Рішення

від 26.02.2025 по справі 420/25684/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25684/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивача Голотової Маріанни Миколаївни (за ордером),

представника відповідача Лисого Сергія Олександровича (згідно Витягу з реєстру),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати п.1 наказу ГУНП в Одеській області № 1926 від 25.07.2024 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ВП №1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №1229 о/с від 31.07.2024 року, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;

Зобов`язати ГУНП в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області;

Стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді;

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області та в частині стягнення грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за 1 місяць.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що він проходив службу в поліції. 31.07.2024 року, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1229 о/с, позивача звільнено зі служби в поліції за порушення вимог п.1, 2, 4, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 №2337-VIII, п.1, 2 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII», абзаців 2 і 3 ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», пунктів «б», «д» пункту 2.3, пунктів 10.1, 12.1, підпунктів «б» «в» пункту 14.2, підпункту «а» пункту 14.6 та дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху, підпунктів 4, 5 пункту 9, підпунктів 11, 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, пункту 2 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах і підрозділах НПУ, пункту 4 розділу ІV інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 8 розділу І Інструкції про порядок проведення інструктажів поліцейських структурних підрозділів апарату ГУ, окремих та територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області. Позивач вважає п. 1 наказу №1926 від 25.07.2024 року та наказ № 1229 о/с від 31.07.2024 року протиправними. Представник позивача зазначає, що в основу висновку службового розслідування покладено матеріали кримінального провадження, оскільки факт вчинення дисциплінарного проступку, за який обов`язковим наслідком є застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, ґрунтується виключно на обставинах та процесуальних документах саме кримінального провадження №62024150020001083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України. Однак, враховуючи відсутність обвинувального вироку суду щодо позивача на момент звільнення, позивач вважає його звільнення зі служби в поліції на підставі матеріалів досудового розслідування незаконним. Позивач не погоджується з твердженнями позивача про резонансість події. Також, щодо неналежного складання позивачем протоколів про адміністративні правопорушення, вважає що зауваження є формальними. Також, позивач не прибув п08.07.2024 о 06:15 до адміністративної будівлі ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області, з оскільки був задіяний у спільних заходах в нарядах з працівниками РТЦК та СП.

Ухвалою суду від 28.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 18.09.2024 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 08.10.2024 року.

17.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким, ГУ НП в Одеській області позовні вимоги не визнає. Представник відповідача зазначає, що дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 належним чином свої посадові інструкції (функціональні обов`язки) не виконував, формально відносився до виконання своїх службових обов`язків, вчинив подію, яка призвела до суспільного резонансу, негативних наслідків у вигляді смерті людини, що негативно вплинуло на рівень довіри населення до органів Національної поліції України. Начальником ГУНП в Одеській області 23.07.2024 року було затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 08.07.2024 року № 55/2078. Наказом ГУНП в Одеській області № 1926 від 25.07.2024 року реалізовано висновок службового розслідування та позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.11.2024 року.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Суд вислухав думку сторони позивача та відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції на посаді дільничного офіцеру поліції сектору превенції ВП № 1 ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області.

08.07.2024 року на адресу керівника ГУНП в області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в Одеській області № 55/2078, щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділу поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов`язків дільничним офіцером поліції сектору превенції того ж підрозділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

Наказом ГУНП в Одеській області від 09.07.2024 року № 1755, з метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 08.07.2024 року № 55/2078, призначене службове розслідування.

Згідно з наказом ГУНП в Одеській області від 09.07.2024 року № 1072 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

В подальшому, наказом ГУНП в Одеській області від 10.07.2024 № 1079 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зараховано у розпорядження ГУНП в Одеській області та звільнено з посади дільничного офіцера поліції СП ВП 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, та цим же наказом дію наказу ГУНП в області від 09.07.2024 № 1072 о/с припинено.

23.07.2024 року начальником ГУ НП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області від 08.07.2024 року № 55/2078.

З огляду на вказаний висновок, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 року №2337-VIII, п.1, 2 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII», абзаців 2 і 3 ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», пунктів «б», «д» пункту 2.3, пунктів 10.1, 12.1, підпунктів «б» «в» пункту 14.2, підпункту «а» пункту 14.6 та дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, підпунктів 4, 5 пункту 9 , підпунктів 11, 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, пункту 2 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах і підрозділах НПУ, затвердженої наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, пункту 4 розділу ІV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 року № 650, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 8 розділу І Інструкції про порядок проведення інструктажів поліцейських структурних підрозділів апарату ГУ, окремих та територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області, затвердженої наказом ГУ НП в області від 25.07.2022 року № 1155, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Згідно з п. 1 наказу № 1926 від 25.07.2024 року, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у грубому порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 року №2337-VIII, п.1,2 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII», абзаців 2 і 3 ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», пунктів «б», «д» пункту 2.3, пунктів 10.1, 12.1, підпунктів «б» «в» пункту 14.2, підпункту «а» пункту 14.6 та дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, підпунктів 4, 5 пункту 9, підпунктів 11, 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, пункту 2 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах і підрозділах НПУ, затвердженої наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, пункту 4 розділу ІV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 року № 650, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 8 розділу І Інструкції про порядок проведення інструктажів поліцейських структурних підрозділів апарату ГУ, окремих та територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області, затвердженої наказом ГУ НП в області від 25.07.2022 року № 1155, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зарахованого в розпорядження ГУ НП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу ГУ НП в Одеській області від 31.07.2024 року № 1229 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зарахованого в розпорядження ГУ НП в Одеській області, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ Про Національну поліцію (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 31.07.2024 року.

Оскільки ОСОБА_1 станом на час прийняття наказів утримувався під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», наказ від 31.07.2024 року № 1229 о/с, згідно з супровідним листом від 31.07.2024 року № 9/10606, направлений до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для ознайомлення позивача із вказаним наказом.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про Національну поліцію, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з ст. 6 Закону України Про Національну поліцію, поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про Національну поліцію, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України Про Національну поліцію, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.19 Закону України Про Національну поліцію, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Статтею 64 Закону України Про Національну поліцію визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Приписами ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного Статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного Статуту передбачено, зокрема пунктами 1, 2, 4,6,13 визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.77 Закону України Про Національну поліцію, днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Суд зазначає, що з огляду на висновок службового розслідування, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції стало виявлення в ході вибіркового вивчення адміністративних матеріалів складених та/або винесених особисто старшим лейтенантом ОСОБА_1 порушень вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376: не вказував, чи притягувалась особа до адміністративної відповідальності; не зазначав в які строки справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто, визначені ст. 277 КУпАП; не долучав пояснення свідків та не вказував їх дані, що свідчить про формальність складання протоколів про адміністративне правопорушення громадянами; не вказав документа, що посвідчує особу.

Суд встановив, що у позові представник позивача вказані порушення не спростовує, однак, вважає їх формальними та такими, за які позивача не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Однак, на думку суду, матеріалами справи підтверджено виявлені відповідачем в ході службового розслідування порушення ОСОБА_1 вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, які не є окремою підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та мають розглядатися у сукупності із іншими, виявленими порушеннями.

Так, суд встановив, що у відповідності до наказу ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області від 02.01.2024 № 11 за старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 закріплено нагрудний відеореєстратор Х6В, серійний № NC 220891 (підпункт 1.7 пункту 1 наказу), який останній повинен використовувати під час несення служби та виконання своїх службових обов`язків.

Однак, під час службового розслідування відповідач встановив, що в порушення вимог п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, згідно з яким, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки), позивач відеозапис не проводив.

Також, у ході вивчення матеріалів розглянутих позивачем за фактом звернень громадян виявлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не проводить ретельної перевірки по матеріалах та списує матеріали ЄО за рапортом, не проводивши опитування громадян та не досліджуючи матеріали справ, що є порушенням вимог пункту 2 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930.

Суд, також, встановив, що під час перевірки контрольно-наглядової справи поліцейської дільниці № 426 з`ясовано, що її ведення здійснюється у порушення пункту 4 розділу ІV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції. та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, оскільки у вказаній справі відсутні списки злочинів скоєних на території дільниць, викрадених речей та інформація про наряди задіяні на забезпечення публічного порядку; не оновлені списки року № підоблікового елементу, що додатково підтверджується змістом листа відділу поліції № від Одеського районного управління поліції № ГУ НП в Одеській області від 09.12.2024 року № 61.2-14634.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух, учасники дорожнього руху зобов`язані: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з пунктами 1.3, 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Приписами підпунктів «б», «д» пункту 2.3 Правил передбачено, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Згідно з п.п. 10.1,12.1 Правил, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до пп. «б», «в» п. 14.2, пп. «а» п. 14.6, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.

Обгін заборонено: на перехресті.

Суд дослідив матеріали справи і встановив, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у період з 06:15 до 06:45 08.07.2024 року до ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області не прибув, участь у проведенні цільового інструктажу перед заступанням на службу для виконання спільних заходів із працівниками районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не прийняв.

Службовим розслідуванням встановлено: « 08.07.2024 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , приблизно о 07:08 год., перебуваючи у однострої, з табельною вогнепальною зброєю ПМ серії КП № 6574 1993 року, рухався на власному автомобілі «Lexus RX 350», номерні знаки НОМЕР_1 (керував на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_2 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 17.02.2023), по вул. Чорноморська в с. Великодолинське у бік м. Чорноморськ до місця дислокації ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), з метою подальшого несення служби спільно з працівниками вказаного державного органу. Так, рухаючись по вул. Чорноморська старший лейтенант поліції Бондар Д.М. рухався по автодорозі, де організовано двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху в обох напрямках, у колоні з іншими транспортними засобами, які рухались у напрямку м. Овідіополь, де попереду нього рухались автомобілі «Volkswagen Touareg», номерні знаки НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ЗАЗ-1103 «Славута», н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, приблизно о 07:09 старший лейтенант поліції Д. Бондар в порушення вимог пункту 1.5, підпунктів «б», «д» пункту 2.3, пункту 12.1, підпунктів» «б», «в» пункту 14.2, підпункту «а» пункту 14.6 та дорожньої розмітки 1.1 «вузької суцільної смуги» Правил дорожнього руху України, без увімкнення покажчика лівого повороту почав маневр обгону транспортних засобів, що рухались попереду у попутному напрямку, у місці де обгін транспортних засобів заборонено, при цьому виїхав на зустрічну смугу руху перетнувши вузьку суцільну смугу руху, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Одночасно з цим, у попутному напрямку руху по вул. Чорноморська в с. Великодолинське рухався автомобіль ЗАЗ-1103 «Славута», н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_5 , який наближаючись до перехрестя вул. Чорноморська та вул. Нова, увімкнувши покажчик лівого повороту, почав маневр повороту ліворуч на вул. Нову. За вказаним автомобілем рухався автомобіль «Volkswagen Touareg», номерні знаки НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , який знизив швидкість руху, надаючи можливість водієві автомобіля ЗАЗ-1103 «Славута», н.з. НОМЕР_5 , здійснити маневр повороту ліворуч на вул. Нову. У цей же час, виїхавши та рухаючись по зустрічній смузі руху, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не врахувавши дорожню обстановку, не впевнився в безпечності маневру, недотримуючись безпечної швидкості руху у межах населеного пункту, на перехресті вул. Чорноморська та вул. Нова здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1103 «Славута», н.з. НОМЕР_5 , водій якого майже завершив маневр повороту ліворуч. Після цього, обидва автомобілі продовжили рух по інерції вздовж вул. Чорноморська, де зупинились на відстані, приблизно 40 метрів від місця зіткнення, зокрема автомобіль ЗАЗ-1103 «Славута», н.з. НОМЕР_5 , ближче до правого краю дороги, а автомобіль «Lexus RX 350», номерні знаки НОМЕР_1 , на лівому узбіччі. У результаті ДТП автомобілі зазнали значних механічних ушкоджень. У свою чергу, водій автомобіля «Volkswagen Touareg», номерні знаки НОМЕР_4 ОСОБА_7 , зупинився біля правого узбіччя, та після зупинки підбіг до автомобіля ЗАЗ-1103 «Славута», н.з. НОМЕР_5 , з метою надання необхідної домедичної допомоги водієві. Однак, водій ОСОБА_8 ознак життя не мав. Одразу після цього, ОСОБА_7 підбіг до автомобіля «Lexus RX 350», номерні знаки НОМЕР_1 , у салоні якого побачив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у однострої. Впевнившись, що поліцейський тілесних ушкоджень не має, ОСОБА_7 сказав старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 зателефонувати на спецлінію « 103» та викликати на місце події карету екстреної медичної допомоги. Разом з тим, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив про подію підполковнику поліції ОСОБА_9 та т.в.о. начальника ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області підполковнику поліції ОСОБА_10 . В подальшому останні виїхали на місце події. По прибуттю на місце події карет ЕМД (БР № 86), лікарі констатували смерть ОСОБА_5 .»

Суд встановив, що 08.07.2024 року слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань (далі ТУ ДБР), розташованого в місті Миколаєві, було відкрито кримінальне провадження № 62024150020001083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого) КК України. Старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку статті 208 КПК України та поміщено до ІТТ № 1 ГУНП в області.

09.07.2024 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Суд встановив, що вказана подія була висвітлена у телеграм каналах в мережі Інтернет, що, на думку суду, підтверджує суспільний резонанс вказаної події.

При цьому, суд встановив, що відповідно до розрахунку працівників ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, які залучаються до заходів з оповіщення військовозобов`язаних спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), затвердженого 31.06.2024 року т. в. о. начальника ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області підполковником поліції ОСОБА_10 , на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2024 № 2105-ІХ, вказівки командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 26.01.2023 № 2393/5/1/117, з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, недопущення вчинення злочинів і правопорушень, перевірки документів у громадян, оповіщення військовозобов`язаних, виконання інших заходів правового режиму військового стану, на території обслуговування ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, для виконання запланованих спільних заходів з працівниками вказаного ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.07.2024 по 04.08.2024 було задіяно особовий склад ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, у тому числі й старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

У відповідності до вказаного розрахунку, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у період з 08.07.2024 по 14.07.2024, щодня з 07:00 повинен був нести службу спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ).

Пунктом 2 розрахунку передбачено проведення о 06:45 з особовим складом, залученим до проведення вказаних заходів, інструктажу у відділі поліції.

Тобто, суд встановив, що позивач повинен був розпочати несення служби 08.07.2024 року з прибуття до інструктажу, який проводиться о 06 год. 45 хвл. у відділі поліції та з 07 год. 00 хвл. повинен був спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) нести службу на території обслуговування ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області.

Однак, як встановив суд, о 07:08 год. за участі позивача трапилася описана вище подія, що є доказом порушення позивачем службової дисципліни в частині несвоєчасного прибуття на службу.

Доводи сторони позивача з приводу того, що ОСОБА_1 повинен був приступити до несення служби о 08:00 год. не підтверджуються жодними доказами.

Посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 не повинен був прибувати до відділу поліції, а повинен був прибути одразу до ІНФОРМАЦІЯ_1 за обізнаністю і попереднім погодженням із керівництвом, також, не відповідають приписам розрахунку від 31.06.2024 року.

Порушення трудової дисципліни іншими посадовими особами ГУ НП в Одеській області не є предметом розгляду вказаної справи і не може бути підставою для виправдання порушень позивачем вимог розрахунку від 31.06.2024 року.

Підпунктами 1, 2, 12 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Із вказаних правових норм вбачається, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв`язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Суд встановив, що доводи стосовно вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку базуються на матеріалах кримінального провадження № 62024150020001083 від 08.07.2024 року. У вказаному кримінальному провадженні позивач є підозрюваним у вчиненні злочину, передбаченому частиною другою статті 286 КК України. Інформація щодо затримання позивача набула широкого розголосу у мережі «Інтернет».

Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19.

Відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону № 580-VІІІ, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та ЗУ «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху, Правил внутрішнього трудового розпорядку, з якими позивач був ознайомлений згідно з відомостями, що наявні в матеріалах справи (т.4 арк. с. 189-208), на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, враховуючи висвітлення даної події в мережі «Інтернет», порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків і проходження служби у Національній поліції України.

Також, Верховний Суд наголошує, що відсутність в мережі «Інтернет»(у публікаціях з приводу цієї події) прізвища та ім`я позивача - жодним чином не спростовують тверджень про вчинення дисциплінарного проступку, оскільки у даному випадку йдеться про відношення суспільства до поліції, як правоохоронного органу, та її працівників в цілому, а не до будь-якого конкретного працівника.

У цьому аспекті варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Вказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21.

Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2024 року у справі № 420/9503/22 наголошує, що позивач, перебуваючи на службі у Національній поліції України, повинен бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції України, суд вважає правомірним та обґрунтованим рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок полягає у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження.

Відсутність вироку суду про визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, а не пункт 10 цієї норми.

Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України. Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі №420/241/20.

Окрім того, як встановлено вище судом, під час службового розслідування відповідачем, також, встановлено наявність неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд робить висновок, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції є співмірним вчиненому позивачем дисциплінарному проступку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ).

Відповідач Головне управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, буд. 15-а, м. Одеса, Одеська обл., 65080, код ЄДРПОУ 40108740).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 26 лютого 2025 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.