Рішення

від 26.02.2025 по справі 280/11061/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 лютого 2025 року о/об 10 год. 00 хв.Справа № 280/11061/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул.Центральна, буд.6, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 42767945)

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (надалі відповідач), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.03.2024 року по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців, у відповідності до "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за №100 та втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 за №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та "Порядку проведенння компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за №159; 3) стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10000,00 грн.

У позовній заяві зазначено наступне: «… 09.01.2024 року ОСОБА_1 (далі Позивач) було призначено на посаду головного спеціаліста сектору претензійно-позовної роботи у Запорізькій області юридичного управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі Регіональне відділення, Відповідач), що підтверджується наказом Регіонального відділення від 08.01.2024 року № 11-к Про призначення ОСОБА_1 із змінами, внесеними наказом Регіонального відділення від 11.01.2024 року № 16-к. 20.03.2024 року Позивач звільнився з Регіонального відділення за власним бажанням, що підтверджується наказом Регіонального відділення від 18.03.2024 року № 72-К. 21.03.2024 року з Позивачем було проведено розрахунок, що підтверджується випискою з картки та розрахунковими листами. Не погоджуючись з виплаченою сумою заробітної плати, Позивач був змушений звернутися з позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії до Запорізького окружного адміністративного суду, яким 29.04.2024 року було відкрито провадження у справі № 280/3642/24. 25.09.2024 року Запорізьким окружним адміністративним судом було винесено рішення по справі № 280/3642/24, яким частково задоволено позовну заяву позивача, зокрема: - визнано протиправною бездіяльність Регіонального відділення щодо недорахування до посадового окладу Позивача за період роботи з 09.01.2024 року по 20.03.2024 року коефіцієнта 1,5 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 року «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» (далі Постанова № 391); - зобов`язано Регіональне відділення донарахувати та виплатити Позивачу недоплачену заробітну плату, обчислену з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу, відповідно до постанови № 391. 19.11.2024 року Відповідачем на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року було донараховано та виплачено Позивачу недоплачену заробітну плату, обчислену з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу, відповідно до постанови № 391, що підтверджується виписою з картки та розрахунковим листом. У зв`язку з тим, що при розрахунку з Позивачем 21.03.2024 року, Регіональним відділенням не було виплачено оклад відповідно до постанови № 391 і у зв`язку з тим, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року по справі № 280/3642/24 було визнано протиправною бездіяльність Регіонального відділення та зобов`язано виплатити посадовий оклад відповідно до вищезазначеної постанови, вважаю, що останнім було порушено норми ст. 117 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП України), а отже на користь Позивача має бути стягнено середній заробіток. … Отже, за загальним правилом, у зв`язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. … Відповідно до штатного розпису, посадовий оклад Позивача за період роботи з 09.01.2024 року по 20.03.2024 рік складав 11855,00 грн. Відповідно до п. п. 1 п. 1 Постанови № 391 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади, визначені Кабінетом Міністрів України у відповідних схемах посадових окладів, визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Запорізька міська територіальна громада, до якої відноситься місто Запоріжжя, входить до переліку територій можливих бойових дій з 01.02.2023 року по сьогоднішній день. Таким чином, посадовий оклад Позивача за період роботи з 09.01.2024 року по 20.03.2024 року складав 17782,50 грн. (11855 х 1,5). Відповідно до наказу Регіонального відділення від 08.03.2024 року № 60-к, Позивачу було присвоєно 9 ранг державного службовця з надбавкою 200,00 грн. Крім цього, з розрахункових листів Позивача можна простежити, що Позивачу виплачувалась щомісячна премія, а отже він може розраховувати на включення даної виплати до розрахунку середнього заробітку. Таким чином, відповідно до норм Порядку № 100, середній заробіток має охоплювати суми виплат відповідно до посадового окладу, доплати за ранг державного службовця, а також щомісячної премії за останні два місяці роботи, тобто за період роботи з 20.01.2024 року по 20.03.2024 рік. Крім цього, у зв`язку з тим, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року по справі № 280/3642/24 було визнано бездіяльність Регіонального відділення протиправною та зобов`язано донарахувати та виплатити недоплачену заробітну плату, вважаю, що донарахована та виплачена сума заробітної плати, відповідно до виписки з картки та розрахункового листа, обчислена з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу, відповідно до постанови № 391, також має враховуватись при розрахунку середнього заробітку. З метою отримання розрахункового листа по виплаті недоотриманої заробітної плати відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року по справі № 280/3642/24 та довідки про середньомісячну заробітну плату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати за два передостанніх місяця з дати звільнення Позивача, Представником 19.11.2024 року за № 011/1 було направлено адвокатський запит на адресу Відповідача. 26.11.2024 року Відповідачем було надано відповідь на адвокатський запит за № 18-11-45144. Однак, з даної довідки неможливо встановити середньоденну суму заробітної плат Позивача. З метою повного та всебічного розгляду справи судом, вважаємо за потрібне витребувати від Відповідача довідку встановленої форми, в якій буде зазначатися кількість відпрацьованих робочих днів Позивачем за останні два місяці роботи, середньомісячна та середньоденна сума заробітної плати. Беручи до уваги коментовані вище норми матеріального права і висновки Верховного Суду, сформованих у релевантних правовідносинах, не проведення з вини Відповідача розрахунку із Позивачем належних йому як звільненому працівникові сум є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме Позивач має гарантоване право на отримання відшкодування за затримку виплати заробітної плати у повному обсязі, відповідно до Постанови № 391, у вигляді середнього грошового забезпечення за весь час затримки, починаючи з 21.03.2024 по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. … Відповідно до ч. 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). … Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Таким чином, Позивач може розраховувати на виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведенння компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159. … Хочу зазначити, що у зв`язку з бездіяльністю та протиправністю дій Регіонального відділення, Позивач зазнав значної моральної шкоди, яка зокрема полягала у душевних хвилюваннях і в подальшому - в погіршенні його здоров`я. Так, Позивач довгий час хворіє на бронхіальну астму. Відповідно до записів в медичній картці від 02.05.2024 року, останній вживав препарат Симбікорт (Будесонід 160 мгк, Формотерол 4.5мкг, порошок для інгаляцій) із розрахунку дві дози на день. Останнім часом самопочуття останнього почало значно погіршуватися, в нього з`явилася задишка та утруднене дихання, через приступи він почав просинатися вночі, через що 27.08.2024 року був змушений звернутися до лікаря пульмонолога, який встановив, що результати дихання останнього дійсно погіршились і призначив лікування у вигляді вживання зазначеного вище препарату, тільки вже не дві дози на добу, а чотири. Докази на підтвердження цього додаються до суду. Також за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи надання додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок з відшкодування моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав Позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (стаття 237-1 КЗпП України ). Крім цього незаконні дії Регіонального відділення призвели до необхідності застосовування додаткових зусиль для пристосування та організації побуту, переживання дискомфорту, порушення усталеного повсякденного порядку, зміни місця роботи. Спричинену моральну шкоду останній оцінює в 10 000 грн. (десять тисяч гривень 00 коп). Враховуючи тривалість протиправних дій з боку Регіонального відділення затримку в розрахунку починаючи з 21.03.2024 року, завдання Позивачу значної майнової та моральної шкоди у вигляді погіршення здоров`я, вважаємо, що позовні вимоги, мають бути задоволенні в повному обсязі. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О. у період з 20.01.2025 по 09.02.2025 перебував у відпустці.

За ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №280/3642/24, яке набрало законної сили 26.10.2024, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях визнано протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо недорахування до посадового окладу ОСОБА_1 за період роботи з 09.01.2024 по 21.03.2024 коефіцієнта 1,5 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану"; зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати, обчисленої з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" за період роботи з 09.01.2024 по 21.03.2024. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

При цьому, в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі №280/3642/24, яка набрала законної сили 26.09.2024, зазначено: «… суд - УХВАЛИВ: Внести виправлення у судове рішення, а саме: виправити описку, допущену в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №280/3642/24: абзац 2, 3 резолютивної частини рішення читати як: Визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо недорахування до посадового окладу ОСОБА_1 за період роботи з 09.01.2024 по 20.03.2024 коефіцієнта 1,5 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану". Зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати, обчисленої з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" за період роботи з 09.01.2024 по 20.03.2024. …».

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №280/3642/24 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях виплачено 19.11.2024 ОСОБА_1 11025 грн. 15 коп. недоплаченої заробітної плати та 3700 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Згідно з ст.116 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

За п.1 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого 08.02.1995 постановою Кабінету Міністрів України №100, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: а) надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; в) виконання працівниками державних і громадських обов`язків у робочий час; г) переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров`я; д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу; е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини; є) виплати вихідної допомоги; ж) службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців); з) вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду; и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів; і) звільнення працівників-донорів від роботи; ї) залучення працівників до виконання військових обов`язків; й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу; л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

У ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Як зазначено у ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

У ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» зазначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з ст.6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

У п.1 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого 21.02.2001 постановою Кабінету Міністрів України №159 (надалі «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати»), дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Як зазначено у п.2 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як зазначено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як зазначено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. (…) Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

За матеріалами справи, днем фактичного розрахунку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях з ОСОБА_1 є 19.11.2024.

Протилежного учасниками справи не доведено.

Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що позивач має право на нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.03.2024 по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців, у відповідності до "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за №100 та втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 за №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та "Порядку проведенння компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за №159.

Водночас, суд вважає, що позовна вимога «визнати протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях щодо несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 » фактично вирішена у межах адміністративної справи №280/3642/24.

Позивач у позовній заяві документально переконливо не довів завдання йому моральної шкоди саме відповідачем.

Таким чином, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем своєї позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн. 00 коп.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивачем не понесено судових витрат щодо сплати судового збору.

У позовній заяві позивачем заявлено про стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3700 грн. 00 коп.

Зазначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу суд вважає таким, що є співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул.Центральна, буд.6, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 42767945) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.03.2024 року по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців, у відповідності до "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за №100 та втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 за №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та "Порядку проведенння компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за №159.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул.Центральна, буд.6, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 42767945) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3700 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 26.02.2025.

Суддя О.О. Прасов