Рішення

від 26.02.2025 по справі 640/8790/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року справа №640/8790/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС до Антимонопольного комітету України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про визнання протиправними та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просило суд (з урахуванням позовної заяви в новій редакції від 13.07.2020):

скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25.03.2020 № 5723-р/пк-пз в частині зобов`язання контролюючий орган скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 41849377).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про незгоду з оскаржуваним рішенням в частині зобов`язання контролюючий орган скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «БЛАГОГАЗ ЗБУТ». Так, ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 41849377) на процедуру закупівлі природного газу для ГУ ДПС у Київській області подано гарантійний лист від 31.12.2020 області. за №311/2-22T, в якому зазначено, що учасник має 11 представництв на території Київської області. В свою чергу, ГУ ДПС у Київській області листом від 03.02.2020 №3474/9/10-36-12-01-06 (звернулось до ГУ ДФС у Київській області стосовно перевірки наданої інформації Учасниками щодо наявності представництв на території Київської області. В той же час, ГУ ДФС у Київській області листом від 26.02.2020 №536/9/10-36-21-04 повідомлено про відсутність представництв за адресами, які зазначені в гарантійному листі Учасника. Таким чином, учасник зазначив недостовірну інформацію у тендерній пропозиції, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, що у свою чергу підтверджується листом ГУ ДФС у Київській області від 26.02.2020 №536/9/10-36-21-04. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 Закону. Таким чином тендерна пропозиція учасника ТОВ «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 41849377) не відповідала вимогам тендерної документації Замовника в частині наявності представництв на території Київської області, у зв`язку із чим була відхилена.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2020 (суддя Огурцов О.П.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 43, код ЄДРПОУ 41849377);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04108, м. Київ, пр. Свободи, 2Г, літера А, код ЄДРПОУ 39592941).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 прийнято позовну заяву у новій редакції, замінено первісного позивача на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797).

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано 11.10.2024 на розгляд судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 адміністративну справу №640/8790/20 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

04.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач, спираючись на обґрунтування оскаржуваного рішення, повністю заперечує проти вимог позову та вважає оскаржуване рішення законним та скасуванню не підлягає.

Одночасно з відзивом відповідачем 04.11.2024 було подано заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі, який, згідно позиції суду, є незначної складності, що у сукупності не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим подана відповідачем заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін задоволенню не підлягає.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Головним управлінням ДПС у Київській області проводилась процедура закупівлі 04.03.2020 за №UA-2020-01-17-002765-b природного газу для об`єктів інфраструктури ГУ ДПС у Київській області на 2020 рік за кодом ДК 021:2015 (CPV) 09120000-6 «Природний газ».

За результатом засідання тендерного комітету позивача 28.02.2020 прийнято рішення, яке оформлене протоколом засідання тендерного комітету №16, відповідно до якого ТОВ "Київоблгаз Збут" (код ЄДРПОУ 3992941) визнане переможцем відкритих торгів на закупівлю природнього газу для об`єктів інфраструктури ГУ ДПС у Київській області на 2020 рік за кодом ДК 021:2015 (CPV) 09120000-6 «Природний газ» та прийнято рішення про намір укласти договір.

Не погоджуючись із рішенням про визначення переможцем процедури закупівлі контролюючим органом, ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 41849377) 04.03.2020 звернулося до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України зі скаргою №0403/2-4с про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 25 березня 2020 року за №5723-р/пк - пз скаргу ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 41849377) задоволено; зобов`язано позивача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 41849377) та рішення про визначення тендерної пропозиції ТОВ "Київоблгаз Збут" (код ЄДРПОУ 3992941) переможцем процедури закупівлі "ДК 021:2015: 09120000-6 Газове паливо", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі у повноваженого органу за №UA-2020-01-17-002765-b.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, з урахуванням дії норми закону в часі, суд виходить з наступного.

Відповідно частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.

Член постійно діючої адміністративної колегії (колегій), який є пов`язаною особою із суб`єктом оскарження або замовником, не може брати участі в розгляді та прийнятті рішень щодо такої скарги і повинен бути замінений на час розгляду і прийняття рішення щодо такої скарги іншим державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, що визначається Головою Антимонопольного комітету України.

Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якщо інше не встановлено цим Законом.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначено приписами ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі».

Приписами частини 1 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

За результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі (частина 9 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Згідно статті 20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Вимоги до тендерної документації закріплені у частині другій вказаної статті Закону.

Норми статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

Згідно статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

У разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін тендерних пропозицій/пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників.

Якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорію;

2) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель;

3) перелік тендерних пропозицій;

4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасників;

5) результат розгляду кожної тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону);

6) підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 цього Закону.

Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій може містити іншу інформацію.

Замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції/пропозиції.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

У разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об`єднавши лоти.

Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:

1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;

2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:

1) перелік виявлених невідповідностей;

2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;

3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що замовник вправі відхилити тендерну пропозицію в разі, якщо вона не відповідає умовам тендерної документації.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" через електронну систему закупівель до органу оскарження була подана скарга від 04.03.2020 №UA-2020-01-17-002765-b.c1 щодо порушення позивачем порядку проведення процедури закупівлі за предметом "ДК 021:2015: 09120000-6 Газове паливо", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2020-01-17-002765-b.

Скаржник повідомляв у Скарзі про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просив, зокрема, зобов`язати Замовника скасувати рішення про відхилення Пропозиції Скаржника та рішення про визначення переможця Процедури закупівлі.

Рішенням Колегії від 06.03.2020 №4345-р/пк-пз Скарга була прийнята до розгляду.

На веб-порталі Уповноваженого органу (prozorro.gov.ua) був розміщений, зокрема, лист від 06.03.2020 №20-29/02-2993-пз, згідно з яким Колегією було запропоновано Замовнику надати пояснення по суті Скарги.

Замовник шляхом завантаження на веб-портал Уповноваженого органу листа від 16.03.2020 №7254/9/10-36-12 надав пояснення по суті Скарги.

Судом встановлено, що відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, свої Пропозиції для участі у Процедурі закупівлі подали наступні учасники:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (Скаржник);

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (Переможець).

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, розкриття Пропозицій відбулось 03.02.2020.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі у повноваженого органу, Пропозицію Скаржника відхилено Замовником; переможцем Процедури закупівлі визначено ТОВ "Київоблгаз Збут".

Повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Київоблгаз Збут" оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу 28.02.2020.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 28.02.2020 №16 підставою відхилення Пропозиції Скаржника було наступне:

«За результатами розгляду документів тендерної пропозиції учасника встановлено, що надана тендерна пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації Замовника в частині наявності представництв на території Київської області, оскільки до Головного управління ДПС у Київській області надійшов лист Головного управління ДФС у Київській області, від 26.02.2020 №536/9/10-36-21-04, в якому зазначено про відсутність представництв за адресами, які зазначені в гарантійному листі Учасника (від 31.01.2020 Nє3101/20-22T). Тобто Учасник у тендерній пропозиції зазначив недостовірну інформацію, що є суттєвого при визначенні результатів процедури закупівлі.

Враховуючи вищевикладене пропоную відхилити тендерну пропозицію Учасника ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 41849377), як таку, що не відповідає кваліфікаційним вимогам тендерної документації Замовника.

Вирішили: 1. Відхилити тендерну пропозицію Учасника ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 41849377), як таку, що не відповідає умовам тендерної документації Замовника".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Документації Пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення Замовником), та завантаження файлів, зокрема, з іншими документами, що вимагаються Замовником (частина друга додатку 1 Документації).

Додаток 1 Документації містить кваліфікаційні критерії до учасника відповідно до статті 16 Закону та спосіб їх документального підтвердження.

Додатком 1 Документації визначено наступні кваліфікаційні критерії: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід Додаток 1 Документації містить, зокрема, інші документи, що вимагаються Замовником.

Відповідно до додатку 1 Документації учасником надається, зокрема, лист з інформацією, яка підтверджує наявність в учасника не менше 9 представництв на території Київської області із обов`язковим зазначенням їх адрес та відповідальних осіб.

У складі Пропозиції Скаржника міститься, зокрема, гарантійний лист від 31.01.2020 №3101/20-22т (архівна папка "інші документи.rar" ', файл "про представництва.pdf"), яким учасник підтверджує наявність не менше 9 представництв на території Київської області із зазначенням їх адрес.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 28.02.2020 №16 було вирішено відхилити тендерну пропозицію Учасника ТОВ "БЛАГОГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 41849377), як таку, що не відповідає умовам тендерної документації Замовника. А отже надання недостовірної інформації не було підставою відхилення Пропозиції Скаржника відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 28.02.2020 №16. Тобто, Замовником у протоколі не зазначено, у чому саме полягає невідповідність Пропозиції Скаржника та яким саме умовам Документації.

Крім того суд звертає увагу, що аналіз з норм законодавства у сфері публічних закупівель дає підстави вважати, що у разі, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 3 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», рішення про відхилення тендерної пропозиції Замовник може прийняти лише до аукціону.

При цьому, усі спірні обставини, Замовник повинен досліджувати та встановлювати до проведення аукціону.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №826/19927/16.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що Пропозиція Скаржника була неправомірно відхилена Замовником з наведеної ним підстави.

Відповідно до ч. 10 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.

Згідно ч. 11 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про правомірність рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25.03.2020 № 5723-р/пк-пз в частині зобов`язання контролюючий орган скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «БЛАГОГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 41849377) та відсутність підстав для його скасування.

В іншій частині рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 25.03.2020 № 5723-р/пк-пз позивачем, згідно позовної заяви у новій редакції, не оскаржується, тому суд не надає оцінку іншим доводам сторін відносно даного питання.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що позивач не навів суду обґрунтованих та достатніх підстав для визнання протиправним та скасування рішення, яке оскаржується. Натомість, відповідачем надані усі належні та достатні докази в обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення, які повністю спростовують доводи позивача, покладені останнім в його правову позицію.

З огляду на що, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС до Антимонопольного комітету України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Благогаз Збут», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про визнання протиправними та скасування рішення в частині, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.