Рішення

від 25.02.2025 по справі 580/9628/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року справа № 580/9628/24 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративний позов Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

30.09.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Черкаського обласного центру зайнятості (вул.Володимира Ложешнікова, 56; код ЄДРПОУ 02771598) в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості (18015, місто Черкаси, вул.Гоголя, будинок 330; код ЄДРПОУ 45010768) (далі позивач) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 192; код ЄДРПОУ 37930566) (далі відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо повернення йому наказів Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22;

зобов`язання відповідача прийняти до виконання накази Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач повернув без виконання вказані вище накази суду, не маючи на те правових підстав.

Ухвалою від 07.10.2024 суд відмовив у відкритті провадження з мотиву підсудності спору господарському суду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 її скасовано та направлено справу на продовження судового розгляду.

Ухвалою від 27 грудня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, а розгляд справи вирішив здійснювати правилами спрощеного провадження.

08.01.2025 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позовних відмовити повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що 13.05.2024 до нього надійшли заяви позивача від 10.05.2024 №18.04-04/615 разом зі вказаними вище наказами Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі № 925/817/22 щодо стягнення на користь Черкаського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 02771598) з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 44123,78 грн нарахованих та виплачених громадянину ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю та 2481,00 грн судового збору. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правовою формую стягувана (код ЄДРПОУ 02771598) зазначено - державна організація (установа, заклад). Головне управління ПФУ, що є боржником відповідно до рішення суду у справі № 925/817/22, не включено до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та до мережі установ і організацій, які отримують кошти з державного бюджету України, а також у боржника відсутні відкриті в Головному управлінні реєстраційні та особові рахунки по державному та місцевому бюджетах. Тобто, розрахунково-касове обслуговування Головного управління ПФУ відповідачем не здійснюється. Натомість, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.2002 №1349 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління фінансами пенсійного забезпечення» розрахунково-касове обслуговування Пенсійного фонду та його органів здійснюється установами акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Боржник за виконавчим документом у справі №925/817/22 відмовився вживати будь-які заходи направлені на його виконання. Стверджує, що він позбавлений можливості проводити безспірне списання з рахунків боржника по причині відсутності таких рахунків і відповідно відсутності у Головного управління ПФУ бюджетної програми на виконання рішень суду чи установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника згідно з абз. 2 п. 24 Порядку № 845. Вважає, що приписи зазначеного Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюються на спірні правовідносини. Доводи позивача про неправомірність та протиправність дій відповідача при виконанні виконавчих документів у справі № 925/817/22 є необґрунтованим, оскільки він керуючись п.п. 2 п.4 та п.п. 4 п.5 Порядку № 845 вжив вичерпних заходів до виконання виконавчих документів, прийнятих на користь позивача.

Суд долучив до матеріалів справи всі подані сторонами документи в якості доказів. Ухвалою від 25.02.2025 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Оскільки обґрунтованих клопотань про судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні не надійшло, зважаючи на відсутність доцільності призначити у справі експертизу або допитати свідків, суд дійшов висновку спір вирішити правилами спрощеного письмового провадження (без виклику сторін).

Оцінивши заявлені доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень суд установив, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.10.2022 року у справі №925/817/22 задоволено позовні вимоги цього ж позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Суд присудив стягнути з останнього 44123,78 грн шкоди та 2481,00 грн судового збору.

Після набрання законної сили рішенням суду позивач отримав накази Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22, які передав для примусового виконання відповідачу.

14.08.2023 на адресу позивача надійшли повідомлення відповідача про повернення виконавчих документів без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 у зв`язку з тим, що боржник не має у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області відкритих рахунків, з яких може бути проведене безспірне списання коштів.

У подальшому позивач звернувся заявами про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання вказаних вище наказів Господарського суду Черкаської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). 16.08.2023 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання" рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання зазначених вище наказів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оскаржило постанови державного виконавця до Господарського суду Черкаської області у порядку ст.339 ГПК України. Ухвалою від 26.09.2023 вказаний суд скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишив без задоволення. У подальшому Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.12.2023 залишив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.09.2023 - без змін. Постановою Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 925/817/22 визнано протиправними та скасовані постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №72555706 з примусового виконання наказів від 24.07.2023№ 925/817/22 та № 72555443. Тому старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29.04.2024 виніс постанову про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень ВП № 72555206 та ВП№ 72555443.

06.05.2024 на адресу позивача надійшли повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.04.2024 про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, згідно яких повернуто вказані вище накази Господарського суду Черкаської області.

Після отримання наказів позивач повторно передав їх для примусового виконання відповідачу.

Листами від 20.05.2024 №04- 17-02-06/5044 та № 04-17-02-06/5045 відповідач просив Головне управління ПФУ в Черкаській області невідкладно вжити заходи щодо виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 27.07.2023 у справі № 925/817/22 на користь позивача або згідно з п. 29 Порядку № 845 визначити відповідний рахунок, з якого можливо здійснити безспірне списання коштів.

Листами від11.06.2024 № 2300-0901-5/42662 та № 2300-0901-5/42664 Головне управління ПФУ в Черкаській області повідомило, що відповідно до ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень, виконання рішень суду здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Тому у нього відсутні законодавчі підстави для виконання виконавчого листа згідно з наказами Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22.

18.06.2024 на адресу позивача надійшли повідомлення відповідача про повернення виконавчих документів без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 у зв`язку з тим, що боржник не має у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Черкаській області відкритих рахунків, з яких може бути проведене безспірне списання коштів.

Тому позивач звернувся з вищевказаним позовом.

Надаючи спірним обставинам суд врахував таке.

Згідно зі ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі ЗУ №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судові накази відповідно до п.11 ч.1 ст.3 вказаного Закону є виконавчими документами, на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення.

Згідно з ч.1 ст.5 ЗУ №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.6 ЗУ №1404-VIII у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Сторонами виконавчого провадження згідно з положеннями ст.15 ЗУ №1404-VIII є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.92 Конституції України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є Закон України про Державний бюджет на поточний рік, Бюджетний кодекс України.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Усилу приписів ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання регулює Закон України від 5 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі ЗУ №4901-VI).

Відповідно до ч.1 ст.2 вказаного Закону Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

державний орган;

державні підприємство, установа, організація;

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені статтею 3 ЗУ №4901-VI.

Зокрема, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Отже, для примусового виконання рішення суду на підставі наказу, в якому боржником визначено державний орган, безпосередні дії щодо такого виконання вчиняє саме центральний орган, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заява стягувача з цього приводу з додатками повинна бути адресована саме йому. Крім того, вказана стаття Закону передбачає, що джерелом такого фінансування є рахунки боржника - конкретного державного органу.

Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Отже, спори, що виникають під час виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, судових рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 червня 2018 року у справі №916/1227/16 (провадження №12-105гс18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 913/356/15 (провадження № 12-5гс19), Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 справа №200/7261/13-ц.

Абзац другий ст.19 Конституції України встановлює обов`язок всіх органів державної влади, їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, що визначені законом.

У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ №4901-VI виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів є Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646) відповідно до п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215.

У заявлених спірних правовідносинах позивач звертався до відповідача, який є територіальним підрозділом згідно з п.1 Положення про Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 №106.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Пунктом 9 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету:

1) рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі Порядок №845).

У пункті 2 Порядку №845 вказані визначення основних понять, що вживають в ньому.

Безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Згідно з п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п.4 Порядку №845 органи Казначейства:

1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;

2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;

3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

У пункті 5 Порядку №845 вказані права органів Казначействах права під час виконання виконавчих документів:

1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;

3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;

4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;

5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;

5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;

6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;

7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Згідно з абзацами 1-5 п.6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Відповідно до п.17 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Згідно з п.8 Порядку №845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Підстави, за наявності яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, вказані в п.9 Порядку №845:

1) виконавчий документ:

не підлягає виконанню органом Казначейства;

подано особою, що не має відповідних повноважень;

пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

не відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження;

2) судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень;

4) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов`язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

5) стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;

6) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

7) суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;

10) рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;

11) наявні інші передбачені законом випадки.

Отже, вказаний перелік не є вичерпним та передбачає умову, що інші, аніж вказані, підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, можуть бути передбачені саме в законах.

Згідно з наказами Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22 боржником є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке не має відкритих рахунків у відповідача, як він зазначив у листі, і ця обставина слугувала підставою для повернення позивачу вказаних вище наказів без виконання. Належних доказів такого факту суду не надано.

Щодо цих обставин суд урахував таке.

Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Законом встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 ЗУ №4901-VI, відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв.

У частині 2 вказаної статті зазначено, що дія вказаного Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗУ №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями ст. 3 ЗУ №4901-VI з урахуванням положень ст. 6 ЗУ №1404-VIII.

Боржником за наказами Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 року № 925/817/22 є Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, яке, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань, за організаційно-правовою формою є державним органом, на який поширюються вимоги ст. 3 ЗУ №4901-VI та ст. 6 ЗУ №1404-VIII. Тому рішення Господарського суду Черкаської області від 27.10.2022 року у справі № 925/817/22 підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст.3 ЗУ №4901-VI та усталеної судової практики, а саме постанови Верховного суду від 25.06.2018 у справі № 910/12226/16, від 03.07.2018 у справі №910/13057/16, від 21.07.2021 у справі № 910/6471/19 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Отже, законодавство не передбачає такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника.

У постанові від 16.04.2020 у справі № 804/5950/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що за відсутності у законодавстві України такої підстави для повернення виконавчого документа, з якої накази суду були повернуті стягувану без виконання, дії ГУДКС України щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними.

Врахувавши вказані вище норми законодавства та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відповідач, який є органом казначейства, повинен вживати всіх заходів виконання вищевказаного рішення суду, встановлених Порядком №845.

Відповідач не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів, які би свідчили про вчинення ним комплексу дій, передбачених Порядком № 845, спрямованих на виконання вказаного вище рішення господарського суду.

Оскільки підстави для повернення, передбачені пунктом 9 Порядку № 845, не доведені сукупністю належних і допустимих доказів, дії відповідача щодо повернення позивачу наказів Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22 є протиправними. Належним способом судового захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача прийняти до виконання вказані вище накази Господарського суду Черкаської області. То ж позовні вимоги підлягають задоволенню.

Клопотання стягнути вказані кошти на рахунок позивача за зазначеними ним реквізитами, не підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю належних, допустимих та достовірних доказів належності таких реквізитів позивачу.

Водночас відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов Черкаського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 02771598) в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 45010768).

Визнати протиправними дії ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ щодо повернення Черкаському обласному центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості наказів Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22.

Зобов`язати ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18001, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 192; код ЄДРПОУ 37930566) прийняти до виконання накази Господарського суду Черкаської області від 24.07.2023 у справі №925/817/22.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 25.02.2025.