Ухвала

від 25.02.2025 по справі 333/1673/25

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/1673/25

Провадження №1-кс/333/763/25

УХВАЛА

іменем України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25 лютого 2025 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

слідчого ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою по кримінальному провадженню № 42023082370000578, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення відносно підозрюваного:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хабаровського краю, РФ, який проходить військову службу на посаді помічника начальника військового наряду (кулеметника) 3 відділення 2 патрульного взводу 3 патрульної роти 3 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 42023082370000578, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408КК України відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що 07.08.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройові частині) № 192 ОСОБА_7 призначено на посаду помічника начальника військового наряду (кулеметника) 3 відділення 2 патрульного взводу 3 патрульної роти 3 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат».

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року який діє до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України « Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби, солдат ОСОБА_7 згідно з вимогами ст. ст. 9, 11, 16, 28, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно, неухильно точно та у встановлений строк виконувати їх накази, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до вимог ст. ст. 28, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення та віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Командир (начальник) має право віддавати підлеглому накази, а підлеглий зобов`язаний їх виконати сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

В свою чергу, солдат ОСОБА_7 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

16 жовтня 2023 року, солдат ОСОБА_7 , реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення відпроходження військовоїслужби, в порушення статутних вимог, в умовах воєнного стану, без поважних причин, після закінчення відпустки не з`явився на місце служби, а саме об`єкт розташований в Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Таким чином, ОСОБА_7 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 408 КК України, а саме: дезертирство, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

23 лютого 2025 року солдата ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Разом з тим, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про наслідки самовільного залишення місця служби, не вжив та не вживає жодних заходів щодо з`явлення на службу, до органу досудового розслідування, прокуратури, а отже його поведінка свідчить про його умисні дії, пов`язані з ухиленням (переховуванням) від зазначених органів, з метою уникнення притягнення до відповідальності, про причини своєї неявки, а також про законність відсутності на службі останній не повідомляє.

24.02.2025 року о 14 год. 20 хв. підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу. ОСОБА_7 від підпису відмовився про що було зроблено відмітку в клопотанні.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання з підстав, викладеному у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на те, що відсутні ризики, на які посилається слідчий в своєму клопотанні.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжний захід.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 14.11.2023 року до ЄРДР внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408КК України (кримінальне провадження № 42023082370000578).

Клопотання слідчого, погоджене з прокурором у кримінальному провадженні прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

24.02.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, але останній від підпису відмовився про що було зроблено відповідну відмітку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допитів свідків, протоколами оглядів та іншими матеріалами кримінального провадження.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження наступними доказами.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 4 ст. 408 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Отже, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_7 , будучі військовослужбовцем, під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати за межі території України, з метою переховування в подальшому від органів досудового розслідування та суду.

Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції підозрюваного ОСОБА_7 задля нівелювання ризику можливості переховуватися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом, котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 буде саме тримання під вартою.

З огляду на викладене, під час розгляду заявленого клопотання, слідчим суддею встановлено наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177КПК України обґрунтовується тим, що на даний час, у зв`язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження, встановити всіх свідків не виявилося можливим, однак, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а відтак ОСОБА_7 , у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на них, які враховуючи початковий етап досудового розслідування ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак підлягають обов`язковому допиту в якості свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_7 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.

Суд бере до уваги і саму особистість підозрюваного, враховуючи його репутацію, соціальні зв`язки тощо.

Вбачається, що ОСОБА_7 на теперішній час являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. У зв`язку з чим, може покинути місце служби, чим фактично повторно вчинить кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407-409 КК України.

Вказане вище свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що останній не вчинить інше кримінальне правопорушення відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення підозрюваним незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Вказані факти свідчать про наявність ризику повторного вчинення кримінальних інших правопорушень, в т.ч. проти встановлено порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) та інші злочини.

Також слід зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Застосувати більш м`які запобіжні заходи відносно ОСОБА_7 не вбачається за можливим, оскільки останній, являючись військовою особою, не зможе виконувати покладені на нього обов`язки з військової служби при обрані особистого зобов`язання або домашнього арешту.

За даних обставин кримінального провадження, в такому разі відсутній інший дієвий процесуальний механізм контролю за дотриманням покладених на підозрюваного обов`язків в умовах воєнного стану, який запроваджено на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

На підставі викладеного, а також з урахуванням ступеня порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.

Не утворює підстав для звільнення підозрюваного і участь останнього у бойових діях пов`язаних з захистом суверенітету та незалежності України, оскільки ці обставини мали місце і на час вчинення злочину, а отже вони не утворюють для ОСОБА_7 жодних моральних запобіжників при обранні ним моделі поведінки.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 є доведеним та обґрунтованим. Водночас, слідчий суддя дійшов висновку, що наведене вище клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, що буде пропорційним, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою по кримінальному провадженню № 42023082370000578, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408КК України відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою уДУ «Запорізькийслідчий ізолятор»або ДУ«Вільнянська установавиконання покарань(№11)» строком на 60 днів.

Строк тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту його фактичного затримання з 23.02.2025року 19години 13хвилин по 23.04.2025 року.

Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України або ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)».

Термін дії ухвали закінчується 23 квітня 2025 року.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя ОСОБА_1