Ухвала

від 26.02.2025 по справі 440/2420/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

26 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2420/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вхідний номер 12283/25 від 24 лютого 2025 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката, ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Одночасно з пред`явленням позову, 24 лютого 2025 року, ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову (вхідний номер 12283/25 від 24 лютого 2025 року), у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області направляти до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за результатами якої рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року адвоката ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження до розгляду справи в Полтавському окружному адміністративному суді.

В обґрунтування цієї заяви позивачем зазначено, що він звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Для повного та об`єктивного розгляду адміністративної справи необхідні матеріали дисциплінарної справи. Йому стало відомо, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року було оскаржено скаржником до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України (далі ВКДКАУ). При цьому матеріали дисциплінарної справи будуть направлені до ВКДКАУ, що істотно ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Оскільки КДКА Полтавській області зобов`язана протягом трьох днів направити матеріали дисциплінарної справи до ВКДКАУ, що істотно ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, вважає необхідним відповідно до ст.ст. 150-156 КАСУ забезпечити позов.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025 головуючим суддею у справі № 440/2420/25 призначено суддю Молодецького Р.І.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.02.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову передано судді Молодецькому Р.І.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 (вхідний номер 12283/25 від 24 лютого 2025 року) про забезпечення позову у справі, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Предметом оскарження у справі є рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката, ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний негативний вплив на суб`єктів господарювання, зокрема, на їх господарську діяльність. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 , обґрунтовує її тим, що як на його думку, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року було оскаржено скаржником до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України (далі ВКДКАУ) і, як наслідок, матеріали дисциплінарної справи будуть направлені до ВКДКАУ, що істотно ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до статті 192 Кодексу адміністративного судочинства України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Таким чином, саме на стадії розгляду справи по суті суд з`ясовує обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та досліджує зібрані у справі докази.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом норми частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Також суд виходить з того, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Отже, забезпечення позову по суті - це процесуальний інститут, який спрямований на обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 січня 2025 року про притягнення адвоката, ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Отже судове рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, не матиме зобов`язального характеру - тобто рішення, яким боржника зобов`язано вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

З доводів позивача не вбачається наявності виняткового, виключного випадку, який би зумовлював існування передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення позову й вимагав невідкладного та негайного вжиття таких заходів з тією метою, яка закладена законодавцем у інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

За викладених обставин доводи позивача на цьому етапі не можна вважати такими, що переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову, а невжиття таких засобів матиме наслідком істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за викладених обставин, суд вважає, що заявником не доведено, а судом не встановлено, наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою позивача в обраний ним спосіб.

Підсумовуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вхідний номер 12283/25 від 24 лютого 2025 року) про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т АН О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову (вхідний номер 12283/25 від 24 лютого 2025 року) ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький