Ухвала

від 26.02.2025 по справі 760/4597/25

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/4597/25 1-кс/760/3197/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 , поданого в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 , звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, поданого в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що Білоцерківською окружною прокуратурою Київської області здійснюється процесуальне керівництво у даному кримінальному за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Вказує, що 20.02.2025 року проведено обшук за адресою м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, в ході якого виявлені та вилучені предмети, які можуть стосуватися кримінального правопорушення.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Частина.2 ст. 172 КПК передбачає, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Отже, арешт тимчасово вилученого майна розглядається слідчим суддею з повідомленням власника майна.

Згідно із ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні не зазначено кому належить майно, що прокурор просить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження конкретною особою таким майном.

А також не зазначено контактних даних та адреси таких осіб.

Таким чином, суд позбавлений можливості виконати вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України щодо судового виклику власника майна для розгляду даного клопотання.

Частиною 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя встановивши невідповідність поданого клопотання вимогам ст. 171 КПК України, приходить до висновку про необхідність його повернення прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - повернути прокурору на доопрацювання.

Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого судового засідання.

Cлідчий суддя ОСОБА_1