Постанова

від 25.02.2025 по справі 521/6217/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 521/6217/21

Перша інстанція суддя Єфіменко К.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенко О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії Військової академії (м. Одеса), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій академії (м. Одеса), а саме:

- визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії № 10 від 29 травня 2020 року та наказу Військової академії (м. Одеса) № 666 від 24 липня 2020 року, в частині зарахування полковника ОСОБА_1 та членів його сім`ї, в загальну чергу з 05 січня 1994 року;

- зобов`язання житлової комісії Військової академії (м. Одеса) поновити полковника ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку (обліку осіб та членів їх сімей, які набули право та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання (загальна черга) з 04 квітня 1993 року;

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року частково задоволено позов, а саме:

- визнано протиправним та скасовано наказ начальника Військової академії (м. Одеса) № 666 від 24 липня 2020 року, в частині зарахування полковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї три особи (він, дружина, донька - 1994 року народження) в загальну чергу з 05 січня 1994 року, проживання на житловій площі по найму (п. 4 ст. 34 ЖК України), в списки позачергового одержання жилої площі з 25 грудня 2007 року, як звільненого з військової служби у запас за скороченням штатів (п. 9 ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») та змістити на дату подачі рапорту 08 квітня 1993 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії № 10 від 29 травня 2020 року, в частині перенесення дати зарахування на квартирний облік полковника запасу ОСОБА_1 та членів його сім`ї в загальний список черговості отримання жилої площі з 08 квітня 1993 року на дату прописки (реєстрації) у м. Одеса 05 січня 1994 року (ст. 15 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР») та змістити на дату подачі рапорту 08 квітня 1993 року;

- зобов`язано житлову комісію Військової академії (м. Одеса) поновити полковника ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку (обліку осіб та членів їх сімей, які набули право та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання (загальна черга) з 08 квітня 1993 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не надано належної правової оцінки тому факту, що внесені житловою комісією Військової академії (м. Одеса) зміни до дати перебування позивача та його родини на квартирному обліку відповідали вимогам чинних нормативно-правових актів.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто на користь позивача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу.

В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Також, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято помилкове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з квітня 1993 року по 10 грудня 2007 року проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса) на посаді начальника кафедри тактики загальновійськового факультету.

При цьому, ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

В період шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та члени його сім`ї зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 24 листопада 2010 року, актом обстеження житлових умов та іншими довідками.

Наказом міністра оборони України (по особовому складу) № 1389 від 10 грудня 2007 року полковник ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п. 63 пп. «ґ» (у зв`язку зі скороченням штатів), з правом носіння військової форми одягу.

Між тим, на підставі рапорту від 08 квітня 1993 року, ОСОБА_1 з 08 квітня 1993 року був внесений в списки військовослужбовців інституту Сухопутних військ, які не мають житлової площі, склад сім`ї одна особа, що підтверджується витягом із протоколу №5 засідання житлової комісії Одеського інституту сухопутних військ від 26 квітня 1993 року.

На підставі рапорту позивача від 16 грудня 1999 року змінено склад сім`ї ОСОБА_1 в списках військовослужбовців інституту, які не мають житлової площі склад сім`ї три особи, що підтверджується витягом із протоколу № 5 засідання житлової комісії Одеського інституту сухопутних військ від 11 січня 2000 року.

При цьому, 29 травня 2020 року житловою комісією Військової академії (м. Одеса) на підставі п. 2 наказу Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380 вирішено внести наступні зміни в квартирний облік військовослужбовців академії і осіб, звільнених у попередні роки з військової служби із залишенням на квартирному обліку, які перебувають на обліку в житловій комісії Військової академії (м.Одеса): а саме перенести дати зарахування на квартирний облік полковника запасу ОСОБА_1 в загальний список черговості отримання жилої площі з 08 квітня 1993 року на дату прописки (реєстрації) у м. Одеса 05 січня 1994 року (ст.15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР); в позачерговий список отримання жилої площі з 10 грудня 2007 року на дату засідання житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ -25 грудня 2007 року, де було прийняте рішення про взяття на облік (ст.22 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР) рішенням житлової комісії Військової академії від 29 травня 2020 року, що підтверджено витягом з протоколу №10 засідання житлової комісії Військової академії від 29 травня 2020 року.

Наказом начальника Військової академії(м. Одеса) від 24 липня 2020 року № 666 полковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 особи (він, дружина, донька 1994 року народження) зараховано в загальну чергу з 05 січня 1994 року, проживання на житловій площі по найму (п.4 ст.34 ЖК України), в списки позачергового одержання жилої площі з 25 грудня 2007 року, як звільненого з військової служби у запас за скороченням штатів (п. 9 ст.12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Вважаючи протиправними зазначені рішення, в частині зарахування позивача та членів його сім`ї в загальну чергу з 05 січня 1994 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивачу протиправно змінено дату постановлення на квартирний облік, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, підстави забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначено в ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому, Міністром оборони України видано наказ «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» від 31 липня 2018 року № 380 (далі - Наказ № 380).

Згідно п. 2 Наказу № 380, наказано першому заступнику Міністра оборони України, заступнику Міністра оборони України з питань європейської інтеграції, заступникам Міністра оборони України, державному секретарю Міністерства оборони України, начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, підпорядкованих військових частин, закладів, установ та організацій:

- забезпечити у тримісячний строк з дня набрання чинності цим наказом проведення перевірок житлових умов та інвентаризації облікових справ осіб, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, у попередні роки, за результатами яких видати накази про зарахування військовослужбовців та членів їх сімей на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, із зазначенням дати зарахування відповідно до наявних документів в облікових справах;

- організувати забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями відповідно до вимог законодавства України;

- під час переміщення військовослужбовців по службі (звільнення з військової служби в запас або відставку) зазначати в наказах по стройовій частині інформацію про забезпечення (незабезпечення) жилими приміщеннями під час проходження військової служби в цій військовій частині, дату зарахування на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов (у разі перебування).

В свою чергу, згідно п. 4 Наказу № 380 встановлено, що:

- за військовослужбовцями та членами їх сімей в тому числі звільненими з військової служби в запас або відставку, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим наказом, зберігається дата зарахування на облік для забезпечення житлом для постійного проживання (за результатами інвентаризації облікових справ);

- рішення житлових комісій військових частин, об`єднаних житлових комісій, які були прийняті до набрання чинності цим наказом, реалізуються із урахуванням вимог вищезазначеної Інструкції.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуваними рішеннями Військової академії (м. Одеса) змінено дату зарахування позивача та членів його сім`ї на облік, як осіб які набули право та потребують поліпшення житлових умов з 08 квітня 1993 року на 05 січня 1994 року.

Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, в межах доводів та вимог апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, як вбачається із зібраних матеріалів, встановлено судом першої інстанції та не заперечується суб`єктом владних повноважень, рішенням житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 26 квітня 1993 року № 5 зараховано позивача на квартирний облік в список військовослужбовців, які не мають житлової площі з 08 квітня 1993 року.

Між тим, як зазначено вище, пунктом 2 Наказу № 380 передбачено проведення інвентаризації облікових справ осіб, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, у попередні роки.

При цьому, вимоги п. 2 Наказу № 380 передбачали, що за результатами інвентаризації облікових справ мають бути видані накази про зарахування військовослужбовців та членів їх сімей на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, із зазначенням дати зарахування відповідно до наявних документів в облікових справах.

В даному випадку, на виконання зазначених положень Наказу № 380 Військовою академією (м. Одеса) проведено відповідну інвентаризацію та повторно зараховано позивача та членів його сім`ї на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, із зазначенням нової дати зарахування, відповідно до наявних документів в облікових справах.

Між тим, колегія суддів зазначає, що вищевикладені положення Наказу № 380 також передбачали, що за військовослужбовцями та членами їх сімей в тому числі звільненими з військової служби в запас або відставку, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим наказом, зберігається дата зарахування на облік для забезпечення житлом для постійного проживання (за результатами інвентаризації облікових справ).

Тобто, зміна дати зарахування на облік для забезпечення житлом для постійного проживання за результатами інвентаризації облікових справ військовослужбовців заборонена Наказом № 380.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог у даній справі.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність правових підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що за наслідком розгляду адміністративної справи, суд не зобов`язаний стягувати на користь позивача усі задокументовані ним судові витрати, а має керуватись принципом розумності та співмірності при визначенні суми таких витрат.

В свою чергу, враховуючи незначну складність даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та кількість витраченого часу, що визначені в розрахунку від 14 квітня 2021 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу, розміром 2 000,00 грн.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Військову академію (м. Одеса).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян