Постанова

від 26.02.2025 по справі 480/695/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 р. Справа № 480/695/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2024, головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/695/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка", звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України , в якій просило:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС У Сумській області (як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу) №9963656/43875278 від 17.11.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №257 від 16.10.2023 та № 9963657/43875278 від 17.11.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 258 від 17.10.2023.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №257 від 16.10.2023 та №258 від 17.10.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС У Сумській області №9963656/43875278 від 17.11.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №257 від 16.10.2023 та №9963657/43875278 від 17.11.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №258 від 17.10.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №257 від 16.10.2023 та №258 від 17.10.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" (вул. Зінківська, 51,с. Куземин,Охтирський район, Сумська область,42752, код ЄДРПОУ 43875278), в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" (вул. Зінківська, 51,с. Куземин,Охтирський район, Сумська область,42752, код ЄДРПОУ 43875278) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 43995469) суму сплаченого судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.05.2021р.

Основним видом діяльності ТОВ "Агро-Союз-Охтирка" є виробництво олії та тваринних жирів (10.41), а саме: переробка сої, з якої отримується: макуха (код УКТ ЗЕД 2304) та олія соєва (код УКТ ЗЕД 1507).

30 січня 2023 між ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» (постачальник) та ТОВ ВП «ВЕЛСО» (покупець) укладено договір поставки № 15.

Відповідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність Покупця олію соєву та/або макуху соєву (надалі іменується «Товар»), вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід`ємними додатками до цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату.

Згідно з п.5.1 договору Постачальник поставляє Товар Покупцю за цінами, вказаними в рахунку-фактурі та видаткових накладних.

Відповідно до п.5.3 договору постачання оплата партій Товару, що поставляється за цим Договором, здійснюється наступним чином: 80% вартості партії Товару сплачуються в день передачі товару з супровідними документами; 20% вартості партії Товару сплачуються після реєстрації Постачальником податкової накладної.

Постачальник виставив рахунок №220 від 16.10.2023р. та рахунок №221 від 17.10.2023р.

ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» поставив товар, що підтверджується видатковою накладною № 213 від 16.10.2023 на суму 386208,00 грн. - 26,82 т- макухи соєвої та видатковою накладною № 214 від 17.10.2023 на суму 403776,00 грн. - 28,04 т- макухи соєвої.

Транспортування товару підтверджується ТТН №213 від 16.10.2023 (транспорт покупця) та ТТН №214 від 17.10.2023 (транспорт покупця).

Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням №454 від 27.10.2023р. та №451від 27.10.2023р.

Внаслідок настання першої події (поставка товару) було сформовано та подано на реєстрацію податкові накладні №257 від 16.10.2023р. та №258 від 17.10.2023р., які перевірялись в автоматичному режимі на відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій, що перелічені у додатку 3 Порядку №1165.

Згідно з інформаційними базами даних ДПС на цей час щодо платника ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» відсутні враховані та діючі таблиці даних платника податку на додану вартість.

За результатами автоматизованого моніторингу, враховуючи встановлення відповідності господарських операцій п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, реєстрація податкових накладних, поданих позивачем, була зупинена.

Таким чином, за результатами автоматизованої перевірки поданих податкових накладних №257 від 16.10.2023р. та №258 від 17.10.2023р. контролюючим органом надіслано позивачу квитанції, у яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація вищенаведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2304 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсяги його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, з метою розблокування зупинених податкових накладних позивачем було подано на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Сумській області Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК реєстрацію яких зупинено №132 від 31.10.2023р., до якого додано копії документів.

Так, податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, позивачем подано документи у 42 файлах, однакові для кожної податкової накладної.

Згідно з Протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у Сумській області від 07.11.2023 року №431 було розглянуто Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, №132 від 31.10.2023р. до податкових накладних №257 від 16.10.2023р. та №258 від 17.10.2023р., за результатами розгляду якого ухвалено направити ТОВ «Агро-Союз- Охтирка» Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних від 07.11.2023 р. №9879707/43875278 та №9879761/43875278.

Зокрема, позивачу у зазначених Повідомленнях вказано, яких документів не вистачило для прийняття регіональною комісією позитивного рішення, та у графі «Додаткова інформація» рішення запропоновано надати Комісії ГУ ДПС у Сумській області: пояснення господарського призначення придбаного маргарину столового «Молочний особливий» 82% моноліт 20 кг; документи щодо зберігання маргарину столового «Молочний особливий» 82% моноліт 20 кг, жиру - заміннику молочного жиру «Феттимилк 03» моноліт 20 кг, жиру кулінарного «Фрітюрний» моноліт 20 кг, олії пальмової рафінованої вибіленої дезодорованої моноліт 20 кг за місцем доставки - м. Харків, м. Валки, м. Зміїв та смт. Васищеве Харківської області; документи щодо перевезення жирів на склад в с. Куземин Охтирського району Сумської області; сертифікати відповідності та посвідчень про якість жирів; документи складського обліку та використання в господарській діяльності маргарину столового «Молочний особливий» 82% моноліт 20 кг; документи щодо сертифікації лабораторії підприємства; документи бухгалтерського обліку придбаних жирів.

При цьому, у подальшому позивачем було подано на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Сумській області Повідомлення про надання додаткових пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування №9879707/43875278 від 10.11.2023 щодо ПН №257 від 16.10.2023 та №9879761/43875278 від 10.11.2023 до ПН №258 від 17.10.2023, до яких (до кожного із Повідомлень) додано копії документів у 10 файлах.

Разом з тим, товариством разом з Повідомленням про надання додаткових пояснень та копій документів було лише частково надано пояснення та документи, які необхідні Комісії Головного управління ДПС у Сумській області для вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних, та які були нею зазначені у графі «Додаткова інформація» Повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 07.11.2023р. №9879707/43875278 та №9879761/43875278.

Зокрема, позивачем не було надано на розгляд Комісії такі документи: щодо складського обліку жирів з номенклатурою: жир - замінник молочного жиру «Феттимилк 03», жир кулінарний «Фрітюрний», олія пальмова рафінована вибілена дезодорована; щодо транспортування жирів: маргарину столового «Молочний особливий» 82%, молочного жиру «Феттимилк 03», жиру кулінарного «Фрітюрний», олії пальмової рафінованої вибіленої дезодорованої від місць розвантаження (м. Харків, м. Валки, м. Зміїв та смт. Васищеве Харківської області) на склад покупця; щодо бухгалтерського обліку придбаних жирів у розрізі номенклатури; щодо акредитації лабораторії підприємства, що надає право на видачу сертифікатів якості виготовленої продукції.

За результатами розгляду поданих платником Повідомлень згідно з протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у Сумській області від 17.11.2023 року №444 останньою прийнято рішення №996)3656/43875278 від 17.11.2023р. про відмову в реєстрації податкової накладної №257 від 16.10.2023р. та №9963657/43875278 від 17.11.2023р. про відмову в реєстрації податкової накладної №258 від 17.10.2023р., у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» до ДПС України було подано скарги щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №257 від 16.10.2023р. та №258 від 17.10.2023р.

Так, за результатами розгляду скарг Комісією центрального рівня були прийняті рішення № 83479/43875278/2 від 04.12.2023р. та № 83487/43875278/2 від 04.12.2023р. про залишення скарг без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області про відмову у реєстрації податкових накладних №257 від 16.10.2023р. та №258 від 17.10.2023р. - без змін.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача необґрунтовані, у зв`язку з чим підлягають скасуванню та належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вищевказані податкові накладні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Колегія суддів зауважує, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затвердженні порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як встановлено судовим розглядом, прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної обумовлене віднесенням контрагента платника податків до ризикових й не надання контролюючому органу усіх документів, необхідних для прийняття рішення.

Однак матеріали справи не містять доказів віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, в оскаржуваних рішеннях не вказано, який саме контрагент задіяний у проведенні ризикових операцій, та не зазначено, який вплив мало віднесення до реєстру ризикових підприємств контрагента позивача на спірну господарську операцію.

Щодо доводів відповідача на не надання на розгляд Комісії документів щодо транспортування жирів маргарину столового «Молочний особливий» 82%, молочного жиру «Феттимилк 03», жиру кулінарного «Фрітюрний», олії пальмової рафінованої вибіленої дезодорованої від місць розвантаження (м. Харків, м. Валки, м. Зміїв та смт. Васищеве Харківської області) на склад покупця, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних вище Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 глави 8 цих Правил.

Разом з цим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Враховуючи те, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність відомостей у деяких графах товаро-транспортної накладної або відсутність таких накладних беззаперечно не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу податкового кредиту, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також судом встановлено, що позивачем у додаткових поясненнях до повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень (т.1, а.с.35-36) зазначено, що ТОВ «Агро-Союз-Охтирка» вже зверталося до постачальника з питанням щодо оформлення товарно-транспортної накладної, оскільки вказано адресу розвантаження та адресу переадресації, на що була надана відповідь, про те, що поставка товару здійснюється після укомплектування всього об`єму причіпа/напівпричіпа автомобіля у певному напрямку, та згідно з обліком товарно-транспортна накладна виписується за маршрутом, в якому можу бути декілька місць розвантаження та різні отримувачі товару.

Оскільки маршрут до Охтирського району пролягає через Харківську області, то спочатку вивантажується товар - покупцю із Харківської області, а потім - в Охтирський район.

Для того, щоб у кожного покупця були підтвердження транспортування, то товарно-транспортні накладні виписуються за маршрутом слідування автомобіля із зазначенням кожного покупця та асортименту товару окремо, внаслідок чого у кожній товарно-транспортній накладній міститься декілька місць вивантаження товару, оскільки Охтирський район за маршрутом слідування є найбільш віддаленим, то відомості про місце вивантаження товару останнього покупця зазначаються в графі «Переадресування», зокрема, в товарно-транспортній накладній від 21.09.2023р. вказано пункт розвантаження «Харківський район, смт. Васищеве, вул. Овочева 15», а пункт переадресування вантажу «Сумська область, Охтирський район, с. Куземин, вул. Зіньківська, 51».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 4.1 договору №252 від 01.10.2022р. (т.1, а.с.145), укладеного позивачем як покупцем із постачальником товару ТОВ «Щедро», поставка товару за цим договором здійснюється за рахунок постачальника на умовах DDP: торговий склад покупця за адресою: вул. Зіньківська, 51, с. Куземин, Охтирський район, Сумської області, що співпадає із назвою пункту переадресування вантажу, вказаною у товарно-транспортних накладних.

Крім того, факт отримання товару, зазначених у товарно-транспортних накладних, підтверджено підписом службової особи підприємства-вантажоотримувача як у товарно-транспортних накладних, так і у видаткових накладних, номенклатура товару у яких співпадає з номенклатурою товару за товарно-транспортними накладними.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав необхідні пояснення щодо документів на перевезення жирів на склад, розташований у с. Куземин Охтирського району Сумської області, як це було вказано у графі «Додаткова інформація» Повідомлень про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с.31-33).

Стосовно ненадання позивачем на розгляд Комісії документів щодо складського обліку жирів з номенклатурою: «жир - замінник молочного жиру «Феттимилк 03», жир кулінарний «Фрітюрний», олія пальмова рафінована вибілена дезодорована» суд вважає необхідним відмітити, що, як зазначено позивачем у додаткових поясненнях до повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень (т.1, а.с.35-36), вказаний товар містить жирність від 82 % до 99,7 % і використовується у виробництві як сировина як жирності / олійності, тому було прийнято рішення вести бухгалтерський облік за одним найменуванням товару «Жир».

Критерієм вибору асортименту товару, що придбавався, була ціна, оскільки чи то «Молочний особий», «Феттимилк 03», «Фрітюрний» для кінцевого продукту не має значення.

Жир зберігається в складських приміщеннях, в спеціально відведених місцях без потрапляння прямих сонячних промінів, провітрюваному, температура не перевищує 20 С.

У літню пору року, жир придбавали у невеликих об`ємах та фактично відразу відправлявся на виробництво.

З початком осені, коли температурний режим навколишнього середовища - зменшився, питання щодо терміновості використання було знято.

Крім того, постачальник повідомив про за планове підняття цін на товар від 10-20%, тому було прийнято рішення до підняття цін закупити більшу партію товару, оскільки складські та погодні умови дозволяли його зберігати досить тривалий час.

Також, з початку літа 2023 року підприємством закуповувалися будівельні матеріали (утеплювач, шифер, цемент, гідроізоляція) та виконувалися роботи щодо поточного ремонту, в основному місця зберігання Жиру (покрівля, підлога, облаштування стін, гідроізоляція тощо).

Відповідно до декларації про якість та безпеку, виданої ТОВ «Щедро», умови зберігання Жиру від -15 до + 20 С включно.

Зприводу олії пальмової рафінованої вибіленої дезодорованої моноліт 20 кг представник позивача у письмових поясненнях зазначає, що відповідно до службової записки лаборанта підприємства, вказану олію неможливо використовувати у виробництві, тому було прийнято рішення про повернення вказаного товару постачальнику, а тому, цей товар у виробництві взагалі не використовувався.

Щодо відсутності у позивача документів щодо акредитації лабораторії підприємства, що надає право на видачу сертифікатів якості виготовленої продукції, всупереч ч. 1 ст. 1, ст. 27 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», що на думку ГУ ДПС у Сумській області, ставить під сумнів дійсність сертифікатів якості, що видаються лаборантом підприємства, колегія суддів зазначає таке.

Закон України від 15.01.2015 р. № 124-VIII "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності, відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 5 якого до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері технічного регулювання належить затвердження технічних регламентів.

Відповідно до абз.21 ч.1 статті 1 в редакції Закону № 2740-VIII від 06.06.2019р. орган з оцінки відповідності - орган (підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ), що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування.

Відповідно до ч.1 ст.27 цього Закону акредитований внутрішній орган з оцінки відповідності виробника може бути використаний для проведення випробувань та перевірок продукції для суб`єкта господарювання - юридичної особи, частиною якого є такий орган з оцінки відповідності, з метою виконання окремих процедур оцінки відповідності, визначених у відповідних технічних регламентах. Такий орган з оцінки відповідності повинен бути окремою та відмінною частиною зазначеного суб`єкта господарювання і не повинен брати участі у проектуванні, виробництві, постачанні, монтажі, використанні або обслуговуванні продукції, яку він оцінює.

Акредитований внутрішній орган з оцінки відповідності виробника повинен відповідати таким вимогам:

орган з оцінки відповідності повинен бути акредитований національним органом України з акредитації, а в разі якщо національний орган України з акредитації не здійснює акредитацію відповідних видів діяльності з оцінки відповідності, - національним органом з акредитації іншої держави, який є членом міжнародної або регіональної організації з акредитації;

орган з оцінки відповідності та його персонал повинні мати визначене місце в організаційній структурі та використовувати такі методи звітування в межах суб`єкта господарювання, частиною якого є зазначений орган з оцінки відповідності, які забезпечують їх неупередженість і доводять цю неупередженість відповідному національному органу з акредитації;

орган з оцінки відповідності та його персонал не повинні бути відповідальними за проектування, виробництво, постачання, монтаж, експлуатацію або обслуговування продукції, яку вони оцінюють, та не повинні здійснювати будь-яку діяльність, яка могла б суперечити незалежності їх суджень або їх доброчесності стосовно їх діяльності з оцінки відповідності;

орган з оцінки відповідності повинен надавати свої послуги виключно суб`єктові господарювання, частиною якого він є (ч.2 цієї статті).

Акредитований внутрішній орган з оцінки відповідності виробника не підлягає призначенню. Суб`єкт господарювання, частиною якого є акредитований внутрішній орган з оцінки відповідності, або національний орган України з акредитації повинні надавати органу, що призначає, за його запитом інформацію щодо акредитації відповідного акредитованого внутрішнього органу з оцінки відповідності виробника (ч.3 цієї статті).

Так, розділом ІІ Закону 124-VIII, який визначає повноваження органів виконавчої влади у сфері технічного регулювання, до компетенції податкових органів не віднесено оцінювання органів з оцінки відповідності, які претендують на призначення, стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів чи визнаних незалежних організацій (далі - оцінювання претендентів на призначення), чи проведення із залученням відповідних державних органів моніторингу призначених органів і визнаних незалежних організацій стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів чи визнаних незалежних організацій і виконання ними своїх обов`язків, установлених цим Законом та відповідними технічними регламентами, чи здійснення інших повноважень у сфері технічного регулювання, визначених законами України.

А тому доводи не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що Комісія ГУ ДПС у Сумській області, незважаючи на надіслані позивачем пояснення з доданими до них первинними документами, прийняла оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів, оскільки, які саме документи було враховано, а які ні (з огляду на часткове ненадання товариством документів, як це стверджує у відзивах представник відповідачів), в рішеннях комісії не зазначено, що вбачається із графи «Додаткова інформація», яка не була заповнена (т.1,а.с.38-39).

Тобто у рішеннях відсутнє належне обґрунтування, які конкретно неподані документи для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, позивач надав документи, які вважав достатніми для підтвердження спірних господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9963656/43875278 від 17.11.2023 та № 9963657/43875278 від 17.11.2023, не є законними та обґрунтованими, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9963656/43875278 від 17.11.2023 та № 9963657/43875278 від 17.11.2023.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкових накладних, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що реєстрація податкових накладних належить до компетенції контролюючого органу.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що в спірних правовідносинах задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати, подані позивачем податкові накладні, є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р., № 380/14551/23 від 18.04.2024 р.

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №257 від 16.10.2023 та №258 від 17.10.2023, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Охтирка" датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Доводів щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу апеляційна скарга не містить, тому рішення Сумського окружного адміністративного суду в даній частині перегляду не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 по справі № 480/695/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк