Рішення

від 25.02.2025 по справі 461/1503/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/1503/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту смерті на окупованій території, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, за участю заінтересованої особи Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території у місті Маріуполі, Донецької області.

В обґрунтування заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Маріуполь, Донецької області, помер її чоловік ОСОБА_2 . Причиною смерті стала печінкова недостатність, цироз печінки. Факт смерті чоловіка заявника доводиться свідоцтвом про смерть, виданим органом окупаційної влади, який не відповідає законодавству України, а тому є недійсним. Посилаючись на ці обставини, заявник просить суд встановити факт смерті чоловіка на тимчасово окупованій території України, оскільки такий факт має юридичні наслідки щодо подальшого отримання заявником свідоцтва про смерть встановленого зразка.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.02.2025 року відкрито спрощене провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала.

Представник заінтересованої особи Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, скерувала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши думку заявника, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

Згідно з положеннями ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч.2 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Положеннями ст.ст.80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 30.06.1987 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим палацом одруження 30.06.1987 року, актовий запис 2269.

Згідно запису в паспорті громадянина України НОМЕР_2 ОСОБА_2 , записано: в графі сімейний стан - Маріупольським РАГС, 30.06.1987 зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 , 1954 р.н.

Як вбачається із відмітки в паспорті громадянина України про зареєстроване місце проживання, заявник із своїм чоловіком зареєстровані за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Місто Маріуполь є тимчасово окупованим російською федерацією з травня 2022 року.

З довідки про причину смерті №554 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від печінкової недостатності та цирозу печінки.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Маріупольським місцевим відділом записів акту цивільного стану Управління РАЦС, виданого окупаційною владою так званої Донецької Народної Республіки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у місті Маріуполь так званої Донецької Народної Республіки, про що 18.02.2024 року складено відповідний запис акту смерті №170259930001800115007.

Однак, з врахуванням того, що смерть особи, зазначеної у довідці, мала місце на території, яка відповідно до законодавства України, вважається тимчасово окупованою і будь-які документи, видані органами окупаційної влади не вважаються законними та не породжують жодних юридичних наслідків на території України, тому виникла необхідність у встановленні в судовому порядку за законодавством України факту смерті особи в певний час та місці.

Оскільки довідки видані установами, що не є уповноваженими на видачу таких документів на території України, то на їх підставі не може бути видано свідоцтво про смерть українського зразка, однак такі надають суду фактичні підстави для встановлення факту смерті особи в певний час та місці.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою №1307-5001740593 від 10.06.2022 року.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Суд за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який діє по теперішній час.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України визначено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи, а згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування в контексті ст. 82 ЦПК України є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє по теперішній час.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1064 від 22 серпня 2007 року.

Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України №2/5 від 18 жовтня 2000 року (з наступними змінами), визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Вказані нормативно-правові акти не містять спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті на території бойових дій, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті в позасудовому порядку.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Норма Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо недійсності документів, виданих окупаційними органами, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи, не означають, що на їх підставі органи державної реєстрації актів цивільного стану можуть здійснити державну реєстрацію смерті особи. Вказані зміни фактично дозволяють суду брати до уваги та оцінювати разом з іншими доказами видані окупаційною владою документи про смерть особи при вирішенні питання про встановлення факту смерті особи на підставі таких документів, з метою подальшого внесення актового запису про смерть особи на підставі відповідного судового рішення.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявниці для проведення державної реєстрації його смерті компетентним органом виконавчої влади України, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразку .

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У п.2, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини тощо.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Оскільки ОСОБА_2 помер на території, яка є тимчасово окупованою, а видане заявниці свідоцтво про смерть не може бути використане для реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України та не визнається державними органами України, постала необхідність захистити законні права та інтереси заявника та встановити факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.

Відтак, суд доходить висновку про те, що заяву про встановлення факту смерті необхідно задовольнити в повному обсязі..

Згідно п.8 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 247, 259, 263, 264, 265, 315, 319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у місті алапаєвськ, свердловської області, російської федерації, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполі, Донецької області, Україна; причина смерті - печінкова недостатність та цироз печінки.

Судові витрати по справі не відшкодовуються.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 25.02.2025 року.

Сторони у справі:

Заявник:

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 )

Заінтересована особа: Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (адреса місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Грушевського, 16, код ЄДРПОУ:33286062)

Суддя Х.М. Мисько