Рішення від 19.08.2024 по справі 160/15497/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 рокуСправа №160/15497/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

14.06.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 35770406 від 24.01.2024 року.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення (далі ППР) є протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства. Так, при визначенні розміру штрафних санкцій у ході проведення камеральної перевірки та у ППР №35770406 від 24.01.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області незаконно було застосовано норми Податкового кодексу України щодо визначення розміру штрафу, оскільки застосовано норми, передбачені законом, який на день прийняття рішення щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій не був чинним, що прямо суперечить вимогам Пункту 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, крім того, не враховано норми Конституції України щодо зворотної дії закону у часі, що є прямим порушенням норм головного законодавчого акту Конституції України. Тож, при визначенні розміру штрафних санкцій у ході проведення камеральної перевірки та у ППР №35770406 від 24.01.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області повинно було керуватися нормами Законом України 2876-IX від 12.01.2023 року «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» яким внесено відповідні зміни у ставки штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а отже розмір штрафних санкцій повинен складати суму у розмірі 129165,49 грн.

Разом з тим, представник позивача вказав на такі порушення відповідачем процедури: неповідомлення про дату та час розгляду матеріалів перевірки, ненадсилання результатів розгляду заперечень та спірного ППР.

Ухвалою від 19.06.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

28.06.2024 року представником позивача долучено до матеріалів справи ППР №35770406 від 24.01.2024 року, лист ГУ ДПС №46694/6/04-36-04-06-18 від 27.06.2024 року, лист ГУ ДПС №2857/6/04-36-04-06 від 17.01.2024 року.

05.07.2024 року на адресу суду від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зважаючи на правомірність застосування до позивача штрафних санкцій. Окрім іншого, свою позицію відповідач обгрунтовує посиланням на відсутність прямої вказівки у Законі №2876-ІХ на надання його нормам зворотної дії в часі. Також відповідач вказав, що повідомлення про дату та час розгляду матеріалів перевірки, результати розгляду заперечень та спірне ППР були надіслані позивачу рекомендованими листами на податкову адресу позивача: 50106, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 25/1. Крім того, ГУ ДПС у відповідь на лист підприємства від 30.05.2024 року №3005/24 своїм листом від 27.06.2024 року №46694/6/04-36-04-06-18 повідомлено Позивача про відповідне надсилання зазначених документів на його податкову адресу, їх повернення поштою у зв`язку з закінченням терміну зберігання. При цьому, до листа від 27.06.2024 року №46694/6/04-36-04-06-18 додано копії документів.

10.07.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Представник зазначив про неправильне застосування норм податкового законодавства до оспорюваних правовідносин, що призвело до неправильного визначення контролюючим органом розміру штрафних санкцій, накладених на позивача. З урахуванням відсутності законодавчого визначення формулювання «прямої вказівки про дію закону у часі», а також з урахуванням наведеного відповідачем у відзиві на позовну заяву прикладу такого формулювання, викладене у пункті 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України свідчить про те, що норма даного пункту діє з моменту початку дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року. Відповідачем не враховано, що норми пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за своєю сутністю є спеціальними нормами, що регулюють відносини між платником податку та податковим органом на час воєнного стану в Україні, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та має вищу юридичну силу ніж загальна норма пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Окрім цього, відповідачем у відзиві проігноровано та жодним чином не спростовано правову позицію ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО», що викладена у позовній заяві, з посиланням на пряму норму Податкового кодексу, а саме пункт 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України яким встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Також ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО» звертає увагу суду на те, що посилання відповідача на постанови Верховного суду України: від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23, від 12.03.2024 року у справі №160/13661/23, від 12.04.2024 року у справі №620/9720/24, в яких на думку відповідача викладена позиція Верховного Суду при вирішенні аналогічних спорів є хибною з огляду на таке. Судом при вирішенні спорів у вищезазначених справах не досліджувалась зазначена ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО» норма пункту 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, питання про надання правової оцінки формулювання норми пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині вказівки про зворотну дію закону у часі та наявність у пунктах 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ознак спеціальних норм, що мають вищу юридичну силу над загальною нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО» стосовно своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складений акт №46750/04-36-04-06/44545207 від 14.12.2023 року.

Перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО», що тягне за собою відповідальність платника передбачену пунктом 120-1. 1. статті 120-1 глави 11 розділу II Податкового кодексу України (427675,62 грн) та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (8730 грн).

Позивач скористався правом на подання заперечень (вих.№2912/23 від 29.12.2023 року) на акт перевірки №46750/04-36-04-06/44545207 від 14.12.2023 року.

Відповідач листом №2857/6/04-36-04-06 від 17.01.2024 року повідомив позивача, що висновки, викладені в акті перевірки №46750/04-36-04-06/44545207 від 14.12.2023 року, є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін. Даний лист надсилався з рекомендованим листом позивачу на адресу: 50106, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 25-/1 та згідно конверту з трекінговим номером 4909401793685 повернувся на адресу відповідача «за закінченням терміну зберігання».

Згідно відомостей зазначених у матеріалах перевірки (акт перевірки, додаток до податкового повідомлення-рішення №35770406 від 24.01.2024 року) перевіркою було встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН 6-ти податкових накладних з датами складання грудень 2022 року та січень 2023 року, затримка реєстрації від 3 до 130 днів.

Відповідно до пп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 Кодексу ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення-рішення №35770406 від 24.01.2024 року на загальну суму 436405,62 грн грн. (в залежності від дати складання документа та відповідно до терміну затримки10, 15, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в ПН) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Реквізити (№, дата виписки) податкових накладних, розшифровка по кількості днів затримки реєстрації в ЄРПН та розрахунок сум штрафних санкцій наведені в акті перевірки та в додатку до податкового повідомлення-рішення №35770406 від 24.01.2024 року.

Позивачем подавалась скарга на спірне ППР до ДПС України, однак рішенням останнього №10078/6/99-00-06-03-01-06 від 09.04.2024 року скарга залишена без розгляду.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI(далі -ПК України).

За приписами пункту201.1 статті 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, згідно з абзацом 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК Україниподаткові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У силу абзацу 14 пункту201.10 статті 201 ПК Україниреєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198та пунктом199.1 статті 199цьогоКодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З аналізу процитованих положень вбачається, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

За своєю правовою природою норма, викладена в абзаці 4 пункту201.10 статті 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК Українивизначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно пункту120-1.1 статті 120-1 ПК Українипорушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченогостаттею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198цьогоКодексуу разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно достатті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту201.4 статті 201цьогоКодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей192і201цьогоКодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Виходячи з наведених норм у взаємозв`язку з обставинами справи судом встановлено, що позивачем дійсно було порушено передбачені пунктом201.1 статті 201 ПК Україниграничні терміни реєстрації податкових накладних, що не заперечується й самим позивачем у позовній заяві.

У контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК Україниправове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної нормиПК Україниу правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Однак, Законом України від 12.05.2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділуПерехідні положення ПК Україниу разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 року, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022 року.

Згідно з підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК Україниплатники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК Українивизначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом112.8.9 пункту 112.8 статті 112цьогоКодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто,Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК Українискасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 року.

З акту камеральної перевірки встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом виявлено порушення позивачем пункту201.10 статті 201 ПКУкраїни та пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині граничного терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних, перелік яких наведено в таблиці, яка міститься в цьому акті.

Так, за встановлені порушення податковим органом, згідно податкового повідомлення-рішення №35770406 від 24.01.2024 року на позивача накладено штраф, у відсоткових розмірах відповідно до положень пункту 120-1.1 ст.120-1ПК України (427 675,62 грн) та пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (8730 грн), у загальній сумі 436405,62 грн. (в залежності від дати складання документа та відповідно до терміну затримки10, 15, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в ПН).

Однак, слід вказати, щоЗаконом України від 12.01.2023 року №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 08.02.2023 року, зокрема підрозділ 2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українидоповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

"89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів";

69.18. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації щодо податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, надсилається платнику податку не пізніше наступного операційного дня.

Якщо протягом наступного операційного дня після операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається не пізніше наступного операційного дня".

Тобто,Законом України від 12.01.2023 року №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023 року, було збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українидля реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Слід вказати, що в межах спірних правовідносин судом встановлено, що згідно розрахунку штрафу додатку до податкового повідомлення-рішення №35770406 від 24.01.2024 року та акту камеральної перевірки №46750/04-36-04-06/44545207 від 14.12.2023 року податковим органом розмір штрафу у відсотках визначено згідно пункту 120-1.1 ст.120-1ПК України (427 675,62 грн) та пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (8730 грн), у загальній сумі 436 405,62 грн. (в залежності від дати складання документа та відповідно до терміну затримки 10, 15, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в ПН).

Поряд з цим суд зауважує, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення №35770406 від 24.01.2024 року та акту камеральної перевірки №46750/04-36-04-06/44545207 від 14.12.2023 року вже набули чинності зміни внесеніЗаконом України від 12.01.2023 року №2876-ІХдоПК України, в частині доповнення підрозділу 2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Українипунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Також, слід вказати, що згідно з пунктом 11 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу Україништрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбаченихзаконом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Таким чином суд вважає, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених п. 90 підрозділу 2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1статті120-1 ПК України (427675,62 грн) та п. 90 підрозділу 2розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (8730,00 грн).

Виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10розділу ХІХ "Перехідні положення" ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормамиЗакону №2876-ІХ.

При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30.01.2018 року у справі №815/2745/17; від 26.06.2018 року у справі №808/2127/17; від 03.05.2018 року у справі №818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

Крім того, у постанові від 14.02.2019 року по справі №809/1040/17 Верховний Суд встановив: "...Суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями с протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судом першої та апеляційної інстанцій, що ТОВ Інжиніринг Систем вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України. Суд касаційної інстанції також погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що доводи контролюючого органу на те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність не заслуговують на увагу, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку...".

У постановах від 03.04.2020 року (справа №160/5380/19), від 10.06.2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12.07.2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Відповідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України та п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Окрім того, станом на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Також суд звертає увагу на тому, що у даному випадку несвоєчасна реєстрація кожної податкової накладної є самостійним податковим правопорушенням. Суд, перевіряючи склад кожного податкового порушення, одним з елементів якого є розмір штрафних санкцій, має право визнати податкове повідомлення-рішення неправомірним та скасувати його в частині, що, серед іншого пов`язано із правильністю застосованих контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неналежність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №35770406 від 24.01.2024 року, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частини 2статті 2 КАС України.

Так, розрахунок штрафу на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ (427675,62 грн) не відповідає вимогам законодавства, так як застосуванню під час розрахунку штрафу підлягали положення саме п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а не пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

При цьому, розрахунок штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних, здійснений на підставі п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (8730 грн), відповідає положенням законодавства.

Суд зазначає, що у постанові від 06.05.2022 року у справі №826/14188/16 Верховний Суд зазначив, зокрема, наступне: «наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення».

Верховний Суд у постанові від 30.01.2024 року по справі №280/4484/23, зазначивши, що суд, перевіряючи склад кожного податкового порушення, одним з елементів якого є розмір штрафних санкцій, має право визнати податкове повідомлення-рішення неправомірним та скасувати його в частині, що, серед іншого пов`язано з правильністю застосованих контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій. Такий висновок зумовлений правом позивача на звернення до суду із визначенням способу судового захисту відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України та правом суду при вирішенні справи по суті задовольнити позов частково, зокрема, прийняти рішення про визнання протиправним та скасувати окремі положення індивідуального акта (частина перша, пункт 2 частини другої статті 245 КАС України).

Часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 року у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 року у справі №160/24147/21.

Таким чином, загальна сума штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №35770406 від 24.01.2024 року повинна складати 8730,00 грн.

Вказане узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 23.01.2024 року по справі №160/17160/21.

Окрім того, за результатами розгляду заперечень, ГУ ДПС повідомило позивача листом №2857/6/04-36-04-06 від 17.01.2024 року (повернуто відповідачу «за закінченням терміну зберігання») про правомірність та законність висновків, викладених у Акті перевірки, а тому твердження позивача про відсутність висновку ДПС за результатами розгляду заперечень позивача на Акт перевірки не відповідає дійсності.

Також представник позивача вказує, що позивач був позбавлений можливості прийняти участь в розгляді заперечень від 29.12.2023 року. Так, судом встановлено, що ГУ ДПС листом від 05.01.2024 року №584/6/04-36-04-06-18 повідомило позивача про дату та час розгляду заперечень та вказало, що у разі прийняття участі позивача у розгляді заперечення, необхідно заздалегідь повідомити про це ГУ ДПС. Вказаний лист надсилався на адресу позивача: 50106, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 25-/1 та згідно конверту з трекінговим номером 4910706866702 повернувся на адресу відповідача «за закінченням терміну зберігання».

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23, не є застосовною у цих спірних правовідносинах, оскільки в зазначених постановах Верховного Суду відсутні висновки щодо застосування положень пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в контексті спірних правовідносин.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем положень податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №35770406 від 24.01.2024 року (форма «Н»), яким застосовано до ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО» штрафні (фінансові) санкції за порушення строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 427675,62 грн. не є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО» (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 25/1, код ЄДРПОУ 44545207) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №35770406 від 24.01.2024 року в частині визначення штрафу в розмірі 427675,62 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «НАВІ ПРОМЕНЕРГО» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2018,66 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко