Ухвала

від 26.02.2025 по справі 140/10525/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

26 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/10525/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Мачульського В.В., одержавши зустрічну позовну заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулось в суд з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про надання Головному управлінню ДПС у Волинській області дозволу на погашення податкового боргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка в сумі 5 451 478,31 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 позовну заяву за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, повернуто позивачу без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 про повернення позовної заяви у справі №140/10525/24 скасовано, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі та ухвалою цього ж суду від 10.02.2025 продовжено розгляд справи.

25.02.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка до ГУ ДПС у Волинській області, у якій заявлено зустрічні позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Волинській області, які полягали у вказанні у позовній заяві неправильного місцезнаходження Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, та зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області відкликати позовну заяву без номеру та без дати про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна ПОСП ім. І. Франка, що перебуває у податковій заставі.

Згідно із частиною першою статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Івана Франка подало зустрічну позовну заяву немайнового характеру в електронній формі, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

В порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до зустрічної позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Водночас позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до 31.03.2025 включно.

Вирішуючи дане клопотання суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2).

З огляду на викладене, відстрочення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд висновує, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Водночас саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

У розумінні статтей 73, 74 КАС України, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.

Однак, доказів на обґрунтування складного фінансового становища та труднощів з оплатою судового збору, Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка до суду не надано.

Крім того, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Враховуючи вищевикладене, оскільки надані документи не дають можливість встановити складне фінансове становище позивача, то в задоволенні клопотання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви слід відмовити.

Крім того, за приписами частин першої, другої статті 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З тексту зустрічної позовної заяви вбачається, що Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Івана Франка оскаржує процесуальні дії ГУ ДПС у Волинській області щодо зазначення у позовній заяві місцезнаходження товариства.

Водночас, у порушення пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, у зустрічній позовній заяві відсутнє обґрунтування того, що заявлені зустрічні позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, та що такі вимоги заявлено з дотриманням частин першої, другої статті 177 КАС України.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки зустрічна позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Івана Франка у вказаний строк необхідно усунути зазначені недоліки зустрічної позовної заяви у спосіб подання до суду:

- документу про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн;

- нової редакції зустрічної позовної заяви, оформленої з дотримання пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, у якій обґрунтувати, що заявлені зустрічні позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, та що такі вимоги заявлено з дотриманням частин першої, другої статті 177 КАС України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 178, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Зустрічну позовну заяву Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі залишити без руху.

Встановити Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Івана Франка строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк зустрічну позовну заяву буде повернуто заявнику.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із зустрічною позовною заявою, засобами інформаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Мачульський