Ухвала

від 26.02.2025 по справі 466/723/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 466/723/22 пров. № А/857/7975/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Глушка І. В.суддів -Затолочного В. С. Судової-Хомюк Н. М.

перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2022 року у справі №466/723/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено, а провадження у справі закрито. Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Так, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у ст. 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимогст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Судом апеляційної інстанції враховано, що механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 1 Розділу ІІІ КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Встановлення законом граничних строків для апеляційного оскарження обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах.

З матеріалів справи слідує, що оскаржуване судове рішення постановлено судом першої інстанції 02 серпня 2022 року. Апеляційну скаргу Укртрансбезпекою подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом її скерування засобами поштового зв`язку лише 14 лютого 2025 року, тобто після минування річного строку з дня ухвалення судового рішення.

Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, покликаючись на подання первинної апеляційної скарги в межах встановленого процесуальним законом строку, введення на території України воєнного стану, переведення працівників на дистанційну форму роботи.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені підстави для поновлення строку є неповажними, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Згідно зістаттею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»(далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У період воєнного стану, відповідно достатті 10 Закону № 389-VIII, не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Застаттею 26 Закону № 389-VIIIправосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнних дій з боку російської федерації, суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно достатті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з`їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України ухвалила Рішення від 24 лютого 2022 року № 9, за яким звернула увагу усіх суддів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що Укртрансбезпека є суб`єктом владних повноважень, суд апеляційної інстанції резюмує, що саме на скаржника покладено обов`язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки. В даному випадку тривалий пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою зумовлений власною поведінкою скаржника. Також судом апеляційної інстанції не встановлено наявності передбачених ч.2 ст. 299 КАС України застережень.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про застосування правових наслідків, передбачених ст.299 КАС України.

Керуючись статтями 299, 321, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 02 серпня 2022 року у справі №466/723/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. В. Глушко судді В. С. Затолочний Н. М. Судова-Хомюк