Волинський окружний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/13044/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційного приватного підприємства «Агропромтехцентр» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Виробничо-комерційне приватне підприємство «Агропромтехцентр» (далі ВКПП «Агропромтехцентр», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митниця) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №UA205000202498 від 23.10.2024 на суму грошового зобов`язання 66631,55 грн, №UA205000202499 від 23.10.2024 на суму грошового зобов`язання 16657,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на необґрунтованість висновків митного органу, викладених в акті документальної невиїзної перевірки ВКПП «Агропромтехцентр» щодо дотримання вимог митного законодавства України, яким встановлено порушення в частині правильності класифікації товару за МД №UА205050/2021/045827 від 21.07.2021: «Навантажувач одноківшовий фронтальний самохідний, колісний, телескопічний, обладнаний ковшем та вилковим захватом....» в товарній підкатегорії 8429519900, а не 8427201100 згідно з УКТЗЕД.
На думку позивача, є безпідставними твердження відповідача у акті перевірки про те, що за МД від 07.07.2022 №UА205050/2022/045108 підприємством здійснено митне оформлення ідентичного товару за кодом 8427201100 згідно з УКТЗЕД зі сплатою ввізного мита за ставкою 5%, оскільки товар не був ідентичним. Стосовно посилання відповідача на те, що правомірність класифікації товару в межах товарної позиції 8427 підтверджується наявністю рішень європейської комісії на аналогічні товари (рішення NLBTI2018-1365 від 28/11/2018), то позивач зазначає, що вказаного рішення не існує. Щодо доводів відповідача про наявність ідентичних митних оформлень згідно ЄАІС Держмитслужби, то вказана система є лише довідковою та інформаційною. Крім того, в акті перевірки відсутній будь-який витяг з ЄАІС чи наведення конкретних «ідентичних митних оформлень». Також позивач звертає увагу на застосування відповідачем до спірних правовідносин Закону України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, який втратив чинність 01.01.2021.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.35).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.39-47) представник митниці адміністративний позов не визнала, просила в задоволенні його вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що за МД №UA205050/2021/045827 від 21.07.2021 ВКПП «Агропромтехцентр» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №02/06/2021 ввезено товар: «Навантажувач одноківшовий фронтальний самохідний, колісний, телескопічний, обладнаний ковшем та вилковим захватом, бувший у користуванні, який може працювати у нерівній місцевості марка «JCB», модель 541-70, повна маса 8200 кг, власна маса 8200 кг, висота підйому 7м, виліт стріли 3,7 м, дві осі, серійний номер JCB5XD4JVJ2726503, рік виготовлення 2018, об`єм двигуна 4400 см3, колісна формула 4x4, потужність 108 kw, вантажопідйомність 4100 кг, тип палива дизель» за кодом товару згідно з УКТЗЕД 84295199000 із застосуванням ставки ввізного мита 0%.
Відповідно до наказу Волинської митниці №247 від 23.09.2024 митницею з 01 по 02 жовтня 2024 року (тривалістю 2 робочі дні) проведена документальна невиїзна перевірка дотримання платником податків ВКПП «Агропромтехцентр» вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності класифікації товару за кодом 8429519900 згідно з УКТЗЕД за МД від 21.07.2021 №UA205050/2021/045827.
В ході перевірки встановлено, що за своїм призначенням транспортний засіб марки «JCB», модель 541-70 є навантажувачем, який призначений для переміщення вантажів на висоту до 7м, що дозволяє йому в залежності від навісного обладнання (ковш, вила, зерновий відвал, одинарні вила для тюків, тощо) здійснювати штабелювання, тому його класифікація повинна бути здійснена за кодом 8427201100 згідно УКТЗЕД як «штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату» із застосуванням ставки ввізного мита 5%.
Правомірність класифікації товару в межах товарної позиції 8427 підтверджується наявністю рішень європейської комісії на аналогічні товари (рішення NLBTI2018-1365 від 28/11/2018) та наявністю ідентичних митних оформлень згідно ЄАІС Держмитслужби.
Також проведено аналіз митних оформлень ВКПП «Агропромтехцентр» товарів в товарній підкатегорії 8427201100 згідно УКТЗЕД та встановлено, що за МД від 07.07.2022 №UA205050/2022/045108 здійснено митне оформлення ідентичного товару: «Навантажувач самохідний, колісний, телескопічний, обладнаний вилковим захватом, бувший у користуванні, який може працювати у нерівній місцевості марка «JCB», модель 541-70, маса 8220 кг, дві осі, рік виготовлення 2017, вантажопідйомність 4100 кг, країна походження Великобританія….» за кодом 8427201100 згідно з УКТЗЕД зі сплатою ввізного мита за ставкою 5%.
Перевіркою встановлено порушення ВКПП «Агропромтехцентр» правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, Закону України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 №674-IX (зі змінами та доповненнями), частини першої статті 69, частини 4 статті 280, статті 295, частини 1, підпункту г пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України (далі МК України) в частині невірної класифікації товару та визначення розміру ставки ввізного мита, вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі ПК України) в частині визначення бази оподаткування податку на додану вартість, в результаті чого занижене податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 66631,55 грн та занижене податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 13326,31 грн.
Враховуючи встановлені в ході перевірки обставини, представник митниці вважає, що винесені Волинською митницею податкові повідомлення-рішення від 23.10.2024 №UA205000202498 та №UA205000202499 є підставними, обґрунтованими, а відтак такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі при дотриманні усіх процесуальних аспектів проведення документальної невиїзної перевірки.
У відповіді на відзив (а.с.112-115) представник підприємства підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та додатково зауважив, що перевірка відповідачем проведена поза межами строку давності, визначеного статтею 102 ПК України (1095 днів). Зокрема, вказав, що оформлення товару було здійснено за митною декларацією №UА205050/2021/045827, яка датується 21.07.2021, отже саме з цієї дати виникли відповідні зобов`язання позивача. У зв`язку з цим відповідач мав право призначити перевірку та самостійно визначати правильність чи неправильність класифікації товару не пізніше закінчення 1095 дня, а саме: до 21.07.2024. В свою чергу, відповідач призначив перевірку наказом від 18.09.2024, акт перевірки датований 03.10.2024, а податкові повідомлення-рішення складено 23.10.2024. При цьому, на думку представника, на відповідача (митницю) не поширюється і не поширювалася передбачена пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зупинка перебігу строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу на час дії карантину, оскільки мораторій на проведення перевірок саме митними органами не був введений.
У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.119-121) представник митниці зазначила, що відповідно до Закону України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) статтю 102 ПК України було доповнено пунктом 102.9, яким передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 102.9 статті 102 ПК України був виключений відповідно до Закону України від 30.06.2023 №3219-ІХ).
Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану (набрав чинності 05.04.2022) розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України доповнено пунктом 9-12.
Приписами підпункту 1 пункту 9-12 розділу ХХІ «Прикінцевих та перехідних положень» МК України (в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України від 20.03.2024 №3613- ІХ) передбачено, що тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ (крім випадків, передбачених підпунктом 2 цього пункту) документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.
Згідно з підпунктом 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків.
Враховуючи викладене вище, після введення в Україні воєнного стану згідно з пунктом 102.9 статті 102 ПК України з 17.03.2022 було зупинено перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у зв`язку з мораторієм на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи на підставі приписів підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 ПКУ з 05.04.2022 до моменту поновлення повноважень митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи був зупинений відлік строку давності.
Згідно з підпунктом 1 пункту 9-12 розділу ХХІ «Прикінцевих та перехідних положень» МК України (в редакції Закону України від 20.03.2024 №3613-ІХ) повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи поновлено з 01.05.2024.
Таким чином, для обрахування визначених статтею 102 ПК України строків давності необхідно враховувати їх зупинення на період з 17.03.2022 до 30.04.2024.
У вказаній справі ВКПП «Агропромтехцентр» подано та здійснено митне оформлення товару за МД №UA205050/2021/045827 від 21.07.2021, тобто з наступного дня розпочався 1095-денний відлік строку давності для проведення документальної невиїзної перевірки митним органом та визначення суми грошових зобов`язань.
Між датою подачі МД 21.07.2021 до початку зупинення строку давності проведення перевірок у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні 17.03.2022 пройшло 240 календарних днів.
З моменту поновлення строку давності проведення перевірок від 30.04.2024 до моменту видачі наказу Волинської митниці від 18.09.2024 №274 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ВКПП «Агропромтехцентр» вимог законодавства України з питань митної справи пройшло 142 календарних дні.
Відтак, враховуючи зупинення визначених статтею 102 ПК України строків давності, документальне невиїзна перевірка дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи, а саме призначення перевірки наказом, її проведення, складання акту та виставлення повідомлень-рішень від 23.10.2024 №UA205000202498 та №UA205000202499 відбулося з повним дотриманням вимог законодавства, протягом встановленого МК України та ПК України терміну у 1095 днів.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
21.07.2021 ВКПП «Агропромтехцентр» для проведення митного оформлення товару до Волинської митниці подано МД №UA205050/2021/045827, у графі 31 якої зазначено наступний опис товару: «Навантажувач одноківшовий фронтальний самохідний, колісний, телескопічний, обладнаний ковшем та вилковим захватом, бувший у користуванні, який може працювати у нерівній місцевості, марка «JCB», модель 541-70, колір жовтий, повна маса 8200 кг, власна маса 8200 кг, висота підйому 7м, виліт стріли 3,7 м, дві осі, серійний номер JCB5XD4JVJ2726503, рік виготовлення 2018, об`єм двигуна 4400 см3, колісна формула 4x4, потужність 108 kw, загальна кількість посадочних місць 1 шт., вантажопідйомність 4100 кг, тип палива дизель, без пакування, країна походження Великобританія» (а.с.31).
У графі 33 МД декларантом визначено код товару згідно з УКТЗЕД 84295199000 та митне оформлення зазначеного товару проведено митницею із застосуванням ставки ввізного мита 0%.
18.09.2024 Волинською митницею прийнято наказ №274 (а.с.58), відповідно до якого наказано провести документальну невиїзну перевірку дотримання платником податків ВКПП «Агропромтехцентр» вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «Навантажувач одноківшовий фронтальний самохідний, колісний, телескопічний, обладнаний ковшем та вилковим захватом, бувший у користуванні, який може працювати у нерівній місцевості марка «JCB», модель 541-70, повна маса 8200 кг, власна маса 8200 кг, висота підйому 7м, виліт стріли 3,7 м, дві осі, серійний номер JCB5XD4JVJ2726503, рік виготовлення 2018, об`єм двигуна 4400 см3, колісна формула 4x4, потужність 108 kw, вантажопідйомність 4100 кг, тип палива дизель» за кодом 8429519900 згідно з УКТЗЕД за МД від 21.07.2021 №UA205050/2021/045827 тривалістю 2 робочих дні з 01.10.2024.
Щодо прийняття рішення про проведення документальної невиїзної перевірки відповідачем надіслано позивачу повідомлення від 23.09.2024 №43 (а.с.59).
За наслідками документальної невиїзної перевірки ВКПП «Агропромтехцентр» складено акт від 03.10.2024 №39/24/7.3-19/20133772, яким встановлено порушення позивачем частини першої статті 69, частини четвертої статті 280, статті 295, частини першої, підпункту «г» пункту 5 частини восьмої статті 257 МК України, Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, в результаті чого занижене податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 66631,55 грн, а також порушення пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 ПК України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 13326,31 грн (а.с.72-79).
На підставі зазначено акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.10.2024 №UA205000202498, яким ВКПП «Агропромтехцентр» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання» на 66631,55 грн, №UA205000202499, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання» на 16657,88 грн (а.с.84-87).
Не погоджуючись із прийнятими митницею податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 50 МК України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
Частинами першою та другою статті 293 МК України передбачено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
За правилами, наведеними у статті 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (частина перша).
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (частина друга).
Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території (частина третя).
Згідно із частиною шостою статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Частиною другою статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення пост-митного контролю, аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Відповідно до частини першої статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Таким чином, митний орган вправі проводити документальні перевірки платників податків після проведення митного оформлення товару та його випуску у вільний обіг з підстав виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що підставою для призначення перевірки слугувала доповідна записка в.о. заступника начальника митниці Володимира Пономаренка від 13.08.2021 №7.3-19/09-31, у якій зазначено про неправильну класифікацію товару за МД від 21.07.2021 №UA205050/2021/045827 (а.с.55-57).
Отже, наказ про призначення документальної невиїзної перевірки позивача прийнятий митницею відповідно до митного законодавства та в межах наданих повноважень.
Позивач не оспорює правомірність призначення митницею перевірки, проте вказує, що така проведена поза межами визначеного у статті 102 ПК України 1095-денного строку.
Щодо таких доводів підприємства, то суд наголошує, що питання строку давності проведення митницею документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи врегульоване частиною другої статті 345 МК України, яка передбачає, що перевірка може бути проведена в межах строку, визначеного у статті 102 ПК України.
Отже, митне законодавство містить відсилочну норму щодо застосування строків давності проведення документальних перевірок і в даному випадку слід застосовувати строки, визначені у податковому законодавстві.
Так, в силу вимог пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.
Отже, строк давності для проведення митницею документальних перевірок становить 1095 днів з дня подання митної декларації, яку в даному випадку подано 21.07.2021.
Водночас, суд зауважує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває на даний час.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, статтю 102 ПК України було доповнено пунктом 102.9, яким передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пункт 102.9 статті 102 ПК України був виключений відповідно до Закону України від 30.06.2023 №3219-ІХ.
Разом з тим Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05.04.2022, розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України доповнено пунктом 9-12.
Як передбачає підпункт 1 пункту 9-12 розділу ХХІ «Прикінцевих та перехідних положень» МК України тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX (крім випадків, передбачених підпунктами 1 і 2 цього пункту) документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються до 1 травня 2024 року, акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок та податкові повідомлення-рішення не надсилаються (не вручаються). З 1 травня 2024 року поновлюються на невикористаний строк документальні перевірки, зустрічні звірки, розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім документальних перевірок, зустрічних звірок, на які пунктом 9-34 цього розділу встановлено мораторій.
Аналізуючи вищенаведені норми митного та податкового законодавства в їх сукупності, слід дійти висновку, що з огляду на введення в Україні воєнного стану з 17.03.2022 був зупинений перебіг строку проведення митницею документальних перевірок та з 01.05.2024 такий строк був поновлений.
Таким чином, враховуючи зупинення перебігу строку проведення документальних перевірок, суд виснуває, що відповідачем дотримано строк проведення документальної невиїзної перевірки ВКПП «Агропромтехцентр» в частині дотримання вимог митного законодавства при класифікації товару за МД №UA205050/2021/045827 від 21.07.2021, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.
Щодо встановлених митницею під час перевірки позивача порушень в частині невірної класифікації товару, то суд враховує наступне.
Згідно із статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до частин першої-четвертої, сьомої та восьмої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 №650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397, класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Верховний Суд у постановах від 08.02.2022 у справі №808/3175/16, від 26.06.2023 у справі №804/892/17, від 21.07.2023 у справі №821/1680/16 наголошував, що відносячи товар до тієї чи іншої позиції, слід виходити з більш конкретного його опису. Саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТЗЕД.
Так, відповідно до МД №UA205050/2021/045827 від 21.07.2021 позивачем ввезено товар «Навантажувач одноківшовий фронтальний самохідний, колісний, телескопічний, обладнаний ковшем та вилковим захватом, бувший у користуванні, який може працювати у нерівній місцевості марка «JCB», модель 541-70, повна маса 8200 кг, власна маса 8200 кг, висота підйому 7м, виліт стріли 3,7 м, дві осі, серійний номер JCB5XD4JVJ2726503, рік виготовлення 2018, об`єм двигуна 4400 см3, колісна формула 4x4, потужність 108kw, вантажопідйомність 4100 кг, тип палива дизель, без пакування, країна походження Великобританія» та у графі 33 даної МД код товару визначено 8429519900 згідно з УКТЗЕД, у зв`язку з чим при розмитненні застосовано ставку ввізного мита 0% (а.с.62).
Законом України «Про митний тариф» від 04.06.2020 №674-IX, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №674-IX), встановлено Митний тариф України та визначено перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Згідно із Законом №674-IX товарна підкатегорія 8429519900 включає:
Самохідні бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, машини трамбувальні та дорожні котки:
- бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом:
- - одноківшові фронтальні навантажувачі:
- - - - інші.
Ставка мита становить 0%.
Митним органом оцінюваний товар класифіковано у товарній підкатегорії 8427201100, яка згідно із Законом №674-IX включає:
Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням:
- інші навантажувачі самохідні:
- - з висотою підіймання 1 м або більше:
- - - штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату.
Ставка мита становить 5%.
На виконання положень статті 68 МК України наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі Пояснення).
У Поясненнях до товарної позиції 8429 зазначено, що до цієї товарної позиції включаються землерийні машини і машини для ущільнення ґрунту, які докладно перераховані в назві і які мають одну загальну ознаку - усі вони є самохідними. Зокрема, до цієї товарної позиції включаються самохідні одноківшеві навантажувачі. Це колісні або гусеничні машини з фронтальною установкою ковша, який зачерпує матеріал у процесі пересування машини, транспортує та вивантажує його. Деякі типи таких одноківшевих навантажувачів можуть зариватися в ґрунт. Це досягається за рахунок того, що ківш здатний опуститися нижче рівня опори коліс чи гусениць.
Водночас у Поясненнях до товарної позиції 8427 вказано, що крім портальних навантажувачів і заводських візків, оснащених підіймальним краном (внутрішньозаводських автонавантажувачів, оснащених кранами) товарної позиції 8426, до цієї товарної позиції включаються внутрішньозаводські автонавантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням.
Внутрішньозаводські автонавантажувачі цієї товарної позиції включають, наприклад:
(А) Автонавантажувачі з вилковим захватом та інші підіймальні навантажувачі або штабелювальні навантажувачі
(1) Автонавантажувачі з вилковим захватом з механічним приводом, які іноді бувають великих розмірів, підіймають вантаж на підіймальній каретці, що переміщається по вертикальній щоглі. Підіймальний механізм зазвичай розташовується перед водієм. Механізм призначений для підтримування вантажу під час руху і підіймання вантажу з метою його укладання або навантаження на транспортний засіб.
У цю групу також входять автонавантажувачі з бічним захватом, які призначені для навантаження і розвантаження довгомірних вантажів (балки, дошки, труби, контейнери і т.п.). Вони зазвичай оснащені платформою для утримання вантажу під час його перевезення на короткі відстані.
Підіймальний пристрій вищевказаних автонавантажувачів зазвичай приводиться в дію силовим блоком транспортного засобу і, як правило, передбачає оснащення різним спеціальним начіпним обладнанням (вилкові захвати, укосини, ковші, грейфери (захвати) і т.п.) відповідно до виду вантажу, що підлягає навантаженню.
(2) Інші штабелювальні пристрої, зазвичай встановлювані на навантажувачі, оснащуються платформами або вилками, які можуть підійматися та опускатися уздовж вертикальних опор за допомогою ручних лебідок або лебідок з приводом від двигуна чи рейкової системи. Вони використовуються для укладання мішків, ящиків, бочок і т.п.
Деякі типи штабелювальних машин, які працюють за тим же принципом, що й елеватори, включаються до товарної позиції 8428.
(B) Інші навантажувачі (візки), оснащені підіймальним або вантажно-розвантажувальним обладнанням
До цієї групи входять:
(1) Візки з механічними підіймальними платформами для технічного обслуговування електричних проводів, суспільних освітлювальних систем і т.п. (див. пояснення до товарної позиції 8426 щодо підіймальних платформ цього типу, установлених на вантажних автомобілях).
(2) Інші візки, оснащені підіймальним або вантажно-розвантажувальним обладнанням, включаючи спеціально призначені для використання в деяких галузях промисловості (наприклад, у текстильній чи керамічної, молочний і т.п.).
Позивач зазначає, що відносячи товар до товарної підкатегорії 8429519900 УКТЗЕД, виходив саме з технічних характеристик товару, оскільки підкатегорія 8427201100 не описує такі визначальні характеристики товару, як ківш та самохідність. Крім того, основним пристосуванням товару не є підіймання, переміщення та укладання у штабелі.
Заперечуючи доводи позивача, відповідач вказує, що у товарній підкатегорії 8427201100 згідно з УКТЗЕД більш чітко наведено визначальні характеристики оцінюваного товару, а саме: оснащення підіймальним та вантажно-розвантажувальним обладнанням висувною телескопічною стрілою, наявність штабелюльного пристрою вилкового захвату, самохідність, висота підіймання 1 м або більше (у даному випадку висота підйому 7 м та виліт стріли 3,7 м), можливість використання на нерівній місцевості.
Суд погоджується з позицією митниці про те, що товарна підкатегорія 8427201100 згідно з УКТЗЕД конкретніше описує ввезений позивачем товар порівняно з товарною підкатегорією 8429519900, де дається більш загальний його опис.
Зокрема, у МД №UA205050/2021/045827 від 21.07.2021 наведені такі характеристики товару: навантажувач одноківшовий фронтальний самохідний, колісний, телескопічний, обладнаний ковшем та вилковим захватом, висота підйому 7м, виліт стріли 3,7 м.
Такі ж характеристики товару наведені у висновку експертного дослідження №1950 від 21.07.2021 (а.с.27).
Суд зауважує, що Пояснення до товарної позиції 8429 включають наступні ознаки: землерийні машини і машини для ущільнення ґрунту, самохідні одноківшеві навантажувачі, з фронтальною установкою ковша, який зачерпує матеріал у процесі пересування машини, транспортує та вивантажує його.
Натомість Пояснення до товарної позиції 8427 містять більш конкретні для ввезеного позивачем товару ознаки, окрім самохідності, наявності ковша, а саме: наявність вилкового захвату, підіймального механізму (в даному випадку стріли), з висотою підіймання 1 м або більше (в даному випадку 7 м).
Отож, на переконання суду, відповідачем правомірно в ході перевірки зроблено висновок про неправильну класифікацію товару, ввезеного позивачем за МД №UA205050/2021/045827 від 21.07.2021, у товарній підкатегорії 8429519900 згідно з УКТЗЕД, відтак донарахування позивачу грошових зобов`язань згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є підставним.
На користь такого висновку суду свідчить проведене в подальшому ВКПП «Агропромтехцентр» митне оформлення аналогічного товару за МД від 07.07.2022 №UA205050/2022/045108 за кодом 8427201100 згідно з УКТЗЕД (а.с.69), а також дані ЄАІС ДМСУ про здійснені митні оформлення за період з 02.12.2019 по 03.12.2024 навантажувачів марки «JCB», модель 541-70, характеристики яких відповідають опису ввезеного позивачем товару (а.с.89-94).
Суд не бере до уваги посилання позивача про те, що відповідачем в акті перевірки встановлено порушення Закону України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, який втратив чинність на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки помилка в даті та номері вказаного законодавчого акту не впливає на суть порушення позивачем Митного тарифу України.
Інші доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не спростовують встановлених судом обставин справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду належними та допустимими доказами правомірність проведення документальної невиїзної перевірки позивача та обґрунтованість прийнятих за її наслідками податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ВКПП «Агропромтехцентр» слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2025 |
Оприлюднено | 28.02.2025 |
Номер документу | 125439743 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні