Ухвала

від 26.02.2025 по справі 160/8007/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 лютого 2025 року Справа №160/8007/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши матеріали заяви відповідача-2 про відвід судді у справі № 160/8007/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт, -

УСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.01.2025 р. у адміністративній справі №160/8007/24 касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави - задоволено частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 160/8007/24 скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції справу щодо позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро»;

- скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 №ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Щодо інших позовних вимог ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 160/8007/24 залишено без змін.

28.01.2025 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/8007/24.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8007/24 передана судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 року вжито заходи забезпечення позову в адміністративній справі № 160/8007/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт шляхом:

- зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» (код ЄДРПОУ 34561353), а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:007:0094), до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

26.02.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» подано до суду заяву про відвід судді Рябчук О.С. від розгляду адміністративної справи № 160/8007/24, що вмотивована не розглядом клопотання Відповідача - 2 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та грубими процесуальними порушеннями під час розгляду адміністративної справи № 160/8007/24. Наведені обставини, на думку представника ТОВ «Елін Плюс», свідчать про упередженість судді Рябчук О.С. та є підставою для відводу судді.

Вирішуючи заяву про відвід суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно до ч.ч. 3, 4, 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

З заяви про відвід та доводів в її обґрунтування вбачається, що відвід заявлений з підстав незгоди з процесуальними діями та рішенням судді - винесеною ухвалою від 19.02.2025 року у справі № 160/8007/24 про відмову у розгляді справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та прийнятою ухвалою від 24.02.2025 року про виправлення описки в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року по справі № 160/8007/24 зазначивши:

- замість «В обґрунтування заявленого клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін» зазначити вірне «В обґрунтування заявленого клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін»;

- замість «Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін» зазначити вірне «Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін»;

- замість «У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи 160/8007/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін» зазначити вірне «У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи 160/8007/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін».

Відповідно до положень ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

В обґрунтування необхідності відводу судді представник відповідача посилається на допущенні суддею процесуальні порушення щодо прийнятих ухвал про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та винесеною ухвалою про виправлення описки.

Отже, за своєю суттю, заявлений представником відповідача-2 відвід фактично мотивований незгодою з діями судді під час розгляду справи, що не може бути підставою для відводу судді згідно ч. 4 ст. 36 КАС України.

Натомість, суд зауважує, що сторона по справі має право на оскарження судових рішень (ухвал) відповідно до норм КАС України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2019 по справі № 855/35/19.

Крім того згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Разом з цим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium).

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

При цьому, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Отже не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності суду із доводів заяви про відвід не вбачається.

З огляду на те, що обставини, на які посилається представник відповідача, не доводять та не можуть свідчити про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді, а їх встановлення не належить до повноважень суду при вирішенні питання про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді.

Таким чином, представником відповідача-2 не доведено наявності підстав для відводу судді Рябчук О.С.

Враховуючи викладене, з метою виключення будь-яких сумнівів в упередженості судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність зупинення провадження у справі для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 40, 236, 248, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного суду України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» про відвід судді Рябчук О.С. у справі № 160/8007/24 - визнати необґрунтованою.

Передати матеріали справи № 160/8007/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Рябчук