ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
26 лютого 2025 року Справа 160/5883/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
21.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань щодо відмови у виплаті майору внутрішньої служби, ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) воєнізованого формування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції додаткової грошової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 24.05.2022;
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати майору внутрішньої служби, ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 27.07.2022 на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №136 від 25.05.2022 та витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №200 від 27.07.2022;
- зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань нарахувати та виплатити майору внутрішньої служби, ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) воєнізованого формування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції додаткову грошову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 24.05.2022 з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити майору внутрішньої служби, ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу №1 (м. Дніпро) додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 27.07.2022 на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №136 від 25.05.2022 та витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 №200 від 27.07.2022.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З позовної заяви випливає, що позивач перебував на службі у воєнізованому формуванні «ЦИКЛОН» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. Позивачем засобами поштового зв`язку 12.09.2024 подано рапорт до начальника управління Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань з метою: отримання додаткової грошової винагороди за період з 11.03.2022 по 24.05.2022 в розмірі 30 000 гривень щомісячно; отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 по 27.07.2022. Після отримання необхідних документів, адвокатом Гасановою М.Ю. 26.12.2024 подано лист-звернення до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань щодо виплати та нарахування позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 по 27.07.2022. Позивачем 22.01.2025 отримано відповідь про відмову у нарахуванні додаткової грошової винагороди. Тому, на думку позивача, його право на звернення до суду виникло з 22.01.2025, після отримання відповіді від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, коли позивач дізнався про факт порушення його права.
Перевіривши матеріали позову, суд зазначає таке.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За містом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, положення наведеної норми допускають при вирішенні справ в порядку адміністративного судочинства застосування строків, визначених не тільки КАС України, а й іншими законами.
Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час недопуску до продовження виконання повноважень) у разі порушення законодавства про оплату праці.
В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівника.
Так, відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній по 18.07.2022, тобто до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (частина перша статті 233 КЗпП України).
У цій справі до вимог щодо:
- визнання протиправною бездіяльності Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 по 24.05.2022;
- визнання протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 по 18.07.2022;
- зобов`язання Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 по 24.05.2022;
- зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 25.05.2022 по 18.07.2022,
підлягають застосуванню норми у редакції частини другої статті 233 КЗпП України, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
До вимог за період з 19.07.2022 по 27.07.2022 - у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №990/156/23.
Позовну заяву представником позивача направлено до суду через систему «Електронний суд» 20.02.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду в частині вимог з 19.07.2022 по 27.07.2022.
Крім того, посилання представника позивача на отримання листа відповідача-1 від 22.01.2025 не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом з доказами на підтвердження того, що мали місце непереборні обставин, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Отже, суд доходить висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення позивача до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 27.07.2022.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2025 |
Оприлюднено | 28.02.2025 |
Номер документу | 125439994 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бондар Марина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні