Постанова

від 26.02.2025 по справі 620/4974/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4974/24 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури до Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області, Ніжинська міська рада Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури звернувся з позовом до Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області, Ніжинська міська рада Чернігівської області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» (код ЄДРПОУ 32126283) щодо приведення у придатний стан для укриття населення споруду фонду захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 95712, що вбудоване в 5-ти поверховий житловий будинок за адресою: вул. Покровська (Подвойського), 8, м. Ніжин;

- зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у придатний стан для укриття населення споруду фонду захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 95712, що вбудоване в 5-ти поверховий житловий будинок за адресою: вул. Покровська (Подвойського), 8, м. Ніжин, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він не є ні власником укриття № 95712, ні балансоутримувачем, а лише на підставі рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 121 від 12.05.2016 «Про фінансування робіт з визначення залишкової балансової вартості захисних споруд цивільного захисту» рахується на бухгалтерському обліку. Рішення про передачу вказаного укриття апелянту Ніжинською міською радою не приймалось.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 30 вересня 2024 року.

Позивачем подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Так, 08 жовтня 2024 року до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 260/4199/22 у подібних правовідносинах, зокрема, щодо питання наявності у керівника прокуратури права на звернення до суду в інтересах держави з позовом про приведення у стан готовності захисної споруди з метою використання її за призначенням.

11 жовтня 2024 року Ніжинська окружна прокуратура направила до суду апеляційної інстанції заперечення проти вказаного клопотання апелянта, у яких зазначила, що викладені КП «Служба Єдиного Замовника» доводи у заяві про зупинення провадження є безпідставними, а правовідносини у справі на яку посилається відповідач та у справі, рішення в якій переглядаються, не є подібними, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі № 620/4974/24.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Розглянувши вказане клопотання апелянта, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.06.24 справу № 260/4199/22 за касаційної скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.03.2023 за позовом керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Комунального некомерційного підприємства «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міжгірська селищна рада, про зобов`язання вчинити певні дії - повернуто відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду. Ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання, тобто 20.06.2024, та оскарженню не підлягає.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника», код ЄДРПОУ 32126283 є комунальним комерційним підприємством, створеним відповідно до Господарського Кодексу України, Цивільного Кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та нормативно-правових актів України, рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 29.07.2002 № 460 «Про створення комунального підприємства» з подальшим затвердженням рішенням Ніжинської міської ради Чернігівської області ХХIV скликання «Про створення комунального підприємства» від 28.08.2002 та зареєстроване 02.08.2002. Засновником і власником Підприємства є територіальна громада міста Ніжин, що діє через свої органи місцевого самоврядування - Ніжинську міську раду Чернігівської області та її виконавчий комітет (а.с. 77-92).

Відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) № 95712, облікової картки сховища (протирадіаційного укриття) № 95712, паспорта сховища (протирадіаційного укриття) № 95712, рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 12.05.2016 № 121, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 370484256 від 19.03.2024 (а.с. 24-26, 28-30, 51-53) захисна споруда цивільного захисту населення із обліковими номерами 95712, яка знаходяться за адресою: вул. Покровська (Подвойського), 8, м. Ніжин, Чернігівська область, перебуває у власності Ніжинської міської ради, балансоутримувачем є Комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника».

Згідно акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 95712 від 05.09.2023 стан вказаного укриття оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням (а.с. 18-21).

Вважаючи, що бездіяльність відповідача щодо неналежного утримання захисної споруди № 95712 є протиправною, захисна споруда потребує приведення у відповідність до вимог законодавства, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не надано доказів щодо приведення спірного укриття у готовність до використання за призначенням, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Наразі, колегія суддів зазначає, що оскільки інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває і на даний час.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

У пункті 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Суб`єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання, громадські організації (частина друга статті 6 Кодексу цивільного захисту України).

Частиною шостою статті 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що проектування, будівництво, пристосування i розміщення захисних споруд та об`єктів подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України «Про будівельні норми».

Фінансування заходів щодо проектування та будівництва об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та пристосування інших об`єктів для укриття населення може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел. Утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел ( ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України).

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням; балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Пунктом 9 Порядку установлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

З огляду на викладене, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено частиною 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку.

При цьому, відповідальність за порушення вимог щодо утримання у готовності до використання за призначенням та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в мирний час та в особливий період несуть власники, користувачі об`єктів та юридичні особи, на балансі яких вони перебувають, відповідно до закону ( ч. 18 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання розпорядження Ніжинського міського голови від 17.03.2023 № 48 «Про створення комісії з питань оцінки об`єктів (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття» створено комісію з перевірки оцінки об`єктів (будівлі, споруди, приміщення) для визначення можливості їх використання як найпростіших укриттів для населення.

Згідно до розпорядження Ніжинського міського голови від 14.08.2023 № 159 «Про проведення щоквартальних перевірок стану об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту Ніжинської міської територіальної громади» доручено проводити щоквартальні перевірки захисних споруд цивільного захисту на предмет готовності їх щодо прийняття населення зі складанням актів, згідно додатку 6 та 11 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджених наказом МВС від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» та затверджено графік перевірок фонду захисних споруд цивільного захисту Ніжинської міської територіальної громади на 3 та 4 квартал 2023 р.

31.08.2023 комісією у складі провідного інспектора ВЗНС Ніжинського РУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області, головного спеціаліста відділу з питань НС ЦЗН ОМР ВК Ніжинської міської ради, відповідальної особи Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області, у присутності провідного інженера КП «СЕЗ» складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 95712, розташованого за адресою: по Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Покровська, 8, комунальної форми власності, належить Ніжинській міській раді, балансоутримувачем якої є КП «Служба Єдиного Замовника».

За результатами проведеної оцінки встановлено, що протирадіаційне укриття групи Б2, місткістю 425 осіб загальною площею 661 м2, розміщене в підвальному приміщенні 5-ти поверхового будинку загальний стан захисної споруди - обмежено працездатне, технічний стан підвального приміщення закладу - обмежено працездатний, санітарний - не визначався, загальний стан приміщень - використовується для господарських потреб.

Так, комісією складено висновок та оцінено стан готовності захисної споруди № 95712 як «обмежено готове» та рекомендовано серед іншої викладеного в акті, привести:

облаштування місця для сидіння, придбати баки для питної води та біотуалети; забезпечити ПРУ лікарськими засобами та медичними виробами;

забезпечити та провести перевірку та обслуговування проти вибухових пристроїв з відповідними записами в журналі;

провести перевірку та обслуговування баків (ємкостей) для питної води (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), журналі перевірки стану захисної споруди;

захистити системи водопостачання, каналізації і опалення захисної споруди від корозії;

забезпечити формування ПРУ спеціальним інвентарем та майном, у тому числі засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки зв`язку;

забезпечити ПРУ необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю;

провести щорічну перевірку системи вентиляції;

забезпечити в ПРУ ( у разі розміщення в ній пункту управління) системи зв`язку і оповіщення;

вивісити таблички позначення та покажчика маршруту руху до ПРУ привести стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення, зокрема для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до вимог з утримання;

привести технічний стан ПРУ відповідно до вимог з утримання;

забезпечити захист ПРУ від підтоплення і затоплення грунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами;

забезпечити відповідність експлуатації та утримання електрообладнання ПРУ відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок;

пофарбувати інженерні комунікацій ПРУ відповідно до їх призначення;

забезпечити ведення документації ПРУ у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань поточних та капітальних ремонтів тощо;

в ПРУ визначити особовий склад формування їх посадові обов`язки та підготовленість;

зробити щорічну перевірку та обслуговування систем каналізації ПРУ;

забезпечити первинними засобами пожежогасіння;

привести документацію та загальний стан захисної споруди у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.18 № 579.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем не надано докази щодо приведення спірного укриття у готовність до використання за призначенням, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується доводів апелянта про те, що він не є ні власником, ні балансоутримувачем спірної захисної споруди, то колегія суддів такі доводи відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до статуту КП «Служба Єдиного Замовника», затвердженого рішенням Ніжинської міської ради 7 скликання від 24.12.2019 №23-65/2019 (п. 1.2) Засновником та власником Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» є Ніжинська міська об`єднана територіальна громада, що діє через Ніжинську міську раду.

Відповідно розділу 4 п.4.1. Статуту визначено, що майно підприємства є власністю Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади закріплене за підприємством на праві господарського відання. Майно підприємства становлять основні засоби, товари, матеріали, грошові кошти, оборотні кошти та інші цінності, які відображаються у самостійному балансі Підприємства і належать йому на праві власності, а також майно, внесене Засновником до статутного фонду Підприємства та майно, передане Засновником Підприємству на праві господарського відання, або в іншій формі закріплення майна на відповідному правовому режимі.

Відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 95712 вбудоване в 5-ти поверховий житловий будинок, рік вводу в експлуатацію 1966, місткістю 425 осіб, загальною площею 661,2 м.

Дійсно, за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно приміщення ПРУ перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Ніжина на підставі рішення Ніжинської міської ради від 03.05.2017 № 4-23/2017 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Ніжина», тобто це підтвердження права власності за територіальною громадою, Ніжинська міська рада.

Разом з тим, згідно з обліковою картою протирадіаційного укриття та акту технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) власником даної споруди цивільного захисту ПРУ № 95712 є Ніжинська міська рада, а балансоутримувачем - комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника», що підтверджується і рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 12.05.2016 № 121 (додаток № 1).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 121 від 12.05.2016 року «Про фінансування робіт з визначення залишкової балансової вартості захисних споруд цивільного захисту» (п. 2.) Керівникам: комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника», …в термін до 10.06.2016 року взяти визначені в Додатку 1 захисні споруди на бухгалтерський облік, як окремі об`єкти нерухомого майна.

Відповідно додатку до рішення виконкому міської ради № 1 «Зведена відомість» порядковий № 20 - обліковий номер -ПРУ - 95712; рік вводу в експлуатацію - 1966 р.; адреса розташування ПРУ - вул. Подвойського, 8; Балансоутримувач (власник): зазначено Виконком Ніжинської міської ради; місцезнаходження юридичної особи - пл. І. Франка, 1. У рядку 8 орган управління захисною спорудою як об`єктом нерухомого майна: зазначено КП «Служба Єдиного Замовника», а тому на підставі вказаного рішення відповідача як балансоутримувача зобов`язано взяти їх на бухгалтерський облік.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що спірна захисна споруда передана виконавчим комітетом Ніжинської міської ради (Засновником) відповідачу на праві господарського відання та перебуває на бухгалтерському обліку, отже, відповідач вважається балансоутримувачем цього майна.

Тому, саме відповідач зобов`язаний привести спірну захисну споруду у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №820/4717/16.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вказаних вище позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зауважує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому до уваги не приймаються.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 26.02.2025р.)