеного за даним вироком, та покарання, призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.10.2021 року, остаточно йому призначено покарання у виді 3 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Крім того, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.11.2023 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 5-ти років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного цим вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2022 року, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Як вбачається із мотивувальної частини вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2021 року, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст. 185 України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке мало місце 20.03.2021 (на суму 287,68 грн.) та за ч.2 ст. 185 України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, яке мало місце 23.03.2021 року (на суму 487,44 грн.).

Відповідно до мотивувальної частини вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2022 року, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.2 ст. 185 України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, яке мало місце 25.09.2021 року (на суму 359,80 грн.).

Відповідно до мотивувальної частини вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 08.11.2023 року, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.4 ст. 185 України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, яке мало місце: 14.09.2022 року (на суму 282,70 грн.), 01.10.2022 року (на суму 498,00 грн.) та 03.10.2022 року (на суму 308,75 грн.).

Відповідно до положення ч.2 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподатковиний мінімум доходів громадян це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Неоподаткований мінімумдоходів громадяну розміріподаткової соціальноїпільги з01січня 2021року складав1135,00грн. (2270,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1135,00 грн. х 2 = 2270,00 грн.

Крім того,неоподаткований мінімумдоходів громадяну розміріподаткової соціальноїпільги з01січня 2022року складав1240,50грн. (2481,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1240,50 грн. х 2 = 2481,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно довищевказаних вироків ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно: 20.03.2021року насуму 287,68грн.23.03.2021року насуму 487,44грн.,25.09.2021року насуму 359,80грн.,14.09.2022року насуму 282,70грн.,01.10.2022року насуму 498,00грн.та 03.10.2022року насуму 308,75грн.,що на момент їх вчинення сума викрадено майна складає суму менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Отже, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На пiдставi ст.58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.369-372, 376, 392, 395, ст.ст.537, 539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі за ч.4 ст. 185, ст. 71 КК України, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 08.11.2023 року, у зв`язку із усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1