Постанова

від 25.02.2025 по справі 160/18048/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/18048/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Київської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року (суддя Голобутовський Р.З.) по справі №160/18048/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000012/2 від 01.04.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000235;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000014/2 від 08.04.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000247;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000015/2 від 11.04.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000259;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000016/2 від 11.04.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000261;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000019/2 від 07.06.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000395.

Підставами позову визначено те, що надані для митного оформлення документи були достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала другорядний метод визначення митної вартості товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року позов задоволено.

Рішення суду фактично мотивовано тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за іншим методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару. При цьому, суд не прийняв до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, та з цього приводу зазначив, що в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просила скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв`язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Митниці було послідовно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не врахував наявність розбіжностей в документах, наданих на підтвердження митної вартості, а також наявність у митниці інформації щодо раніш розмитнених подібних товарів, яку і було застосовано при коригуванні митної вартості. Вказуючи на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, відповідач, з посиланням на обставини, які встановлені під час митного контролю та яким, на його думку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, зазначає про правомірність оскаржених у межах цієї справи рішень митного органу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що 19.12.2023 між компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІН-ТАЖ (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №19-1223VIN (далі контракт), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товари на умовах, вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі) доданого контракту, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.

У відповідності до пункту 1.4 контракту сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється. Можливе за додатковою згодою сторін.

Згідно з пунктом 1.5 контракту сторонами встановлено перелік товаросупровідних документів, а саме: пакувальний лист, рахунок-проформа (у разі наявності), рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна CMR (залізнична накладна), та інші документи, відповідно до номенклатури товару.

Положеннями пункту 1.7 контракту визначено, що країна походження товарів зазначається в рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну відповідну партію товарів. Країна призначення - Україна.

Згідно з пунктом 2.1 контракту ціна контракту встановлюється в доларах США.

Пунктом 2.2 контракту становлено, що найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2.3 контракту, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних умов Правил Інкотермс в редакції 2020 року.

У відповідності до пункту 3.1 контракту умови поставки, місце призначення та вид транспорту, що застосовується для перевезення товару від продавця покупцеві визначаються сторонами у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару, на базисних умовах, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.

Пунктом 4.3 контракту визначено, що покупець повинен здійснити оплату товару згідно даного контракту, та інвойсів до контракту протягом 90 (дев`яноста) банківських днів від дати, наступної за датою поставки товару.

З метою митного оформлення товару, ТОВ ВІН-ТАЖ було подано до Київської митниці електронні митні декларації, а саме: від 01.04.2024 №24UA100330505883U7, від 08.04.024 №24UA100330506394U8, від 11.04.2024 №24UA100330506673U1, від 11.04.2024 №24UA100330506696U8, від 07.06.2024 №24UA100330510282U8.

Разом із митними деклараціями позивачем надані митному органу наступні документи: пакувальний лист PACKING LIST №11631033JK від 26.12.2023, рахунок-фактуру INVOICE №11631033JK від 26.12.2023, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 27.03.2024, документ про походження товару INVOICE №11631033JK від 26.12.2023, висновок експерта №ГО-358 від 29.03.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER №б/н від 26.12.2023, контракт №19-1223VIN від 19.12.2023, пакувальний лист PACKING LIST №11631034JK від 24.01.2024, рахунок-фактуру INVOICE №11631034JK від 24.01.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №0003155 від 04.04.2024, документ про походження товару INVOICE №11631034JK від 24.01.2024, висновок експерта №ГО-393 від 08.04.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER №б/н від 24.01.2024, пакувальний лист PACKING LIST №11631035JK-1 від 24.01.2024, рахунок-фактуру INVOICE №11631035JK-1 від 24.01.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №0003159 від 09.04.2024, документ про походження товару INVOICE №11631035JK-1 від 24.01.2024, висновок експерта №ГО-406 від 10.04.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER №б/н від 24.01.2024, пакувальний лист PACKING LIST №1 1631035JK-2 від 24.01.2024, рахунок-фактуру INVOICE №11631035JK-2 від 24.01.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №0003157 від 08.04.2024, документ про походження товару INVOICE №11631035JK-2 від 24.01.2024, висновок експерта №ГО-406 від 10.04.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER №б/н від 24.01.2024, пакувальний лист PACKING LIST №1 1631045JK від 14.03.2024, рахунок-фактуру INVOICE №1 1631045JK від 14.03.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 31.05.2024, документ про походження товару INVOICE №11631045JK від 14.03.2024, висновок експерта №O-594 від 31.05.2024 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER №б/н від 14.03.2024.

У митних деклараціях митну вартість товарів визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ ВІН-ТАЖ повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

За митною декларацією від 01.04.2024 № 23UA100330505883U7 встановлено, що:

1) Відповідно до п. 1.5 контракту від 19.12.2023 № 19-1223VIN зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент, що не дає змоги проаналізувати маршрут транспортування, щодо включення до ціни товару всіх складових, відсутні відомості, щодо того де були понесені витрати на фрахт (в порту призначення чи відправлення). Можливе не включення вартості витрат до порту призначення з країни продавця.

2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;

3) висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 29.03.2024№ ГО-358 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища, ніж вартість оцінюваного. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайту www.alibaba.com за результатами перевірки яких з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ.

Одночасно, згідно зі статтею 9 Закону України По оцінку майна, майнових та професійну діяльність в Україні методичне регулювання здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів). Відповідно до Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 № 1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені, оскільки окрім посилань на сайти інтернет-мережі, які доступні лише в певному часовому проміжку поки товар доступний до продажу, більше нічого не містять.

Тобто, висновок, підготовлений з порушенням положень Національного стандарту № l, не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів. Відсутність цінових пропозицій до висновку, а також жодних розрахунків, які б дали змогу впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації наданий експертний висновок імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на довільній або фіктивній вартості.

4) Відповідно до інвойсу від 26.12.2023 № 11631033JK товар поставляється в Україну на умовах CPT-Київ. Міжнародний торговий термін CPT (Carriage Paid To (... named place of destination), (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) відповідно до Правил Інкортермс-2020 означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

При цьому, відповідно до п. B 9 Розподіл витрат покупець зобов`язаний оплатити:

а) усі витрати, пов`язані з товаром, з моменту його поставки відповідно до статті А.2, окрім витрат, що оплачує продавець як передбачено статтею А 9;

в) витрати за транзит, якщо такі витрати не покладаються на продавця за договором (контрактом) перевезення;

c) витрати на розвантаження, якщо такі витрати не покладаються на Продавця за договором (контрактом) перевезення;

d) продавцю за всі витрати та обов`язкові платежі, пов`язані з наданням допомоги в отриманні документів та інформації відповідно до статей А 5 та А 7 (b)

e) де це застосовується, мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для транзиту та імпорту відповідно до статей В7 (b); та

f) будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок ненадання повідомлення відповідно до статті В10, з узгодженої дати чи з кінця узгодженого періоду для відвантаження за умови, що товар був точно ідентифікований як товар, зазначений у договорі (контракті).

Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Таким чином, відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2020 року частина транспортних витрат, які відповідно до ст. 58 МК України мають додатково включатися до митної вартості товару, входить до обов`язку Покупця, якщо це не передбачено у договорі перевезення.

Таким чином, Київською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Київська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (в т.ч. коносамент); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11)за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

За митними деклараціями від 08.04.024 №24UA100330506394U8, від 11.04.2024 №24UA100330506673U1, від 11.04.2024 №24UA100330506696U8, від 07.06.2024 №24UA100330510282U8 митним органом встановлено аналогічні порушення та розбіжності, що були встановлені за митною декларацією позивача від 01.04.2024 №23UA100330505883U7.

ТОВ ВІН-ТАЖ повідомило митний орган про неможливість подання додаткових документів у 10-денний термін.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято:

- рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000012/2 від 01.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000235;

- рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000014/2 від 08.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000247;

- рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000015/2 від 11.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000259;

- рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000016/2 від 11.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000261;

- рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000019/2 від 07.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000395.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, правильно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, містять розбіжності, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, суд першої інстанції обгрунтовано визнав безпідставною позицію митного органу про те, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Так, щодо зауважень митниці, що відповідно до п.1.5 контракту №19-1223VIN від 19.12.2023 товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару, однак декларантом із наведеного списку не надано коносамент, суд першої інстанції правильно виходив з того, що вимоги вказаного пункту 1.5 контракту від 19.04.2023 №19-423VIN не передбачають одночасної наявності таких супровідних документів, як коносамент та автотранспортна накладна (залізнична накладна). У пункті 1.5 контракту №19-1223VIN від 19.12.2023 використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з`єднані безсполучниковим зв`язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник або. Отже, вказана форма речення визначає перелік документів, які можуть бути надані серед наведених за їх наявності, а не одночасно.

Таким чином, оскільки у спірному випадку Митницею не було доведено того, що товар супроводжувався, у тому числі, коносаментом, а умови Договору не визначали обов`язковість оформлення коносаменту, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості вищевказаного зауваження Митниці.

Щодо аргументів Митниці про те, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, а отже не відображає дійсну вартість товару, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що Митниця не має повноважень втручатися у підприємницьку діяльність декларантів, шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). При цьому, слід зазначити і те, що прайс-лист фактично є інформацією виробника (постачальника) стосовно переліку цін на товари або послуги, а зазначена в ньому цінова політика виробника (постачальника) не обов`язково повинна дорівнювати митній вартості поставленого товару, оскільки на митну вартість товару впливають різні чинники.

Стосовно тверджень митного органу, що висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості, суд першої інстанції обгрунтовано зверну увагу на те, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва. У вказаних висновках експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету. При цьому, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України), однак таке своє право не реалізувала.

Таким чином, оскільки Митницею не доведено того, що у спірному випадку висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати не відображали реальну ринкову вартість поставленого товару, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності таких тверджень митного органу.

Щодо тверджень Митниці про необхідність включення транспортних витрат до митної вартості, слід зазначити те, що таке твердження Митниці було б обгрунтованим, якщо б такі витрати дійсно були понесені Декларантом. У свою чергу, у спірному випадку встановлено, що умовами постановки товару визначено СРТ (Інкотермс-2020). Згідно з офіційними міжнародними комерційними умовами Інкотермс-2020 за умовами поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці, і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Таким чином, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, а покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Крім того, відповідно до пункту 2.3 Контракту №19-1223VIN від 19.12.2023, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних Правил Інкотермс в редакції 2020.

Таким чином, оскільки у спірному випадку Митницею не доведено, а судом не встановлено того, що Декларант поніс додаткові витрати на транспортування товару, то твердження Митниці про не включення до митної вартості таких витрат є безпідставними.

Отже, проаналізувавши підстави, з якими Митниця пов`язувала наявність розбіжностей в поданих документах та те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а відповідно і визначені Митницею підстави для витребування додаткових документів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що у спірному випадку не встановлено обставин, які б свідчили про наявність обгрунтованих сумнівів у Митниці щодо правильності визначення митної вартості.

Стосовно аргументів відповідача про ненадання позивачем усіх додатково витребуваних документів суд першої інстанції правильно виходив з того, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до ст.53 Митного кодексу України, обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, що вказує на те, що митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки у спірному випадку позивачем було надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, то сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару.

Отже, проаналізувавши підстави прийняття Митницею рішень про коригування митної вартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені Митницею обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі №160/18048/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 25.02.2025

Повне судове рішення складено 26.02.2025

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк