Постанова

від 25.02.2025 по справі 160/16900/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/16900/24Суддя І інстанції Прудник С.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року в розрахунку до 30 000 грн. на місяць;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року в розрахунку до 30 000 грн. на місяць.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року в задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Скаржник вказує на те, що він у період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року виконував бойове завдання на підставі бойового наказу командира 1936 ошвб №2дск КП від 28.01.2024 року на виконання Бойового розпорядження командира 26 обр від 28.01.2024 року №10т у складі зведеного підрозділу «Херсон-11» 1936 ошвб у місті Херсон, а тому має право на додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розрахунку до 30 000 грн. на місяць за вказаний період.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.09.2022 року №208 - 2. Вважати такими, що прибули: 2.1. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», статей 2 та 39 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» та відповідно до мобілізаційного призначення нижчепойменованих офіцерів призначено наказом командира НОМЕР_2 окремої бригади №247 від 30.09.2022: 2.1.2. Молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 - командиром взводу механізації другої шляхо-відновлювальної роти, ВОС-1702033. Призваний першим відділом у м. Верхньодніпровськ ІНФОРМАЦІЯ_1 30 вересня 2022 року. 3 30 вересня 2022 року зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і вважати таким, що справи та посаду командира взводу механізації другої шляхо-відновлювальної роти прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Військову службу не проходив. Встановити оклад за посадою 3440 гривень на місяць, шпк «старший лейтенант», тарифний розряд - 12. Встановити та виплачувати щомісячно премію за особистий внесок в загальні результати в розмірі 202% посадового окладу; надбавку за вислугу років в розмірі 0% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням; надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Підстава: наказ командира НОМЕР_2 окремої бригади №247 від 30.09.2022.

Відповідно до витягу із наказу №28 від 28.01.2024 року командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) 1. Вважати такими що вибули: 1.1. Для виконання бойового завдання у складі зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 «ХЕРСОН-11» з 28 січня 2024 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира взводу механізації другої шляхо-відновлювальноі роти. При собі мати зброю: мм пістолет ТТ № ГБ 4504 в кількості 1 (однієї) одиниці, 7,62 мм набої до ТТ зав. №3 виг. 1948 р.в кількості 16 (шістнадцять) штук та автомат мм АКМ № ПБ 2481 та набої до нього 7,62 мм зр.43 р. ПС/БО в кількості 120 штук; Підстава: бойове розпорядження командира 26 обр №10т від 27.01.2024, б посвідчення про відрядження №№ 282, 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293, 294 від 28.01.2024.

Відповідно до п. 4 витягу із бойового наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 2дск КП - м. Кривий Ріг 22.30 від 28.01.2024, позивач виконував відновлювальні роботи у будівлі за адресою АДРЕСА_1 , для забезпечення належної роботи Херсонської обласної військової адміністрації.

З матеріалів справи вбачається, що старшому лейтенанту ОСОБА_1 , командиру взводу механізації другої шляхо-відновлювальної роти Військової частини НОМЕР_1 , ТВО командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 видано посвідчення про відрядження від 28.01.2024 року №283, яким останнього відряджено до АДРЕСА_1 . Термін відрядження з 28.01.2024 року для виконання БР командира 26 обр №10т від 27.01.2024 року. Підстава відрядження: наказ від 28.01.2024 року №28.

Відповідно до витягу із наказу №75 від 15.03.2024 року командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) 1. Вважати такими, що прибули до виконання службових обов`язків: 1.3. Після виконання бойового завдання особовий склад зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_2 »: старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира взводу механізації другої шляхо-відновлювальної роти. Підстава: бойове розпорядження командира 26 обр №10т від 27.01.2024, посвідчення про відрядження №№ 283, 289, 290, 287, 293, 292, 291, 284, 286, 294.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2024 року №6/101 командиру взводу механізації другої шляхо-відновлювальної роти старшому лейтенанту ОСОБА_1 , який дійсно проходить військову службу за мобілізаційним планом у військовій частині НОМЕР_1 та дохід за січень-лютий 2024 року складає, у тому числі додаткова винагорода на період дії воєнного стану: січень 2024 року 3870,97 грн.; лютий 2024 року - 3870,97 грн.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 року №6/236 командиру взводу механізації другої шляхо-відновлювальної роти старшому лейтенанту ОСОБА_1 , який дійсно проходить військову службу за мобілізаційним планом у військовій частині НОМЕР_1 та дохід за січень-квітень 2024 року складає, у тому числі додаткова винагорода на період дії воєнного стану за період з 24.01.24 по 27.01.24 (з розрахунку 30 000 грн.): лютий 2024 року - 3870,97 грн.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди за період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року в розрахунку до 30 000 грн. на місяць, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року ухвалена постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168).

Пунктом 1-1 постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно з пунктом 1-2 постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260).

За положенням пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у Порядку №260 врегульовані розділом XXXIV.

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV цього Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема:

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Як обумовлено пунктом 4 розділу XXXIV Порядку №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 10 розділу XXXIV Порядку №260).

Відтак, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, є накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів (розпоряджень), журналів бойових дій та рапортів командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Виходячи зі змісту бойового наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 2дск КП - м. Кривий Ріг 22.30 від 28 січня 2024 року, позивач не виконував бойові (спеціальні) завдання, які зазначені у пункті 2 розділу XXXIV Порядку № 260, виконання яких дає право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, доказів протилежного сторонами не надано.

При цьому, як вірно було встановлено судом першої інстанції, зведений підрозділ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 , до якого входив позивач, не включений до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави та до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних дій на території Херсонської області в період з 28 січня 2024 року по 14 березня 2024 року.

Крім того, Військова частина НОМЕР_1 не отримувала від керівників органів військового управління, штабу угруповання військ, штабу тактичної групи на території Херсонської області повідомлення про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, рапортів (донесень) командира підрозділу, в якому проходить службу позивач, про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у період з 28 січня 2024 року по 14 березня 2024 року, витягів із записів журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового журналу) із записами про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії або виконанні бойових (спеціальних) завдань, відповідно, у відповідача були відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі до 30 000 грн.

Посилання позивача на бойове розпорядження бойове розпорядження командира 26 обр №10т від 27 січня 2024 року не доводить його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у спірний період.

При цьому наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 2дск КП - м. Кривий Ріг 22.30 від 28 січня 2024 року, виданий на підставі такого бойового розпорядження, зазначення про те, що позивач відряджався в район ведення бойових дій саме для ведення бойових дій чи виконання бойових завдань не містить.

Також суд зауважує, що позивач не пов`язує своє право на виплату додаткової винагороди власне з виконанням ним бойових завдань та заходів, які у значенні постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», адже на обґрунтування своєї позиції не зазначає, до виконання яких завдань чи заходів він був залучений під час перебування у відповідному позиційному районі протягом спірного періоду, не конкретизує, у якому місці та за яких обставин ці завдання ним виконувалися, не наводить щонайменшої деталізації виконуваних ним бойових завдань чи заходів.

Позивач фактично вважає (виходячи з підстав позову та доводів апеляційної скарги) достатньою підставою для виплати йому додаткової винагороди у розмірі до 30 000 грн факт перебування його в районі ведення бойових дій на підставі бойового розпорядження, яким його направлено до такого району ведення бойових дій, проте лише перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій та наявність бойового розпорядження не є достатніми підставами для виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, передбаченої постановою № 168.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 червня 2024 року у справі № 400/249/23.

Відтак, зважаючи на викладене у Військової частини НОМЕР_1 були відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 28.01.2024 року по 14.03.2024 року в розрахунку до 30 000 грн. на місяць.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2025 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун