Рішення

від 26.02.2025 по справі 681/1552/24

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/1552/24

Провадження № 2/681/152/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А., розглянувши вмісті Полонномув порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення (виклику)сторін цивільнусправу запозовом керівникаШепетівської окружноїпрокуратури вінтересах державив особіоргану,уповноваженого державоюздійснювати відповідніфункції успірних відносинах-Понінківської селищноїради до ОСОБА_1 провідшкодування шкоди,завданої державоювнаслідок порушеннявимог законодавствапро охоронунавколишнього природногосередовища,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог напредмет споруна стороніпозивача:Державна екологічнаінспекція уХмельницькій області,філія «Шепетівськелісове господарство«ДП «ЛісиУкраїни»,

в с т а н о в и в:

30.12.2024 керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Понінківської селищної ради звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування вимог вказав, що на підставі матеріалів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 30.08.2023 встановлено факт незаконної рубки ОСОБА_1 одного дерева породи «Сосна» діаметром 60 см в лісовому масиві на земельній ділянці з кадастровим номером 6823681000:07:006:0004 Хмелівського лісництва філії «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Згідно розрахунку шкоди, заподіяної незаконною рубкою вказаного дерева на території Хмелівського лісництва філії «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України» розмір шкоди, становить 25044,95 грн.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області 30.08.2023 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Тройчуком Р.В. № 37/02/01 від30.08.2023 накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ст. 65 КУпАП у вигляді штрафу розміром 1530 грн, який останній сплатив 30.08.2023.

З метою стягнення шкоди заподіяної незаконною рубкою дерев, 06.09.2023 за №1996/07 на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про необхідність відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною рубкою дерева, проте останнім до цього часу шкода не відшкодована.

Вина відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу встановлена постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області від 30.08.2023, яка неоскаржена та штраф сплачений.

Ухвалою суду від 13.01.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позовну заяву з додатками отримав 28.01.2025, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, проте у встановлений п`ятнадцятиденений строк відзив на позовну заяву не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які посилається сторона позивача, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.

Судом встановлено,що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 30.08.2023 встановлено факт незаконної рубки ОСОБА_1 одного дерева породи «Сосна» діаметром 60 см в лісовому масиві на земельній ділянці з кадастровим номером 6823681000:07:006:0004 Хмелівського лісництва філії «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України», про що 30.08.2023 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП (а.с.20 -21).

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Тройчуком Р.В. № 37/02/01 від 30.08.2025 накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ст. 65 КУпАП у вигляді штрафу розміром 1530 грн (а.с.22-23), який останній сплатив 30.08.2023 (а.с.24).

Згідно розрахунку шкоди, заподіяної незаконною рубкою вказаного дерева на території Хмелівського лісництва філії «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України» розмір шкоди, становить 25044,95 грн (а.с.18).

З метою стягнення шкоди заподіяної незаконною рубкою дерев, 06.09.2025 за №1996/07 на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про необхідність відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною рубкою дерева (а.с.19).

ОСОБА_1 на час звернення з позовом шкода не відшкодована.

Отже, вина відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу встановлена постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області від 30.08.2023, яка не оскаржена та штраф сплачений.

Положеннями ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 105 Лісового кодексу України встановлено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до п. 2.2 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від23.08.2012 № 938, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 12 вересня 2012 р. за № 1569/21881, у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства здійснюють розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти місцевих бюджетів за належністю.

Отже збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів на території Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, у відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної об`єднаної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові КЦС ВС від 27.06.2018 №364/1080/16-ц.

Згідно матеріалів адміністративної справи, а також листа Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 1996/07 від 06.09.2023 ОСОБА_1 достеменно знав суму завданих ним збитків інтересам державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 25044,95 грн, а також, що вказані збитки ним не відшкодовано, що є підставою для їх стягнення у примусовому порядку.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну вчиненими на території Понінківської територіальної громади порушеннями вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у повному обсязі на розподільчий рахунок Понінківської селищної ради, проте Понінківська селищна рада відповідного позову до суду не подала.

Шепетівською окружною прокуратурою 06.05.2024 скеровано листи на адреси Понінківської селищної ради, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Філії «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України», в яких запитувалася інформація про те, чи вживалися та чи будуть вживатися останніми заходи позовного характеру, спрямовані на стягнення з ОСОБА_1 шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 25044,95 грн (а.с.8, -9, 25-26, 28-29).

Відповідно до листів Понінківської селищної ради, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Філією «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України», останніми заходи досудового та позовного характеру, спрямовані на стягнення з ОСОБА_1 збитків не вживалися та вони не заперечують проти того щоб такі заходи були вжиті окружною прокуратурою (а.с.10, 27, 30).

Вищенаведене, свідчить про нездійснення та неможливість здійснення вказаними органами захисту інтересів держави в особі територіальної громади у встановленому законодавством порядку, що відповідно є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування в якості позивача.

Шепетівською окружною прокуратурою шляхом скерування на адреси Понінківської селищної ради, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Філією «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України» повідомлено їх про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. З ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

З огляду на наведене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Згідно із положеннями ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п. 1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (ст. 145 Конституції України).

Згідно ст. 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Таким чином, законодавство наділяє органи місцевого самоврядування правами та обов`язками учасника правовідносин, які виникають, зокрема, при стягненні шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Підпунктом 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до делегованих повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері охорони навколишнього природного середовища належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Відповідно до ст.ст. 15, 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища вживають заходів до формування і використання місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.

Даний позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Понінківської селищної ради, на яку державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави, а тому вважаю, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.

За таких обставин, зважаючи на викладене, суд вбачає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі 3028 грн судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 200, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на розподільчий рахунок Понінківської селищної ради - р/р ЦА288999980334149848000022671, код отримувача (ЄДРПО|У) 37971775, отримувач ГУК у Хмел.обл/Понінків.стг/21110000, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), найменування коду класифікації доходів бюджету: «надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва» 25044 (двадцять п`ять тисяч сорок чотири) грн 95 коп. шкоди, завданої державі, внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, рахунок отримувача UA188201720343120002000002814,Держказначейська службаУкраїни,МФО 820172)3028грн.судового збору,сплаченого заподання цьогопозову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його складення.

Позивач - керівник Шепетівської окружної прокуратури, місцезнаходження: м. Шепетівка, С.Оврашка, 43, Хмельницької області, поштовий індекс 30400, в інтересах держави в особі:

Понінківської селищної ради, код ЄДРПОУ 04404935, місцезнаходження: вул. Перемоги, 51, сел.Понінка Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс 30511.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 38045514, місцезнаходження:м.Хмельницький, вул. І.Франка, 2/2, поштовий індекс 29000;

філія «Шепетівське лісове господарство» ДП «Ліси України», код ЄДРПОУ 45125734, місцезнаходження:м.Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 133, поштовий індекс 30400.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько