Рішення

від 21.02.2025 по справі 140/10062/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/10062/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» Чабана Р.С.,

представника відповідача Головного управління ДПС у Волинській області Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» (далі ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС», товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2024 №0167950706, 30.08.2024 №0240700706, 18.06.2024 №0167970706, 18.06.2024 №0167940706, 18.06.2024 №0167960706.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з винесеними рішеннями, оскільки ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» був платником єдиного податку 3 групи у 2020, 2021, 2022, 2023 роках та є на даний час. Основним видом діяльності товариства, що визнається в акті, є послуги з прибирання і підмітання вулиць м. Луцька, послуги з косіння газонів, стрижки кущів, із прибирання розкиданого сміття, побутових відходів, тротуарів, перевезення сміття тощо. На підтвердження надання такого виду послуг товариство надано договори укладені з департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради. Всі договори укладалися по результатах проведення тендерів. Для участі у тендері подавалися тендерні пропозиції в межах яких передбачалося залучення субпідрядних організацій. В складі тендерної пропозиції товариство надавало інформацію про залучення субпідрядної організації на суму не менше 20% від оголошеної суми договору.

Відтак, позивач вказує, що кошти, які слід було сплатити субпідряднику є транзитними для ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» коштами та не включаються до доходу згідно пункту 292.4 Податкового кодексу України (далі ПК України), адже доходом, який підлягає оподаткуванню платником третьої групи в даному випадку є винагорода, тобто різниця між отриманими коштами та сумою коштів, які сплачені третім особам.

Також позивач вказує, що не надано належної оцінки тим обставинам, що у 2021 році в січні, лютому та березні товариство отримувало оплати від Департаменту ЖКГ Луцької міської ради за послуги надані у 2020 році та які були включені до загального обсягу доходу і з яких був сплачений податок у 2020 році на суму 2245 824,73 грн. Дані кошти не є доходом у розумінні підпункту 6 пункту 292.11 статті 292 ПК України.

Крім того, при вивченні складу та обсягу доходів товариства у 2021 році було виявлено, що сума у розмірі 388 118,26 грн відображена як дохід помилково з огляду на те, що в програмі 1С бухгалтером було проведено її як коригування боргу від 07.04.2021. Дана сума одночасно відображена і у дебеті і у кредиті, як реалізація послуг і отримання доходу. Правильно послуги відображені з 31.03.2020 по 16.11.2020 на загальну суму 388 448,26 грн. та оплачені протягом цього періоду.

Звідси доходом ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» для оподаткування податком у розмірі 5% є не усі кошти отримані на рахунок, а різниця між загальною сумою отриманих на рахунок коштів та виплатами зробленими в межах надання послуг.

Таким чином ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» не порушило умови перебування на третій групі єдиного податку, адже сума доходу, а не загальна сума отриманих на рахунок товариства коштів, у 2021 році не перевищила 7002 000,00 грн.

Відтак, ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» не зобов`язано були переходити на загальну систему оподаткування та реєструватися платником ПДВ. Як наслідок усі наступні висновки зроблені контролюючим органом в акті перевірки відносно заниження сплати податку на прибуток за 2022-2023 роки, заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період 4 квартал 2021 року -31.12.2023 є безпідставні.

Щодо відповідальності у вигляді штрафу та пені які накладені ГУ ДПС у Волинській області, то їх застосування позивач вважає незаконним, оскільки Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.07.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України. Крім того, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Також позивач вказує на незаконність проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС», оскільки в акті відповідачем чіткої підстави для проведення перевірки не вказано, лише зроблено посилання на підпункти 78.1.1 та 78.1.2 статті 78 ПК України. Крім того, відповідачем не направлялося на адресу платника податків жодного запиту. Позивач не отримував від відповідача жодного листа. Йому не повідомлялося про наявність у відповідача інформації про порушення позивачем податкового законодавства. Крім того, повідомлення про початок проведення податкової перевірки позивачу не надсилалося також.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження (а.с.142).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.145-153). В обґрунтування цієї позиції вказав, що у зв`язку з надходженням звернення від директора ТОВ «ЄВРОКОМУНСЕРВІС» про проведення перевірки податкового законодавства ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС», контролюючим органом на адресу ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» було надіслано запит про надання пояснень та їх документального підтвердження № 5758/6/03-20-07-06-06 від 11.04.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезгаданий рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання» - 30.04.2024. Відповідно, підставою згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України для проведення контролюючим органом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» слугувало звернення від директора ТОВ «ЄВРОКОМУНСЕРВІС» щодо наявності факту порушення позивачем податкового законодавства. А підставою відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України для проведення контролюючим органом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» слугувало не надання позивачем відповідних пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу № 5758/6/03-20-07-06-06 від 11.04.2024.

Щодо тверджень позивача про не надсилання та не надання повідомлення про початок проведення перевірки ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС», відповідач звертає увагу, що завчасне (до початку проведення перевірки) надсилання повідомлення про початок проведення перевірки є особливістю проведення документальної невиїзної перевірки. У спірних правовідносинах контролюючим органом була проведена документальна виїзна перевірка.

Щодо виявлених порушень відповідач зазначає, що перевіркою встановлено перевищення за три квартали 2021 року ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» відповідного доходу на 2 536 832,44 грн. (9 538 832,44 грн. - 7 002 000,00 грн.). Таким чином, платник, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку третьої групи, перевищив встановлений обсяг доходу платникам єдиного податку третьої групи, у поданій звітності за відповідний період занизив показники отриманого доходу та не перейшов на сплату інших податків та зборів, встановлених ПК України. Відтак, ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» на порушення підпункту 2 пункту 292.1 статті 292, підпункту 3 пункту 291.4 статті 291, пункту 292.6 статті 292, підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 ПК України повинно було подати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за 3 квартали 2021 року, задекларувати загальну суму доходу за звітний (податковий) період 9538 832,44 грн. (у т.ч. суму доходу у розмірі встановленого річного ліміту доходу на 2021 рік для платників єдиного податку третьої групи 7 002 000 грн. - за ставкою 5% (р.1 декларації) та суму доходу, що перевищує граничний обсяг доходу, 2 536 832,44 грн. - за ставкою 10% (р.2 декларації), та відповідно задекларувати загальну суму єдиного податку 603 783,24 грн. (з них за ставкою 5%

(р.6 декларації) в сумі 350 100 грн., за ставкою 10% (р.7 декларації) в сумі 253 683,24 грн.) та перейти з 01.10.2021 на сплату інших податків і зборів, встановлених ПК України, зареєструватися платником ПДВ.

Щодо посилання позивача на пункт 292.4 статті 292 ПК України, податковий орган зазначає що пункт 292.4 ст. 292 ПК України передбачає за якими саме договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) - за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами. За перевіряємий період ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» відповідні договори не укладались.

Щодо тверджень позивача про те, що ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» у 2021 році в січні, лютому та березні отримувало оплати від Департаменту ЖКГ за послуги надані у 2020 році та які були включені до загального обсягу доходу і з яких був сплачений податок у 2020 році на суму 2 245 824,73 грн., а тому дані кошти не є доходом у розумінні підпункту 6 пункту 292.11 статті 292 ПК України, відповідач зазначає, що перевірка здійснювалась за період з 01.01.2021 по 31.12.2023. У свою чергу, підприємством не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо зазначеного вище твердження. Факт отримання коштів саме у 2021 році від Департаменту ЖКГ за надані послуги підтверджено банківськими виписками. Як свідчать матеріали справи, надані копії укладених скаржником договорів не містять ознак договорів доручення, комісії, транспортного експедирування або агентських договорів.

З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з мотивів та підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з мотивів та підстав, викладених у відзиві, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, яким надано оцінку з точки зору їх достовірності, допустимості, належності та достатності, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 02.05.2024 №1707-п (а.с.154) на підставі пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, з урахуванням підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у зв`язку з ненаданням ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних на запит від 11.04.2024 №5758/6/03-20-07-06-06 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2023 з метою дослідження питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору та з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої було складено акт перевірки від 22.05.2024 №13156/07-06/39865067 (а.с.158-173).

Відповідно до висновку, зазначеного в акті перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

підпункту 2 пункту 292.1 статті 292, підпункту 3 пункту 291.4 статті 291, пункту 292.6 статті 292, підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 ПК України в результаті чого занижений єдиний податок до сплати на загальну суму 269 593,80 грн., в т.ч за 1 квартал 2021 на суму 131,65 грн., за півріччя 2021 на суму 19 927,54 грн., за три квартали 2021 року на суму 249 534,62 грн., та завищено єдиний податок до сплати на загальну суму 727 364,37 грн., в т.ч. за 2021 рік на суму 13 927,96 грн., за 1-й квартал 2022 року на суму 48 015,43 грн., за півріччя 2022 року на суму 146 449,60 грн., за три квартали 2022 року на суму 155 041,28 грн., за 2022 рік на суму 12 353,87 грн., за 1-й квартал 2023 року на суму 73 380,88 грн., за півріччя 2023 року на суму 81 427,25 грн., за три квартали 2023 року на суму 183 624,19 грн., за 2023 рік на суму 13 143,91 грн.;

підпункту 2 пункту 292.1 статті 292, підпункту 3 пункту 291.4 статті 291, пункту 292.6 статті 292, підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 2 378 152,00 грн., в т.ч. за четвертий квартал 2021 року в сумі 53 034,00 грн., за 2022 рік в сумі 1140 872,00 грн., за 2023 рік в сумі 1184246,00 грн.;

підпункту 3 пункту 293.8 статті 293, пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2, пункту 183.4, пункту 183.10 статті 183, пункту 185.1 статті 185, пункту 201.10 статті 210 ПК України в результаті чого підприємство не зареєструвалось платником ПДВ, не нарахувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість та не склало податкові накладні. Перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 6 011 388,00 грн., в т.ч.: жовтень 2021 року в сумі 197480,00 грн., листопад 2021 року в сумі 198 685,00 грн., грудень 2021 року в сумі 91052,00 грн., січень 2022 року в сумі 95 288,00 грн., лютий 2022 року в сумі 96 369,00 грн., березень 2022 року в сумі 140 605,00 грн., квітень 2022 року в сумі 148 779,00 грн., травень 2022 року в сумі 288 194,00 грн., червень 2022 року в сумі 311 894,00 грн., липень 2022 року в сумі 358 289,00 грн., серпень 2022 року в сумі 288 293,00 грн., вересень 2022 року в сумі 315 078,00 грн., жовтень 2022 року в сумі 338 888,00 грн., листопад 2022 року в сумі 284 784,00 грн., грудень 2022 року в сумі 25 647,00 грн., лютий 2023 року в сумі 128 232,00 грн., березень 2023 року в сумі 165 223,00 грн., квітень 2023 року в сумі 169 475,00 грн., травень 2023 року в сумі 2 010,00 грн., червень 2023 року в сумі 161 224,00 грн., липень 2023 року в сумі 396 533,00 грн., серпень 2023 року в сумі 337 394,00 грн., вересень 2023 року в сумі 675 675,00 грн., жовтень 2023 року в сумі 307 524,00 грн., листопад 2023 року в сумі 910,00 грн., грудень 2023 року в сумі 487 862,00 грн;

підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV ПК України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилками) подані до податкового органу податкові розрахунки за формою 4 ДФ за 2022-2023 роки;

підпункту 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 та підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України під час виплати оподатковуваних доходів (заробітної плати) платникам податку не перераховувало до бюджету у встановлені ПК України терміни (не своєчасно перераховувало до бюджету) податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 34755,42 грн.;

пункту 1 частини першої статті 7 та частини п`ятої статті 8 Закону №2464, які призвели до заниження бази нарахування єдиного соціального внеску в сумі 851000,00 грн., в результаті чого платником своєчасно не нараховано ЄВ на загальну суму 187220,00 грн.

30.05.2024 позивачем були подані заперечення на акт перевірки, які висновком від 13.06.2024 №190/03-20-07-06-07/39865067 (а.с.188-191) залишені без задоволення.

На підставі висновку акта перевірки від 22.05.2024 № 13156/07-06/39865067 ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 18.06.2024 № 0167950706, від 18.06.2024 № 0167970706, від 18.06.2024 № 0167940706, від 18.06.2024 № 0167960706, від 18.06.2024 № 0167930706 (а.с.9-16).

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» подано скаргу (а.с.35-40) до Державної податкової служби України, яка рішенням від 27.08.2024 № 25986/6/99-00-06-01-01-06 (а.с.200-204) була задоволена частково, податкові повідомлення-рішення від 18.06.2024 № 0167950706, 18.06.2024 № 0167970706, 18.06.2024 № 0167940706, 18.06.2024 №0167960706 - залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 18.06.2024 № 0167930706 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 26 959, 38 грн. - скасовано, в іншій частині дане податкове повідомлення-рішення залишено - без змін.

Крім того, 30.08.2024 винесено нове податкове повідомлення-рішення №0240700706 з урахуванням рішення Державної податкової служби України (а.с.18).

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся в суд з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави за наявності яких може бути проведено документальну позапланову виїзну перевірку визначено в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Як вбачається з наказу на проведення перевірки від 02.05.2024 №1707-п перевірку позивача проведено на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Як передбачено у пункті 73.3 статті 73 ПК України, платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі №815/2596/17 вказані приписи ПК України дають підстави для висновку про те, що запит органу ДПС про надання відповідної інформації платником податків, повинен визначати конкретні підстави. Тобто мають бути чітко окреслені обставини, які відповідно до пункту 73.3 ПК України є умовою, за якої податковий орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження. Направлення відповідного запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію податковим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження. Платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження. У контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень. Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Так, у позовній заяві представник позивача стверджує, що контролюючий орган не надсилав будь-яких запитів про надання пояснень або документів.

Однак, суд зазначає, що вказані твердження представника позивача не відповідають дійсності, оскільки у зв`язку з надходженням звернення директора ТОВ «ЄВРОКОМУНСЕРВІС» (а.с.198-199) про проведення перевірки податкового законодавства ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС», контролюючим органом на адресу ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» було надіслано запит про надання пояснень та їх документального підтвердження від 11.04.2024 №5758/6/03-20-07-06-06 (а.с.195).

Однак, вказаний запит повернувся на адресу контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв`язку 30.04.2024 «за закінченням терміну зберігання» (а.с.196).

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем) або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац шостий пункту42.4 статті 42 ПК України).

З урахуванням вищезазначеного вважається, що 30.04.2024 позивач отримав запит контролюючого органу від 11.04.2024 №5758/6/03-20-07-06-06, однак відповіді на такий запит не надав.

Таким чином, вказані обставини обґрунтовано слугували підставою для прийняття відповідачем наказу від 02.05.2024 №1707-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС».

Суд зауважує, що наказ ГУ ДПС у Волинській області від 02.05.2024 №1707-п містить усі реквізити, передбачені нормами чинного законодавства (зокрема, у ньому зазначені дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (назва та код ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, який перевіряється), мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що у діях податкового органу щодо призначення та проведення перевірки відсутні ознаки порушень процедури проведення перевірки.

Також не заслуговують на увагу твердження представника позивача про незаконність проведення перевірки з підстав невручення позивачу повідомлення про початок проведення податкової перевірки, з огляду на наступне.

Так, пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок, визначений пунктом 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відтак, нормами чинного законодавства не передбачено необхідність надсилання платнику податків повідомлення про початок проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Суд погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що завчасне (до початку проведення перевірки) надсилання повідомлення про початок проведення перевірки є особливістю проведення документальних невиїзних перевірок.

Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Пунктом 291.2 статті 291 ПК України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК України).

За правилами пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 6000 грн.

Таким чином, дохід платника єдиного податку третьої групи протягом 2021 календарного року не повинен перевищувати 7002000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником єдиного податку третьої групи.

Підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 ПК України врегульовано, що доходом платника єдиного податку є: для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Пунктом 292.6 статті 292 ПК України встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 1 пункту 293.5 статті 293 ПК України передбачено, що ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті, а також зобов`язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (підпункт 3 пункту 293.8 статті 293 ПК України).

Крім того, пунктом 181.1 статті 181 ПК України передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

У разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (пункт 183.2 статті 183 ПК України).

Відповідно до пункту 183.4 статті 183 ПК України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (пункт 183.10 статті 183 ПК України).

Як вбачається з акта перевірки від 22.05.2024 №13156/07-06/39865067 перевіркою встановлено отримання ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» доходу в грошовій формі (надходження коштів на банківські рахунки): за 1 квартал 2021 року в сумі 3 118 579,93 грн.; за півріччя 2021 року в сумі 5 787 353,75 грн.; за три квартали 2021 року в сумі 9 538 832,44 грн.; за 2021 рік в сумі 11 974215,09 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено перевищення за три квартали 2021 року TOB «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» відповідного доходу на 2 536 832,44 грн. (9 538 832,44 грн. 7 002

000,00 грн.), оскільки платник, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку третьої групи, перевищив встановлений обсяг доходу платникам єдиного податку третьої групи, у поданій звітності за відповідний період занизив показники отриманого доходу та не перейшов на сплату інших податків та зборів, встановлених ПК України.

Відтак, ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС», на порушення підпункту 2 пункту 292.1 статті 292, підпункту 3 пункту 291.4 статті 291, пункту 292.6 статті 292, підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 ПК України мало подати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2021 року, задекларувати загальну суму доходу за звітний (податковий) період 9 538832,44 грн. (в т.ч. суму доходу у розмірі встановленого річного ліміту доходу на 2021 рік для платників єдиного податку третьої групи 7 002 000,00 грн. - за ставкою 5% (р.1 декларації) та суму доходу, що перевищує граничний обсяг доходу, 2 536832,44 грн. - за ставкою 10% (р.2 декларації), та відповідно задекларувати загальну суму єдиного податку 603783,24 грн. (з них за ставкою 5% (р.6 декларації) в сумі 350 100,00 грн., за ставкою 10% (р.7 декларації) в сумі 253 683,24 грн.) та перейти з 01.10.2021 на сплату інших податків і зборів, встановлених ПК України, зареєструватися платником ПДВ.

Однак, ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» задекларовано за податковий (звітний) період - три квартали 2021 року, згідно уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) дохід в сумі 6 683 788,85 грн. та суму єдиного податку 334189,44 грн.

Таким чином, ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» занижений єдиний податок до сплати на загальну суму 269 593,80 грн., в т.ч. за 1 квартал 2021 на суму 131,65 грн., за півріччя 2021 на суму 19 927,54 грн., за три квартали 2021 року на суму 249 534,62 грн., та завищений єдиний податок до сплати на загальну суму 727 364,37 грн., в т.ч. за 2021 рік на суму 13 927,96 грн., за 1-й квартал 2022 року на суму 48 015,43 грн., за півріччя 2022 року на суму 146 449,60 грн., за три квартали 2022 року на суму 155 041,28 грн., за 2022 рік на суму 12 353,87 грн., за 1-й квартал 2023 року на суму 73 380,88 грн., за півріччя 2023 року на суму 81 427,25 грн., за три квартали 2023 року на суму 183 624,19 грн., за 2023 рік на суму 13 143,91 грн.

ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» на порушення підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 ПК України в четвертому кварталі не перейшов на сплату інших податків і зборів, зокрема на сплату податку на прибуток.

Крім того, перевіркою встановлено, що доходи ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» за четвертий квартал 2021 року (з урахуванням кредиторської заборгованості покупців станом на 01.10.2021) склали всього - 2 433 105,73 грн., в т.ч.: Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг» - 2433105,73 грн; Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кт 732 «Проценти отримані» - 356,89 грн.; Витрати за четвертий квартал 2021 року склали 2 140 759,82 грн., в т.ч.: Дт 79 «Фінансові результати» Кт 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг» - 60 256,83 грн.; Дт 79 «Фінансові результати» Кт 91 «Загальновиробничі витрати» - 1 923 096,40 грн.; Дт 79 «Фінансові результати» Кт 92 «Адміністративні витрати» - 157 406,59 грн.; Прибуток за четвертий квартал 2021 року склав 294 633,57 грн.; Податок на прибуток до сплати (базова (основна) ставка податку 18 відсотків) в сумі 53 034,00 грн.

Також перевіркою встановлено, що доходи ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» за 2022 рік склали всього 13468258,30 грн, в т.ч.: Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг» в сумі 13 458 568,79 грн.; Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кт 732 «Проценти отримані» в сумі 9 983,51 грн.; Витрати за 2022 рік склали 7 130 080,62 грн., в т. ч.: Дт 79 «Фінансові результати» Кт 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг» в сумі 6 869 129,95 грн.; Дт 79 «Фінансові результати» Кт 92 «Адміністративні витрати» в сумі 260 950,67 грн.; Прибуток за 2022 рік склав в сумі 6 338 177,68 грн.; Податок на прибуток до сплати (базова (основна) ставка податку 18 відсотків) в сумі 140 872,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що доходи ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» за 2023 рік склали всього 14 160 749,73 грн., в т.ч.: Дт «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг» в сумі 14 160 459,00 грн.; Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кт 732 «Проценти отримані» в сумі 290,73 грн.; Витрати за 2023 рік склали всього 7 581 606,41 грн., в т.ч.: Дт 79 «Фінансові результати» Кт 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг» 7 427 794,71 грн.; Дт 79 «Фінансові результати» Кт 92 «Адміністративні витрати» в сумі 152 791,70 грн.; Дт 79 «Фінансові результати» Кт 94 «Інші витрати операційної діяльності» в сумі 1 020,00 грн. Прибуток за 2023 рік склав 6579143,32 грн. Податок на прибуток до сплати (базова (основна) ставка податку 18 відсотків) в сумі 1 184 246,00 грн.

Більше того, перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» в порушення пункту 183.4 статті 183 ПК України не подано реєстраційну заяву платника ПДВ до контролюючого органу не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПК України, та не зареєстровано платником ПДВ. ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» і далі перебувало на спрощеній системі оподаткування та продовжувало сплачувати єдиний податок за ставкою 5%. Відтак, ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» на порушення підпункту 3 пункту 293.8 статті 293, пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2, пункту 183.4, пункту 183.10 статті 183, пункту 185.1 статті 185, пункту 201.10 статті 210 ПК України не зареєструвалось платником ПДВ, не нарахувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість та не склало податкові накладні на загальну суму 6 011 387,93 грн., в т.ч.: жовтень - грудень 2021 рік в сумі 487 217,20 грн.; 2022 рік в сумі 2 692 108,93 грн.; 2023 рік в сумі 2 832 061,80 грн.

В результаті порушень, зазначених в пунктах 3.1.1, 3.1.4.1 акта, перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 6 011 388,00 грн., в т.ч.: жовтень 2021 року в сумі 197 480,00 грн., листопад 2021 року в сумі 198 685,00 грн., грудень 2021 року в сумі 91 052,00 грн., січень 2022 року в сумі 95 288,00 грн., лютий 2022 року в сумі 96 369,00 грн., березень 2022 року в сумі 140 605,00 грн., квітень 2022

року в сумі 148 779,00 грн., травень 2022 року в сумі 288 194,00 грн., червень 2022 року в сумі 311 894,00 грн., липень 2022 року в сумі 358 289,00 грн., серпень 2022 року в сумі 288 293,00 грн., вересень 2022 року в сумі 315 078,00 грн., жовтень 2022 року в сумі 338 888,00 грн., листопад 2022 року в сумі 284 784,00 грн., грудень 2022 року в сумі 25 647,00 грн., лютий 2023 року в сумі 128 232,00 грн., березень 2023 року в сумі 165 223,00 грн., квітень 2023 року в сумі 169 475,00 грн., травень 2023 року в сумі 2 010,00 грн., червень 2023 року в сумі 161 224,00 грн., липень 2023 року в сумі 396 533,00 грн., серпень 2023 року в сумі 337 394,00 грн., вересень 2023 року в сумі 675 675,00 грн., жовтень 2023 року в сумі 307 524,00 грн., листопад 2023 року в сумі 910,00 грн., грудень 2023 року в сумі 487 862,00 грн.

Так, представник позивача, оскаржуючи спірні податкові повідомлення-рішення, вказує про те, що за результатами проведених тендерів, товариством укладалися договори з Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради про надання послуг з прибирання і підмітання вулиць м. Луцька, послуги з косіння газонів, стрижки кущів, із прибирання розкиданого сміття, побутових відходів, тротуарів, перевезення сміття тощо. З метою виконання взятих на себе перед Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради зобов`язань, ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» укладало договори субпідряду. Відтак, представник позивача стверджує, що кошти, які надійшли від Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради є транзитними коштами для товариства та не включаються до доходу згідно пункту 292.4 статті 292 ПК України, адже доходом, який підлягає оподаткуванню платником третьої групи в даному випадку є винагорода, тобто різниця між отриманими коштами та сумою коштів, які сплачені третім особам.

З даного приводу суд зазначає, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначено в статті 292 ПК України, за змістом підпункту 2 пункту 292.1 якої доходом платника єдиного податку є: для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Згідно з пунктом 292.4 статті 292 ПК України у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Суд звертає увагу, що пункт 292.4 статті 292 ПК України містить вичерпний перелік договорів, у яких доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента), зокрема, це стосується договорів доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентських договорів. При цьому, в даному переліку відсутній договір субпідряду. Відтак, посилання представника позивача на пункт 292.4 статті 292 ПК України є безпідставним та необгрунтованим.

Суд зауважує, що кошти, отримані від замовника платником єдиного податку третьої групи для перерахування субпідряднику, включаються в дохід платника єдиного податку третьої групи, оскільки в даному випадку до підрядника переходить право власності на грошові кошти, що надходять від замовника. Відтак, отримавши від замовника грошові кошти у вигляді винагороди своєї та субпідрядника, платнику єдиного податку третьої групи слід сплатити єдиний податок у тому числі і з суми, що належить субпідряднику.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача на договори субпідряду від 11.05.2021 №444 (а.с.97-98), від 02.08.2022 №2 (а.с.104-106), від 31.07.2023 №487-1-23 (а.с.113-115), у яких зазначено, що кошти, отримані від замовника зараховуються на поточний рахунок субпідрядника, та не включаються в дохід генпідрядника, оскільки саме в договорах із замовником, а не із субпідрядником, має бути передбачена можливість окремого перерахування замовником доходів на поточний рахунок підрядника та на поточний рахунок субпідрядника. У той же час, з аналізу договорів, укладених ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» із Департаментом житлово-комунального господарства Луцької міської ради від 11.05.2021 №444 (а.с.92-96), від 18.04.2022 №254 (а.с.99-103), від 18.05.2023 №787 (а.с.107-112), від 22.04.2023 №1142 (а.с.116-118) чітко вбачається, що замовник перераховує кошти саме виконавцю, тобто ТОВ «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС», і не передбачено можливості окремого перерахування коштів на рахунок субпідрядника.

Посилання представника позивача на лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 06.0.2001 №8/4-277, лист ДПА України від 05.12.2000 №8299/5/15-0116, лист Мінфіну України від 06.12.2000 №053-29168, є безпідставними, оскільки вказані листи не є нормативно-правовими актами та можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.

У той же час, з аналізу листа ДПА України від 05.12.2000 №8299/5/15-0116 вбачається, що Державна податкова адміністрація України в доповнення до листа від 15.11.2000 № 7781/5/15-0116 стосовно надання роз`яснень на запит Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 01.11.2000 № 8/4-455 повідомляє. В пункті 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» визначено, що до складу доходу не включаються кошти, які належать іншим особам. Враховуючи зазначене, генпідрядна організація не включатиме кошти, які належать субпідрядникам за виконані ними роботи, до складу свого доходу (виручки від реалізації), на яку нараховується збір до Державного інноваційного фонду, за умови підтвердження, що частина отриманих коштів належить субпідрядникам. Підтвердженням може бути зазначення в угоді (додатковій угоді), укладеній з замовником, що отримані генпідрядником кошти розподіляються між субпідрядними організаціями виходячи з обсягу робіт, які ними виконуються. Генпідрядник повинен вести окремий бухгалтерський облік робіт, виконаних власними силами та силами субпідрядників. В такому випадку на витрати повинні відноситися суми збору до Державного інноваційного фонду, нараховані на обсяг робіт, виконаних генпідрядником, та витрати, пов`язані з виконанням цих робіт, а кошти, які належать субпідрядним організаціям, до складу витрат не відносяться.

Відтак, з аналізу даного листа також вбачається, що підтвердженням того, що частина отриманих від замовника коштів належить субпідряднику є зазначення саме в договорі із замовником про те, що ці кошти є коштами субпідрядника.

Також суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що у 2021 році у січні, лютому та березні товариство отримувало оплати від Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради за послуги надані у 2020 році та які були включені до загального обсягу доходу із яких був сплачений податок у 2020 році на суму 2245824,73 грн., а тому дані кошти не є доходом, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин представником позивача не було надано ні до позовної заяви, ні у судових засіданнях.

Крім того, суд не бере до уваги твердження представника позивача про відсутність підстав для застосування штрафу та пені з посиланням на форс-мажорні обставини, а саме військову агресію російської федерації, оскільки відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Із урахуванням викладеного, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка покликається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку.

Обмежувальні/забороняючі заходи, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно листа № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 ТПП України на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що військова агресія рф проти України з 24 лютого 2022 року є, дійсно, форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що може вплинути на виконання суб`єктами господарювання своїх обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами та об`єктивно унеможливити виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), проте одного лише засвідчення настання форс-мажорної обставини на всій території України недостатньо для висновку про неможливість певного суб`єкта господарювання виконати перед державою та іншими суб`єктами господарювання своїх зобов`язань у зв`язку із настанням такої обставини. Саме сертифікат, що виданий певному суб`єкту господарювання за його зверненням, може підтвердити наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною) та безпосереднім впливом такої обставини саме на цього суб`єкта господарювання і можливістю виконання ним свого обов`язку перед державою та/або іншими суб`єктами господарювання.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, позивач не отримував сертифікату про підтвердження форс-мажорних обставин, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Також безпідставними є посилання представника позивача на пункт 52-1 «Перехідні положення» ПК України, який містив вказівку на незастосування штрафних санкцій за порушення, вчинені з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, оскільки Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, було внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Як зазначено у підпункті 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК перебачено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відтак, доводи представника позивача про те, що штрафні санкції у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину, не застосовуються, є безпідставними.

Будь-яких інших належних підстав, які свідчили про протиправність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень представником позивача не наведено, а судом не встановлено.

У той же час, встановлені фактичні обставини справи свідчать про правомірність та обґрунтованість висновків ГУ ДПС у Волинській області, викладених в акті перевірки від 22.05.2024 №13156/07-06/39865067, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

З урахуванням вищенаведених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУЦЬКТЕРКОМСЕРВІС» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Іови Кондзелевича, 1, код ЄДРПОУ 39865067).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679)

Повний текст рішення суду складений 26 лютого 2025 року

Суддя Т.М. Димарчук