Ухвала

від 25.02.2025 по справі 461/1436/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/1436/25

Провадження №2/461/1169/25

У Х В А Л А

іменем України

"25" лютого 2025 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Першої Львівської державної нотаріальної контори (ЄДРПОУ 02899370, адреса: 79005, м. Львів, вул. Саксаганського, буд. 6) про припинення арешту майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Настасяк Олег Іванович, звернувся до Галицького районного суду м.Львова з позовною заявою до Першої Львівської державної нотаріальної контори, у якій просить суд припинити (зняти) арешт майна квартири АДРЕСА_2 , зареєстрований Першою львівською державною нотаріальною конторою 15.04.2004 (запис 576385), обтяження накладено на підставі ухвали №2-3509-04 від 25.03.2004, винесеної суддею місцевого суду Галицького району м. Львова Шумською Н.Л. у межах розгляду судової справи за позовом ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інших.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали встановлено обставини, які вказують на те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з таких підстав.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право саме в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані,ЦПК Українипри цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Згідно з ч.1ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.19ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що арешт на квартиру АДРЕСА_2 , накладено на підставі ухвали №2-3509/04 від 25.03.2004, винесеної суддею місцевого суду Галицького району м. Львова Шумською Н.Л. у межах розгляду судової справи за позовом ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ВГІРФО Галицького РВЛМУУМВСУ у Львівській області, третіх осіб: приватних нотаріусів Гриника І.Ю., Попович Г.І., про визнання недійсною виписки приватизації та договорів купівлі продажу квартири.

Рішенням місцевого суду Галицького району м. Львова від 10.03.2005 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ВГІРФО Галицького РВЛМУУМВСУ у Львівській області, третіх осіб: приватних нотаріусів Гриника І.Ю., Попович Г.І., про визнання недійсною виписки приватизації та договорів купівлі продажу квартири.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 06.06.2005 апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Галицького районного суду м.Львова від 10.03.2005 залишено без змін.

Відтак, судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 набрало законної сили, проте арешт на квартиру, як захід забезпечення позову, судом не скасований.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в спорах про зняття арешту з майна», у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей15,16 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно положень ч.ч.1, 2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 2статті 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За приписами ч.7 та ч.8ст.158 ЦПК Україниу разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Отже, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вказані приписи відображені у абзаці 4 п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

Таким чином, суд, який вжив заходи забезпечення позову, може скасувати їх з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченомуЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.

При цьому, скасування заходів забезпечення позову, накладених в межах іншої справи, за окремим позовом фактично є підміною компетенції суду, який розглядає справу, в межах якої забезпечено позов.

У своїй позовній заяві позивач просить зняти арешт з майна, який накладений ухвалою місцевого суду Галицького району м. Львова №2-3509/04 від 25.03.2004, при цьому, позивач ОСОБА_1 був відповідачем у цивільній справі, у межах якої було вжито заходи забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_2 .

Відтак, питання про скасування таких заходів забезпечення позову має вирішуватися в рамках розгляду справи, в межах якої були застосовані вказані заходи, згідно зі вимогамистатті 158 ЦПК України.

Таким чином, заходи забезпечення позову у виді арешту нерухомого майна, застосовані у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Галицької районної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ,ВГІРФО Галицького РВЛМУУМВСУ у Львівській області, третіх осіб: приватних нотаріусів Гриника І.Ю., Попович Г.І., про визнання недійсною виписки приватизації та договорів купівлі продажу квартири, можуть бути скасовані цим же судом за вмотивованим клопотанням учасника справи, і не можуть бути предметом розгляду у іншому провадженні.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 753/21031/16-ц; від 12 серпня 2021 року у справі № 753/15835/19 та від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц (провадження № 61-30421св18).

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивачу слід звернутися до суду не з позовною заявою про зняття арешту, а з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, підстави для розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Першої Львівської державної нотаріальної контори про припинення арешту майна - відсутні, відтак у відкритті провадженні слід відмовити, на підставі п.1.ч.1 ст.186 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.186, ст. ст.260,353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Першої Львівської державної нотаріальної контори про припинення арешту майна.

Відповідно до ч.5ст.186 ЦПК України, роз`яснити позивачу та його представнику, що вони мають право звернутися до суду не з позовною заявою про припинення арешту майна, а з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Зубачик Н.Б.