Рішення

від 26.02.2025 по справі 240/13626/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Житомир

справа № 240/13626/24

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцької державної нотаріальної контори про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Овруцької державної нотаріальної контори, яка виявилася у неналежному розгляді запиту ОСОБА_1 від 17 червня 2024 року №170624-6 до Овруцької державної нотаріальної контори та яка полягає у:

а) відмові надати ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитуваний ним документ, а саме скан-копію бланку заяви про виправлення технічної помилки, необхідної для виправлення Овруцькою державною нотаріальною конторою технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

б) ненаданні роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення згідно з п.4 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

в) ненаданні згідно з підпунктуом 5 пункту 2 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» своєчасно запитуваного документу, а саме скан-копії бланку заяви про виправлення технічної помилки, необхідної для виправлення Овруцькою державною нотаріальною конторою технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- зобов"язати Овруцьку державну нотаріальну контору надати ОСОБА_1 на його запит від 17 червня 2024 року №170624-6 до Овруцької державної нотаріальної контори відповідь з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме:

а) надати ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитуваний ним документ, а саме скан-копію бланку заяви про виправлення технічної помилки, необхідної для виправлення Овруцькою державною нотаріальною конторою технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

б) надати роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення згідно з п.4 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

в) надати своєчасно запитуваний документ, а саме скан-копію бланку заяви про виправлення технічної помилки, необхідної для виправлення Овруцькою державною нотаріальною конторою технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що надіслав на електронні адреси Овруцької державної нотаріальної контори 17 червня 2024 року запит №170624-6.

Зазначає, що отримав відповідь Овруцької державної нотаріальної контори від 28 червня 2024 року №1292/01-16, з якої дізнався про безпідставну відмову задовольнити запит, оскільки розпорядник у листі не вказує, чому він відмовив надати запитувану інформацію, а саме не надав запитуваний ним документ - скан-копію бланку заяви про виправлення технічної помилки, необхідної для виправлення Овруцькою державною нотаріальною конторою технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", електронний документ (ухвала суду про відкриття провадження від 23 липня 2024 року) доставлена в Електронний кабінет відповідача 24 липня 2024 року о 15:06 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.

Суд вказує, що на запровадження підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет" та "Електронний суд", що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України щодо обов`язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру.

Отже, з урахуванням положень пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України наявні підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС Електронний кабінет та Електронний суд є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставляння.

Однак, відповідач - Овруцька державна нотаріальна контора у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі не надіслав до суду відзив на позовну заяву, жодних причин неможливості вчасно подати відзив на позовну заяву відповідач суду не повідомив.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не надіслав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з положеннями ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17 червня 2024 року звернувся до Овруцької державної нотаріальної контори із запитом за вих. №170624-5, у якому просив надати скан-копію бланку заяви про виправлення технічної помилки, необхідної для виправлення Овруцькою державною нотаріальною конторою технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Овруцька державна нотаріальна контора листом від 28.06.2024 №1292/01-16 повідомила ОСОБА_1 про наступне: "Щодо Ваших звернень №170624-1, №170624-2, №170624-3, №170624-4, №170624-5, №170624-6, №170624-7, №170624-8, №170624-9, №170624-10, №170624-11, №170624-12 від 17 червня 2024 року, та №180624 від 18 червня 2024 року про виправлення технічних помилок у Спадковому реєстрі та у Державному реєстрі речових прав при реєстрації свідоцтва про право па спадщину за законом, виданого Овруцькою державною нотаріальною конторою Житомирської області в 1/2 (одній другій) частці 19 грудня 2019 року за реєстром №2-2735 на 27/100 (двадцять сім сотих) частин житловою будинку АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомляємо, що Овруцькою державною нотаріальною конторою Житомирської області 17 червня 2024 року за вихідним №1227/01-16 було надано роз`яснення на аналогічні Ваші звернення №070624-1, №070624-2, №070624-3, №070624-4 від 07 червня 2024 року, та надіслане на Вашу електронну адресу.

Крім того повідомляємо наступне:

- для державної реєстрації прав відповідно до аб.4.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав па майно та їх обтяжень» заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, то посвідчує особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, то підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

- у разі подання заяви уповноваженою на те особою, державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від іншої особи;

- відповідно до п.2 ч.4 ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі невстановлення особи заявника чи обсягу його повноважень та подання відповідної заяви.

Тому для виправлення технічної помилки у Державному реєстрі речових прав необхідно з`явитися Вам особисто або Вашому представнику за довіреністю до Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області та надати документ, який встановлює Вашу особу або Вашого представника та довіреністю (паспорт), реєстраційний номер облікової картки платника податків та даними Єдиного державного реєстру фізичних осіб платників, та документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 19 грудня 2019 року Овруцькою державною нотаріальною конторою Житомирської області за реєстром №2-2735) щодо якого будуть вчинятися вище вказані дії".

Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

У пункті першому статті третьої Закону України "Про доступ до публічної інформації" закріплено, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до норм п. 2 ч. 1 ст.5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

За приписами статті 7 Закону України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Надання доступу до інформації, усунення порушень права на інформацію та оскарження відмови або бездіяльності щодо надання інформації здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру":

адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;

адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;

адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб);

У частині першій статті 21 Закону України "Про адміністративну процедуру" зазначено, що адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція).

Відповідно до ст. 72 Закону України "Про адміністративну процедуру", адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином.

Для окремих видів справ законодавством можуть визначатися додаткові відомості, що зазначаються у мотивувальній частині адміністративного акта.

Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

За приписами частини 6 статті 72 Закону України "Про адміністративну процедуру", мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо:

1) адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб;

2) адміністративний орган під час здійснення інспекційних (контрольних, наглядових) повноважень не виявив порушень законодавства.

Зі змісту запиту від 17.06.2024 №170624-6 слідує, що він адресований Овруцькій державній нотаріальній конторі.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про нотаріат", державна нотаріальна контора є юридичною особою, яка створюється та реєструється у встановленому законом порядку. Очолює державну нотаріальну контору завідуючий, який призначається із числа осіб, які мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Згідно пп. 1.3.1 п. 1.3. Розділу І Положення про Спадковий реєстр, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.07.2011 №1810/5, реєстраторами Спадкового реєстру (далі - Реєстратор) є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, що мають доступ до Спадкового реєстру через інформаційну мережу Мін`юсту щодо посвідчених заповітів, спадкових договорів, а також змін до них, скасування заповітів та розірвання спадкових договорів, заведених спадкових справ, а також змін до них, та виданих свідоцтв про право на спадщину.

У п. 2.12. Розділу ІІ Положення про Спадковий реєстр, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.07.2011 №1810/5, вказано, що заявник у разі виявлення у витязі помилки письмово повідомляє про це Реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей у Спадковому реєстрі інформації, наведеній у заповіті, спадковому договорі, спадковій справі, свідоцтві про право на спадщину або у заяві про внесення відомостей до Спадкового реєстру. Якщо факт невідповідності інформації підтверджено, Реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та виготовляє новий витяг у порядку, передбаченому цим Положенням.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державним реєстратором є нотаріус.

За приписами ч. 2. ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Отже, нотаріус є державним реєстратором, а нотаріальна контора - реєстратором Спадкового реєстру.

У запиті від 17.06.2024 №170624-6 ОСОБА_1 просив надати скан-копію бланку заяви про виправлення технічної помилки, необхідної для виправлення Овруцькою державною нотаріальною конторою технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У відповідь на запит ОСОБА_1 державна нотаріальна контора повідомила, що "для державної реєстрації прав відповідно до аб.4.7 ч.1 ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав па майно та їх обтяжень» заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, то посвідчує особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, то підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

- у разі подання заяви уповноваженою на те особою, державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від іншої особи;

- відповідно до п.2 ч.4 ст.20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі невстановлення особи заявника чи обсягу його повноважень та подання відповідної заяви".

Отже, відповідачем, як суб"єктом владних повноважень, із посиланням на норму права, зазначено порядок та процедуру внесення виправлень до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також відповідачем зазначено, що "для виправлення технічної помилки у Державному реєстрі речових прав необхідно з`явитися Вам особисто або Вашому представнику за довіреністю до Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області та надати документ, який встановлює Вашу особу або Вашого представника та довіреністю (паспорт), реєстраційний номер облікової картки платника податків та даними Єдиного державного реєстру фізичних осіб платників, та документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 19 грудня 2019 року Овруцькою державною нотаріальною конторою Житомирської області за реєстром №2-2735) щодо якого будуть вчинятися вище вказані дії".

Разом з тим, виходячи з наведених норм та обставин справи судом встановлено, що в даному випадку, позивач фактично звернувся до відповідача із запитом №170624-6 про отримання інформації (документів), а саме зразка (скан-копії) заяви про виправлення технічної помилки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а не з самою заявою та документами про надання такої послуги.

Натомість відповідач допустив оскаржувану протиправну бездіяльність, оскільки не надано запитуваної інформації, а саме скан-копії бланку заяви про виправлення технічної помилки в Державному реєстрі речових прав, тим самим порушивши право позивача на інформацію.

Водночас, за приписами статі 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

У Законі України "Про доступ до публічної інформації" визначені наступні терміни, зокрема: документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі; інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб`єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" основними принципами інформаційних відносин є, окрім іншого: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації.

При цьому, основними напрямами державної інформаційної політики є, зокрема, забезпечення доступу кожного до інформації.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень.

Об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно з частинами першою-другою статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації", право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Таким чином, позивач, будучи суб`єктом інформаційних відносин, мав право на отримання від відповідача запитуваної ним інформації (документів) за запитом №170624-6 від 17.06.2024, натомість відповідач вказав лише порядок та підстави внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим допустив оскаржувану протиправну бездіяльність, в межах розгляду оскаржуваного запиту.

Підсумовуючи наведене та враховуючи аналіз змісту відповіді Овруцької державної нотаріальної контори на звернення ОСОБА_1 від 17.06.2024 за №170624-6, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано повну, достовірну та обґрунтовану відповідь на питання поставлені у запиті №170624-6 від 17.06.2024.

Безспірно, в силу вимог ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вказане порушене право позивача може бути захищене судом шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо доводів позивача про неналежний розгляд запиту, який полягає у ненаданні своєчасно запитуваної інформації, суд зазначає наступне.

Запит ОСОБА_1 №170624-6 датований 17 червня 2024 року, а відповідь Овруцької державної нотаріальної контори на такий запит - 28 червня 2024 року.

За приписами ч.1 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зауважує, що матеріали адміністративної справи не містять доказів щодо дати отримання відповідачем запиту ОСОБА_1 №170624-6 від 17.06.2024.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Щодо доводів позивача про ненаданні роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення, суд зазначає наступне.

За приписами п. 4 ч. 4. ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено порядок оскарження відмови.

Окрім того, статтею 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначене право запитувача на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.

При цьому, як свідчить наявність даної позовної заяви, ОСОБА_1 скористався таким правом та звернувся до суду.

З огляду на наведене, порушені права підлягають захисту та відновленню шляхом визнання протиправною бездіяльності Овруцької державної нотаріальної контори, що полягає у не наданні ОСОБА_1 повної, всебічної та достовірної інформації на його запит №170624-6 від 17.06.2024 та зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача №170624-6 від 17.06.2024 у порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" та надати йому запитуваний документ.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Богунським РВ у м.Житомирі УДМС України в Житомирській області від 26.09.2012) до Овруцької державної нотаріальної контори (вул. Тараса Шевченка, 24, м.Овруч, Коростенський р-н, Житомирська обл.,11101, код ЄДРПОУ 02883825) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Овруцької державної нотаріальної контори, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 повної, всебічної та достовірної інформації на його запит №170624-6 від 17.06.2024.

Зобов`язати Овруцьку державну нотаріальну контору повторно розглянути запит ОСОБА_1 №170624-6 від 17.06.2024 у порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" та надати йому запитуваний документ.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 26 лютого 2025 р.

26.02.25