Рішення від 26.02.2025 по справі 460/323/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2025 року м. Рівне№460/323/25Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, за змістом якого просила суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.09.2024 №172850025083 про переведення позивача із пенсії за віком, яка обчислювалась відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII;

зобов`язати відповідача перевести з 09.07.2024 (в межах встановленого законом 6 місячного строку звернення до суду) позивача із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області від 31.01.2024 №36-Ф (про основні складові заробітної плати) та №37-Ф (про додаткові та компенсаційні складові заробітної плати).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, досягнувши 60 річного віку та маючи визначений Законом загальний страховий стаж і спеціальний стаж роботи на посадах державного службовця з 22.01.2024 набула право на призначення відповідно до: Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII. 31.01.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Рівненській області (на обліку в якого перебуває як отримувач пенсії) із заявою про: призначення з 22.01.2024 пенсії за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; переведення з 31.01.2024 її на пенсію за віком на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII. Для обчислення пенсії державного службовця позивач надала довідки про заробітну плату від 31.01.2024 №36-Ф про посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років станом на січень 2024 року, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, від 31.01.2024 №37-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби станом на грудень 2023 року (абз. 6 п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою КМУ від 14.09.2016 №622), видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Позивач повідомив, що відповідач, у встановлений законом строк рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 не прийняв, обґрунтовуючи свою позицію необхідністю зачекати внесення змін у пенсійне законодавство, яке визначає порядок обчислення пенсії державного службовця. Позивач стверджує, що відповідач самостійно, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 12.07.2024 №823 Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, без заяви позивача 11.09.2024 видав нові довідки про заробітну плату №106-Ф та №107-Ф на підставі яких за первинною заявою від 31.01.2024 ОСОБА_1 прийняв рішення №172850025083 від 18.09.2024 про її переведення на пенсію державного службовця. При цьому, ним обчислено пенсію з врахуванням зменшеної заробітної плати станом на січень 2024 в редакції порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, який набрав чинності після подання 31.01.2024 позивачем заяви про її переведення на пенсію державного службовця.

Позивач вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню рішення Пенсійного органу від 18.09.2024 №172850025083 про переведення її із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII на пенсію за віком, що обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з пропуском стоку звернення до суду та запропоновано усунути недоліки позовної заяви.

Позивач у встановлений судом строк подав заяву про уточнення змісту позовних вимог, які заявив в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 16.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо задоволення позову заперечив. В обгрунтування заперечень зазначив, що обчислення пенсій, що призначаються відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ Про державну службу особам, зазначеним у пунктах 10 і 12 розділу ХІ Закону № 889, здійснюється відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб.

В електронній пенсійній справі наявні сканкопії довідок про заробітну плату: довідок ПАТ Колимаенерго від 02.11.2020 № 02/3406 та від 05.11.2020 № 02/3436, довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 31.01.2024 №33-Ф, від 31.01.2024 № 36-Ф, від 31.01.2024 № 37-Ф та від 11.09.2024 № 106-Ф, від 11.09.0024 №107-Ф.

Зауважує, що спірні довідки Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області відсутні в матеріалах електронної пенсійної справи. Документами не підтверджено факт роботи в цій установі.

Додатково зауважує, що для врахування довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 31.01.2024 № 36-Ф, від 31.01.2024 № 37-Ф при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» немає правових підстав, оскільки ці довідки не відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач, в період з 22.03.1993 по 30.01.2024 перебувала на різних посадах, які відносяться до категорій посад державної служби, що підтверджується проведеним Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області розрахунком стажу державної служби. Стаж державної служби станом на 31.01.2024 склав 28 років 09 місяців 03 дні.

31.01.2024 позивач після звільнення з посади, яка дає право на призначення пенсії державного службовця, звернулась до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про: призначення з 22.01.2024 пенсії за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; переведення з 31.01.2024 її на пенсію за віком на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

Матеріалами справи підтверджується, що для обчислення пенсії державного службовця позивач надала довідки про заробітну плату: від 31.01.2024 №36-Ф про посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років станом на січень 2024 року, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області; від 31.01.2024 №37-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби станом на грудень 2023 року, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Сторонами не надано доказів на підтвердження того, що на підставі вказаної заяви відповідачем прийнято рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з врахуванням довідок про заробітну плату від 31.01.2024 №36-Ф, від 31.01.2024 №37-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Суд також встановив, що після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 12.07.2024 № 823 Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб ГУ ПФУ в Рівненській області без заяви позивача 11.09.2024 видав оновлені довідки про заробітну плату №106-Ф та №107-Ф на підставі яких за первинною заявою ОСОБА_1 від 31.01.2024 прийняв рішення від 18.09.2024 №172850025083 про її переведення на пенсію державного службовця.

Як встановлено судом, Пенсійним органом обчислено пенсію державного службовця з врахуванням зменшеної заробітної плати станом на січень 2024 в редакції порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, який набрав чинності 20.07.2024 після подання 31.01.2024 позивачем заяви про її переведення на пенсію державного службовця.

Листом ГУ ПФУ в Рівненській області від 09.09.2024 №1700-0201-8/51374 позивача повідомлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Постанова № 823), якою внесені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (далі - Порядок № 622), та з урахуванням листа Пенсійного фонду України від 03.09.2024 № 2800-030102-9/53221, з метою приведення у відповідність пенсій, призначених згідно із Законом України Про державну службу за зверненнями, які надійшли після 01.01.2024, просимо надати довідки про заробітну плату за формами, затвердженими Постановою № 823 (додатки 1 - 6) станом на 31.01.2024. ОСОБА_1 також повідомлено, якщо у разі обчислення заробітної плати згідно з отриманими / прийнятими довідками розмір пенсії збільшується - проводиться доплата з дати призначення пенсії, якщо зменшується - новий розмір пенсії виплачуватиметься з 01.10.2024.

Листом ГУ ПФУ в Рівненській області від 05.12.2024 №1700-0202-8/69165 позивача повідомлено, що з згідно з електронною пенсійною справою, позивача з 01.01.2024 переведено на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу», розмір якої обчислено з врахуванням довідок ГУ ПФУ в Рівненській області від 11.09.2024 №106-Ф, від 11.09.2024 №107-Ф, виданих відповідно до порядку (зі змінами).

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 18.09.2024 №172850025083 про переведення позивача на пенсію державного службовця, яку обчислено на підставі нових довідок про заробітну плату №106-Ф та №107-Ф, позивач звернулась до суду із позовною заявою про його скасування.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.

За приписами п. 6 ч. 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною першою статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі Закон №889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18.

Так, станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом №889-VІІІ) позивач обіймала посаду, яка відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. №229, належала до посад державних службовців (що відповідачем не заперечується).

Суд враховує, що відповідачем не заперечується наявність спеціального стажу, необхідного для набуття права на пенсію державного службовця, що підтверджується його довідкою про стаж від 30.01.2024 №24-Д (загальний стаж державної служби склав 28 років 09 місяців 03 дні на дату звільнення з роботи). Відтак, право позивача на призначення пенсії (досягнення встановленого законом віку та наявності спеціального стажу) відповідно до Закону №889-VIII сторонами не оспорюється.

Як встановлено судом, спірною у даній справі є виключно поведінка відповідача, яка полягає у не розгляді у встановлений Законом строк заяви позивача від 31.01.2024 про її переведення на пенсію державного службовця та прийняття рішення про переведення лише 18.09.2024 із застосуванням законодавства, що не було чинним на дату подання заяви та набрало чинності лише 12.07.2024.

Оцінюючи поведінку Пенсійного органу в цій частині, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 (далі - Порядок №622, в редакції, чинній станом на дату подання заяви про призначення пенсії 31.01.2024), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому (далі цитується п. 4 Порядку №622):

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби) (абз. 2 п. 4 Порядку);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні (абз. 3 п. 4 Порядку).

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абз. 6 п. 4 Порядку №622).

Зазначені положення чинного законодавства свідчать про те, що пенсія державного службовця обчислюється виходячи із основних (абз. 2 п. 4 Порядку) та стимулюючих (абз. 3 п. 4 Порядку) складових заробітної плати державного службовця.

Враховуючи той факт, що оскільки 30.01.2024 позивач була звільнена з державної служби, для обчислення пенсії державного службовця із 31.01.2024 позивач завчасно звернулась до відповідача як роботодавця та одночасно Головного управління Пенсійного фонду (на обліку в якого позивач перебуває) із заявою про видачу їй: довідки про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років (абз. 2 п. 4 Порядку); довідки про заробітну плату в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії грудень 2023 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абз. 6 п. 4 Порядку).

Водночас, відповідач, видавши довідки відповідно до абз. 2 п. 4 Порядку №622 та абз. 6 п. 4 Порядку №622, рішення про переведення позивача на підставі її заяви від 31.01.2024 із пенсії за віком, що обчислюється на загальних підставах, на пенсію за віком, яка обчислюється на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, не прийняв.

Постановою Правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" №1-3 від 17 січня 2017 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", а саме:

форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Водночас судом не встановлено, а відповідачем не надано жодних обґрунтованих доводів про те, що надані позивачем для обчислення пенсії разом із заявою від 31.01.2024 довідки про заробітну плату від 31.01.2024 №36-Ф та №37-Ф не відповідали Порядку №622 або ж формам, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3.

Порядок №622 щодо видачі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії був чинний як станом на дату видачі відповідачем 31.01.2024 довідок про заробітну плату, та і при поданні нею заяви про переведення на пенсію державного службовця 31.01.2024 та іншого не передбачав.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Зазначені положення ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV кореспондуються із абзацами 3-4 пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846.

Відповідно до п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що в період з 31.01.2024 до 21.02.2024 відповідач зобов`язаний був розглянути подану 31.01.2024 заяву про переведення на пенсію державного службовця із долученими документами про заробітну плату. Окрім цього, про результати прийнятого рішення відповідач був зобов`язаний повідомити позивача, чого, в ході розгляду справи судом встановлено не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на 31.01.2024 (дату подання відповідачу заяви про призначення пенсії) позивач: мала стаж державної служби (що відповідачем не заперечується) повних 28 років; була звільнена з державної служби; подала відповідачу (видані цим органом як роботодавцем) дві довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 31.01.2024 №37-Ф, від 31.01.2024 №36-Ф відповідно до затверджених форм, які недостовірних відомостей не містили.

Пенсійний орган не приймаючи рішення про переведення на пенсію державного службовця у вересні 2024 року запропонував на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (далі - Порядок № 622), та з урахуванням листа Пенсійного фонду України від 03.09.2024 №2800-030102-9/53221, з метою приведення у відповідність пенсій, призначених згідно із Законом України Про державну службу за зверненнями, які надійшли після 01.01.2024, надати довідки про заробітну плату за формами, затвердженими Постановою № 823 (додатки 1 - 6) станом на 31.01.2024.

Водночас, як станом на дату видачі довідок про заробітну плату, так і на 31.01.2024, дату подання позивачем заяви про переведення її на пенсію державного службовця, відображена у довідках заробітна плата відповідала первинним документам та вимог чинного на той час законодавства.

Всі відображені у цих довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон № 1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Суд зауважує, що відповідачем 18.09.2024 проведений перерахунок пенсії в односторонньому порядку у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", яка набрала чинності з дня опублікування - 20.07.2024 та застосовується з 1 січня 2024 року, протиправно, без подання додаткової заяви, та з врахуванням самостійно виданих, а не наданих пенсіонером довідок про складові заробітної плати державного службовця.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Суд встановив, що на виконання вказаного вище обов`язку Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не повідомило, в чому ж саме полягає невідповідність наданих разом із заявою про призначення пенсії державного службовця довідок про заробітну плату, у період з січня до вересня 2024 жодних перевірок наданих 31.01.2024 довідок від 31.01.2024 №36-Ф та №37-Ф не провело.

01.01.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», якою затверджено такі, що додаються: схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році; перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.

Пунктом 3 цієї Постанови установлено, що: схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 Питання оплати праці працівників державних органів (Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284; 2022 р., № 12, ст. 667; 2023 р., № 9, ст. 642), не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби; під час переведення державних службовців на інші посади державної служби застосовується перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 Питання оплати праці працівників державних органів (Офіційний вісник України, 2017 р., № 9, ст. 284; 2020 р., № 12, ст. 478), для визначення підкатегорії посади державної служби, необхідної для встановлення рівнозначності посади.

Згідно з пунктом 4 Постанови ця постанова набирає чинності з 01.01.2024.

Разом з тим, прийняття Урядом цієї постанови не впливати на право позивача на обчислення пенсії на підставі спірних довідок, виданих 31.01.2024, оскільки зазначена Постанова №1409 регулює порядок оплати праці працюючих державних службовців, а не порядок призначення пенсії державним службовцям. Аналогічно не впливає на спірні правовідносини посилання відповідача в оскаржуваній відмові на положення Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» стосовно нарахування заробітної плати державним службовцям у 2024 році.

Також суд враховує, що 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою внесені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», однак вона не може бути застосована до спірних правовідносин, позаяк спірні правовідносини виникли до її прийняття, позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у січні 2024 року.

Суд встановив, що відповідно до змісту картки документа постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, яка на думку відповідача повинна бути застосована до спірних правовідносин, та у зв`язку із прийняттям якої лише 18.09.2024 позивача переведено на пенсію державного службовця, прийняття документа 12.07.2024, публікація документа 20.07.2024 в офіційному виданні КМУ «Урядовий Кур`єр» та 08.08.2024 в Офіційному віснику України, набрання чинності 20.07.2024.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначений нормативно-правовий акт прийнятий у понад 5 місяців після подання заяви про переведення позивача на пенсію державного службовця.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відтак, пенсія позивачу як державному службовцю мала би бути призначена на підставі її заяви з 31.01.2024, тобто до внесення змін до Порядку № 622, а тому реалізація права особи мала здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій (звернення до суб`єкта владних повноважень із заявою встановленого зразка), а розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 №580/6509/23 зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

З урахуванням наведеного позивач вважає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 можуть стосуватися призначення пенсій, заяви щодо яких подані після 20.07.2024 (набрання чинності таким актом), а не перерахунку раніше призначених пенсій з врахуванням статті 58 Конституції України.

Водночас відповідачем не наведено жодної обґрунтованої підстави щодо не прийняття рішення про призначення пенсії у встановлений законом 10 денний строк з дня подання заяви 31.01.2024.

Суд наголошує, що усі документи, надані позивачем містили достовірні відомості, відповідали положенням чинного законодавства, а довідки про заробітну плату відображали її складові, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідали затвердженим на 31.01.2024 формам.

Таким чином, відповідач протиправно та в порушення положень чинного законодавства прийняв рішення про переведення позивача на пенсію державного службовця лише 18.09.2024 на підставі документів, які позивач для обчислення пенсії не подавала.

Виходячи зі встановлених судом обставин, оскаржене рішення відповідача від 18.09.2024 №172850025083 про переведення ОСОБА_1 із пенсії за віком, яка обчислювалась відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючи спосіб захисту порушених прав Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) для належного захисту порушених прав вказала на необхідність зобов`язання відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату (щодо основних та додаткових складових заробітної плати).

Для відновлення порушених прав позивача в цій частині слід, з метою унеможливлення повторного, безпідставного звернення позивача із позовами до суду, слід зобов`язати відповідача перевести з 31.01.2024 ОСОБА_1 із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області від 31.01.2024 №36-Ф (про основні складові заробітної плати) та №37-Ф (про стимулюючі та компенсаційні складові заробітної плати).

Згідно з ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності його поведінки у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 18.09.2024 №172850025083 про переведення ОСОБА_1 із пенсії за віком, яка обчислювалась відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести з 09.07.2024 ОСОБА_1 із пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% від усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області від 31.01.2024 №36-Ф (про основні складові заробітної плати) та №37-Ф (про стимулюючі та компенсаційні складові заробітної плати).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 лютого 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 21084076)

Суддя В.В. Щербаков