Рішення

від 25.02.2025 по справі 560/10817/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/10817/24

РІШЕННЯ

іменем України

25 лютого 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, в якому просить визнати неправомірним та скасувати наказ начальника служби цивільного захисту від 24.06.2024 №118 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування заходів дисциплінарного впливу", яким на позивачку накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позову вказує, що за результатами службового розслідування відповідач 24.06.2024 прийняв наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Вважає спірний наказ неправомірним, у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин, за відсутності провини ьа без наявної шкоди інтересам установи. Стверджує, що її запізнення 01.06.2024 на п`ятнадцять хвилин спричинене повітряною тривогою, яка тривала вночі, відсутністю транспорту аби доїхати до місця роботи та, як наслідок, змушена була діставатися до роботи власним автомобілем. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що що 01.06.2024 під час зміни чергових караулів, яка проводиться о 08 год.00 хв. згідно розпорядку дня чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 10.04.2023 № 104, позивачка була відсутня, чим порушила вимоги даного наказу.Статтею 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту передбачено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, серед іншого: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій. Згідно статті 6 Статуту, порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням. Відповідно до статті 58 Дисциплінарного статуту одним із грубих дисциплінарних проступків є порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня. Вказує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності слугував вчинений позивачкою проступок за порушення встановленого начальником ГУ ДСНС України у Хмельницькій області розпорядку дня. Стверджує, що складом дисциплінарного проступку є: дія чи бездіяльність особи рядового і начальницького складу, причинно-наслідковий зв`язок, та наслідок, що настав. Під бездіяльністю в контексті даної справи розуміється неприбуття позивачки на зміну чергових караулів, яка відбувається о 8.00 год, чим порушений розпорядок дня чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Хмельницькій області. Досліджуючи причинно-наслідковий зв`язок комісія встановила, що Ппозивачка не з`явилась у відведений час на службу, чим порушила вимоги нормативних документів, що регламентують проходження служби. Наслідком вчиненого дисциплінарного проступку, є те, що 01.06.2024 позивачка не з`явилась у відведений час на службу. Таким чином, комісія під час проведення службового розслідування дослідила усі обставини, встановила усі факти та обставини, які свідчать про вчинення саме дисциплінарного проступку та за наслідками службового розслідування правомірно зробила висновок про наявність у діях позивачки вчинку, який є підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Крім того стверджує, що позивачка мала 2 години та 30 хвилин, щоб прибути до місця проходження служби. Відстань від м. Хмельницького до м. Дунаївці становить 64,6 км. При швидкості 60 км/год, Позивачка до місця служби могла прибути за 1 годину, тобто вчасно. Окрім того, що власний автомобіль у неї є в наявності. Враховуючи тяжкість проступку позивачки, обставини, за яких він скоєний попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків, рівень кваліфікації, що дало підстави дійти обґрунтованого висновку про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивачка ОСОБА_1 проходить службу цивільного захисту в підрозділі ДСНС на посаді радіотелефоніст караулу 12 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

Наказом 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 03.06.2024 №75 призначена комісія для проведення службового розслідування щодо порушення позивачкою розпорядку дня, викладеного у рапорті від 01.06.2024 начальника 12 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

Під час проведення службового розслідування комісія встановила, що позивачка 01.06.2024 була відсутня під час зміни чергових караулів, яка проводилась о 08 год. 00 хв. згідно із розпорядком дня чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 10.04.2023 № 104.

У поясненні від 19.06.2024 позивачка зазначила, що 01.06.2024 спізнилась на чергування у зв`язку з тим, що до 05 год 27 хв була повітряна тривога, під час якої виїхала за межі міста, оскільки мікрорайон знаходиться під обстрілами. Після закінчення повітряної тривоги повернулася додому за речами та вирушила на автовокзал для того, щоб 06 год 30 хв сісти на маршрутний транспорт і доїхати до місця роботи. Зачекавши 30 хвилин зателефонувала водію, після чого дізналась, що він їхати не буде, оскільки повертається з міста. Іншого транспорту в період очікування не було. Враховуючи вказані обставини, вирішила повернутись за власним автомобілем. риблизно о 07 год 30 хв вирушила до частини, де вже о 08 год 10 хв - 08 год 15 хв прибула у підрозділ. Керівництво не попередила, оскільки телефон розрядився, у зв`язку з тим що вночі моніторила траєкторію руху ракет. Зарядити телефон не мала часу, оскільки б вказані дії призвели б до ще більшого запізнення. Зокрема, просила врахувати відстань від місця проживання і місця роботи (80 кілометрів) та відсутність запізнень під час служби.

У висновку про результати службового розслідування від 21.06.2024 комісія дійшла висновку про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Наказом начальника 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 24.06.2024 №118 за порушення абзаців 4, 9 пункту 3, абзацу 3 пункту 58 Дисциплінарного статуту цивільного захисту, статті 108 Кодексу цивільного захисту, абзаців 3, 17 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 10.04.2023 №НС-104/67 "Про особливості організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб, в органах та підрозділах управління ГУ ДСНС України у Хмельницькій області" на позивачку накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Вважаючи наказ від 24.06.2024 №118 неправомірним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Частиною 3 статті 101 КЦЗ України передбачено, що на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Відповідно до статті 108 КЦЗ України, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту: "Я, громадянин України (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту. Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров`я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій. Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 затверджене Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту (далі - Положення № 593).

Відповідно до пункту 29 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Згідно із абзацами 3,17 пункту 31 Положення № 593, особи рядового і начальницького складу зобов`язані: добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо).

Пунктом 32 Положення №593 визначено, що за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.

Законом України "Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05.03.2009 № 1068- VI затверджений Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Відповідно до абзаців 4, 9 пункту 3 Статуту Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Згідно з пунктом 6 Статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

За змістом абзацу 3 пункту 58 Статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня.

Водночас, пунктом 60 Статуту визначено, що у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов`язків - накласти на неї дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарна комісія встановила 01.06.2024 порушення позивачкою розпорядку дня чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, зокрема, була відсутня під час зміни чергових караулів, яка проводилаься о 08 год.00 хв.

Пунктом 8 частини 1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (з основної діяльності) від 10.04.2023 № 104 затверджений розпорядок дня чергових караулів (змін) пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, за змістом якого з 08 год.00 хв до 08 год.30 хв. відбувається зміна чергових караулів.

Відповідно до пунктів 83 і 84 Статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Крім того, пунктом 81 Статуту визначено, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Відповідно до статті 68 Статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі-особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515 (надалі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення (пункту 2 розділу VІІІ Інструкції).

Таким чином, недотримання працівником ДСНС службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04.12.2019 у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020 у справі №826/23872/15.

За результатом проведення службового розслідування комісія дійшла висновку, що позивачка вчинила дисциплінарний проступок, який є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Крім того, позивачка у своїх поясненнях від 19.06.2024 вказує, що 01.06.2024 спізнилась на роботу, проте вину не визнає, посилаючись на обставини, які перешкодили їй вчасно прибути на робоче місце. Водночас, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували труднощі дістатись вчасно на роботу після оголошення відбою повітряної тривоги, яка тривала 01.06.2024.

У позовній заяві позивачка стверджує, що притягнена до дисциплінарної відповідальності за неповним з`ясуванням обставин, за відсутності її провини та без наявної шкоди інтересам установи, а до дисциплінарного стягнення притягнута з порушенням статей 141, 149 Кодексу законів про працю України. Водночас, у позові не вказує, які саме обставини невстановлені під час службового розслідування.

Статтею 141 КЗпП України визначено, що роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно із статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, незалежно від форми вини, обов`язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння. Форма вини впливає на ступінь тяжкості вчиненого проступку. Тобто дисциплінарний проступок, вчинений з необережності, вважається менш тяжким, ніж вчинений умисно. А від цього, своєю чергою, має залежати й вид дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, при наданні оцінки правомірності порядку накладення на позивачку дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити з наявності всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також урахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

У постановах від 20.08.2019 у справі №813/2273/18), а також від 22.04.2020 у справі №818/1707/16 Верховний Суд зазначив, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 а 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.08.2019 у справі №9901/986/18 указала, що дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Враховуючи, що порушення розпорядку дня є грубим дисциплінарним проступком, відсутності у матеріалах справи обставин порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності або інших обставин, які вказують на неналежну перевірку фактів службового розслідування, суд дійшов висновку, що рішення про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення прийняте відповідачем у спосіб, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Посилання позивачки на постанови Верховного суду від 13.05.2022 у справі №331/2395/20 і від 29.06.2022 у справі №569/22159/19 не є релевантними спірним правовідносинам, оскільки у вказаних справах розглядалась правомірність звільнення у зв`язку із прогулом, а не накладення дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування.

Під час судового розгляду відповідач довів правомірність винесення наказу від 24.06.2024 №118 про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. Тому, у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання неправомірним та скасування наказу начальника служби цивільного захисту від 24.06.2024 №118 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування заходів дисциплінарного впливу", яким накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (просп. Грушевського, 2,Кам`янець-Подільський,Хмельницька область,32300 , код ЄДРПОУ - 38166274)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук