Постанова

від 24.02.2025 по справі 320/36796/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/36796/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо внесення змін в актові записи цивільного стану за заявою, поданою адвокатом ОСОБА_1 30 червня 2023 року, яка зареєстрована за вхідним № 1962/33.8-80, та зобов`язати внести зміни до актового запису на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва по справі №759/16510/22 від 19.04.2023 та ухвали Святошинського районного суду м. Києва по №759/15999/22 від 19.06.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального та матеріального законодавства при поверненні позовної заяви у справі, порушивши права та законні інтереси апелянта, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду. Вказано, що звертаючись до суду з позовною заявою діє не у власних інтересах як особа, права якої порушено, а як представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Київський окружний адміністративний суд, керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, ухвалою від 11 вересня 2024 року повернув позовну заяву з тих підстав, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оцінюючи правомірність дій суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги акцентує увагу на тому, що імперативним приписами ч. 6 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

На підставі ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Так, в межах спірних правовідносин позивачем в позовній заяві визначено ОСОБА_1 .

Натомість спір у справі стосується бездіяльності Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо внесення змін в актові записи цивільного стану за заявою, поданою адвокатом ОСОБА_1 30 червня 2023 року.

До позовної заяви долучено заяву від 30.06.2023, питання неналежного розгляду якої становить предмет позову у цій справі.

Дослідивши заяву від 30.06.2023, суд першої інстанції вірно встановив, що вона подана адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Так, колегія суддів враховує, що до позовної заяви долучені договори про надання правничої допомоги № 121 та № 122 від 20.06.2023, укладені між адвокатом ОСОБА_1 та клієнтами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, ордери на представництвом інтересів вказаних клієнтів адвокатом ОСОБА_1.

Відтак встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовною заявою, діє не у власних інтересах як особа права якої порушені, а як представник (адвокат) ОСОБА_2 та ОСОБА_3., право яких порушено бездіяльністю відповідача щодо невнесення змін в актовий запис.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Судом встановлено, що в даному випадку адвокатом ОСОБА_1 подано позов на захист інтересів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте вказані особи не визначені позивачами.

Отже, адвокат ОСОБА_1 в правовідносинах, що розглядаються, надає адвокатські послуги на підставі договорів про надання правничої допомоги, а тому може звертатись до суду лише як представник в інтересах клієнтів, які мають бути визначені позивачами у справі, а не від свого імені.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Отже, колегія суддів погоджується з тим, що оскільки ОСОБА_1 є представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3., в інтересах яких подано заяву до відповідача про внесення змін в актовий, проте останніх не визначено позивачами в позовній заяві, а суду не надано доказів порушення прав заявленого позивача у спірних правовідносинах, наявні підстави стверджувати, що згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повинна бути повернута позивачеві.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі не впливають на законність оскаржуваної ухвали і не містять підстав для її скасування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі є власним баченням скаржника можливості представляти інших осіб, звертаючись до суду з позовом від свого імені, що не узгоджується з вимогами процесуального законодавства.

Поряд з наведеним, колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Peretyaka And. Ukraine» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33).

Доводи апеляційної скарги щодо належного оформлення позовної заяви при зверненні до суду не заслуговують на увагу, позаяк не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Святошинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко