Рішення

від 26.02.2025 по справі 320/14939/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року м.Київ №320/14939/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, третя особа ВЧ НОМЕР_1 , у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, оформлені п. 71 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №54/975 від 29.09.2023, щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , 1982 р.н. одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 25 % втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в сумі 46 970 (сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. 00 коп;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 1982 р.н., (РНОКПП: НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням 25 % втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, у сумі 187 880 (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. (тобто 70x2684=187880).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу довідкою МСЕК від 01.06.2023 встановлено 25% втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Для реалізації прав, передбачених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, однак відповідачем призначено одноразову грошову допомогу лише у сумі 446970 грн. Позивач вважає, що відповідачем невірно обраховано суму одноразової грошової допомоги, яка передбачена п. 7 Постанови КМУ від 25.12.2013 №975, а тому враховуючи наявність втрати професійної працездатності просить визначити йому допомогу у розмірі 187880 грн.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що з 01.06.2023 позивачу встановлено 25% втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, таким чином, сума одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності позивача становить 46970 грн (25% (ступінь втрати працездатності) від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності (70 х 2684 грн х 25%).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що з 01.06.2023 встановлено 25%

втрати працездатності внаслідок травмування, пов`язаного із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серія АГ № 0027013.

У зв`язку із вищевикладеним позивач звернувся до Міністерства оборони України з проханням про призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.09.2023 №54/975 призначено допомогу в розмірі 46970 грн.

Вважаючи, що відповідачем невірно розраховану суму одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII.

У розумінні частини першої ст. 16 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України №2011-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», указами Президента України.

Згідно з ч. 2 ст. 16-2 Закону України №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч. 3 ст. 16-3 Закону України №2011-ХІІ встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону України №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, з 01.01.2014 такий порядок затверджений постановою КМУ від 25.12.2013 р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі за текстом - Порядок №975).

Відповідно до абзацу 3 п. 3. Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п. 7 Порядку №975 у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу з 01.06.2023 встановлено 25% втрати працездатності внаслідок травмування, пов`язаного із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серія АГ № 0027013, а тому прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року у сумі 2684 грн (Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік») має застосовуватись для розрахунку позивачу ОГД.

Таким чином, суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позивачу у зв`язку із встановленням 25% втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, правомірно призначено одноразову грошову допомогу саме у сумі 46970 грн (70 х 2684 грн х 25%) так вірно розраховано суму, тому позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.