Постанова

від 26.02.2025 по справі 460/1155/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Нор У.М.

26 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1155/24 пров. № СК-А/857/19103/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 460/1155/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування повідомлень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

02.02.2024р. ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася з позовом до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради, у якому просила суд:

-визнати протиправним та скасувати повідомлення від 23.01.2024р. про відмову в призначенні державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю №31, номер електронної особової справи №1235508090, особовий рахунок №2;

-визнати протиправним та скасувати повідомлення від 23.01.2024р. про відмову в призначенні державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю №30, номер електронної особової справи №1235508090, особовий рахунок №3;

-зобов`язати нарахувати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю з надбавкою на догляд з дати звернення 14.09.2023р.;

зобов`язати Департамент соціальної політики Рівненської міської ради нарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю з надбавкою на догляд з дати звернення 14.09.2023р.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2024р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Департамент соціальної політики Рівненської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 1967 року народження, є опікуном недієздатних ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується рішенням Радомишльського районного суду від 19.06.2015р. у справі №289/163/15-ц.

Рішенням Радомишльського районного суду від 19.06.2015р. у справі №289/163/15-ц встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом психічного здоров`я потребують постійного стороннього догляду, через хворобу вони не можуть розуміти значення своїх дій, керувати ними і потребують опіки.

ч.4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Радомишльський відділ №6 управління соціального захисту населення Житомирської РДА у листі від 16.10.2023р. №06/1004 підтвердив, що гр. ОСОБА_1 та її сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували на обліку, як внутрішньо переміщені особи з 23.04.2015р. - 31.03.2017 р. Додатково підтверджено, що гр. ОСОБА_1 отримувала за своїх сестер допомогу інвалідам з дитинства 1 групи підгрупи А з 01.08.2014р. - 31.03.2017р..

З 08.09.2023р. позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мають фактичне місце проживання як внутрішньо-переміщені особи АДРЕСА_1 .

ч.3 ст.14 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» № 2109-III передбачено, що при зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання.

14.09.2023р. ОСОБА_1 надіслала до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради засобами поштового зв`язку документи на отримання державної соціальної допомоги для своїх підопічних, а також надбавки на догляд. До заяви долучила: встановленої форми Заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій; завірену копію паспорту та ідент. номеру ОСОБА_1 , 1967 року народження; завірену копію довідки від 08.09.2023р. про взяття на облік ВПО; завірену копію паспорту та ідент. номеру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; завірену копію паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; завірену копію рішення Радомишльського районного суду від 19.06.2015р.; завірену копію довідки до акта огляду МСЕК Серії 10 ААА №745982 щодо причини, групи інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; завірену копію довідки до акта огляду МСЕК Серії 10 ААА №745982 щодо причини, групи інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; банківські реквізити рахунку.

Із змісту вказаної заяви видно, що ОСОБА_1 просила Департамент соціальної політики Рівненської міської ради призначити з 14.09.2023р. державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та надбавку на їх догляд; про хід розгляду заяви повідомити у письмовій формі у встановлений законом термін.

16.10.2023р. Департамент соціальної політики Рівненської міської ради адресував позивачу лист, що для формування електронної справи потрібно відсканувати оригінали документів.

31.10.2023р. ОСОБА_1 надала всі необхідні оригінали документів Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради, який здійснив їх сканування, в тому числі і оригінали довідок до акта огляду МСЕК Серії 10 ААА №745982 щодо причини, групи інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність для ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та до акта огляду МСЕК Серії 10 ААА №745981 щодо причини, групи інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.12.2023р. представника позивача -адвокат Кузьменюк-Волошина Н. М. надіслала адвокатський запит до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради, оскільки ОСОБА_1 станом на грудень не отримувала державної соціальної допомоги для своїх підопічних, а також надбавки на догляд.

В даному запиті адвокат просила:

1. Повідомити, з яких юридичних підстав, які визначені законодавством України (вказати норму закону), ОСОБА_1 , 1967 року народження, станом на 04.12.2023р. не отримує державну соціальну допомогу для своїх підопічних - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також надбавку на догляд.

2. Надати належним чином завірені копії запитів, які надіслано задля отримання відповідної інформації, необхідної для обробки заяви ОСОБА_1 1967 року народження. Надати документальне підтвердження надіслання поштового відправлення.

21.01.2024р. Департамент соціальної політики Рівненської міської ради на запит адвоката Кузьменюк-Волошиної Н. М. надав відповідь за вих. №05-5229, в якій вказав, що відповідно до відповіді управління соціального захисту населення Радомишльського відділення Житомирської РДА допомога гр. ОСОБА_1 , як опікуну ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначена з 01.04.2016р. - 31.03.2017р.. Виплата припинена з 01.04.2017р. у зв`язку з поверненням до постійного місця проживання у м. Луганськ. Враховуючи дану інформацію, спеціалісти зробили запит до Управління соціального захисту населення Щастинської районної державної адміністрації, та до ДП Інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики України.

За інформацією Управління соціального захисту населення Щастинського району Луганської області ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на обліку в управлінні не перебуває, та допомоги як опікун на осіб з інвалідністю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримує.

Департамент соціальної політики Рівненської міської радив листі від 21.01.2024р. за вих. №05-5229 також вказав, що при зміні місця проживання здійснюється запит первинної особової справи до управління, органу соціального захисту, яке здійснювало призначення відповідної допомоги, адже продовження виплати здійснюється на підставі особової справи та довідки-атестат. У разі неможливості отримання особової справи, здійснюється запит електронної особової справи до органу соціального захисту, для отримання сканованих документів та довідки атестат. Враховуючи відсутність виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії в оригіналі, призначити дану допомогу немає законних підстав. В Централізованому банку даних з проблем інвалідності відсутні дані про інвалідність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, 21.02.2024р. Радомишльський відділ №6 управління соціального захисту населення Житомирської РДА у відповідь на запит адвоката Кузьменюк-Волошиної Н. М. у своєму листі за вих. №06/119 Про надання інформації повідомив, що до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради згідно запиту №08-3367 від 01.11.2023р. направлені по електронній пошті всі скановані документи, згідно яких ОСОБА_1 отримувала в період: 01.08.2014р. - 31.03.2017р. допомогу інвалідам з дитинства 1 групи підгрупи А за своїх сестер ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Крім того, Радомишльський відділ №6 управління соціального захисту населення Житомирської РДА у відповідь на запит адвоката надав також копії атестатів №340 та №341 про припинення допомоги інвалідам з дитинства 1 групи підгрупи А.

27.01.2024р. Департамент соціальної політики Рівненської міської ради надіслав ОСОБА_1 : Повідомлення від 23.01.2024р. про відмову в наданні державної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю №30, номер електронної особової справи: 1235508090, особовий рахунок № 3 та Повідомлення від 23.01.2024р. про відмову в наданні державної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю №31, номер електронної особової справи: 1235508090, особовий рахунок № 2.

Із змісту повідомлень видно: Не призначено відповідно до Закону України Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Не має права на Державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, оскільки Документи для призначення допомоги не подано в повному обсязі.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В п.1 ч.1 ст.92 Конституції України видно, що права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акту.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст.24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

ст.3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України від 21.03.1991р. №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі-Закон №875) особи з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

В ст.40 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Із змісту ч.1-ч.4 ст. Закону України від 16.11.2000р. №2109-III "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (далі - Закон №2109) видно, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім`ї та дітей, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз`ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ч.1 ст.4 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" встановлено, що державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об`єднаннями зв`язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання. Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені місцевою державною адміністрацією строки. Призначена державна соціальна допомога виплачується особі з інвалідністю з дитинства незалежно від одержуваного нею заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів. Державна соціальна допомога, яка призначена на дитину з інвалідністю віком до 18 років, виплачується незалежно від одержання на неї інших видів допомоги.

ст.8 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" передбачено, що заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання. До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку.

Згідно ч.3 ст.14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" при зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №79 03.02.2021р. (надалі - Порядок), який визначає умови призначення і виплати, перелік документів, необхідних для призначення:

-державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства (далі - державна соціальна допомога);

-надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства (далі - надбавка на догляд).

Із змісту п.4-п.6 Порядку видно, що причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність особам з інвалідністю з дитинства, визначаються медико-соціальною експертною комісією закладу охорони здоров`я.

Для призначення державної соціальної допомоги заявником, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/довідка про звернення за захистом в Україні (для іноземця та особи без громадянства)/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), подаються такі документи: заява; копія свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років; довідка з місця навчання із зазначенням перебування (не перебування) на повному державному утриманні. Якщо із заявою звертається опікун або піклувальник, подається також: копія рішення про встановлення опіки (піклування) та призначення дитині з інвалідністю віком до 18 років опікуна (піклувальника); копія рішення суду про визнання особи з інвалідністю з дитинства недієздатною; копія рішення суду про призначення опікуна особі з інвалідністю з дитинства або копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу (органу опіки та піклування), який виконує функції опікуна.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що в Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради були наявні всі скановані документи, згідно яких ОСОБА_1 отримувала в період: 01.08.2014р. - 31.03.2017р. допомогу інвалідам з дитинства 1 групи підгрупи А за своїх сестер ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та атестати №340 та №341, які отримані від Радомишльського відділу №6 управління соціального захисту населення Житомирської РДА, про необхідність яких для продовження виплат при зміні місця проживання осіб вказує Департамент соціальної політики Рівненської міської ради у листі від 21.01.2024р.

Крім того, Департамент соціальної політики Рівненської міської ради отримавши від Радомишльського відділу №6 управління соціального захисту населення Житомирської РДА довідки до акта огляду МСЕК щодо причини, групи інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність для ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідки до акта огляду МСЕК щодо причини, групи інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також підтвердив отримання копій таких довідок від ОСОБА_1 у якості додатків до її заяви від 14.09.2023р., оригінали яких 31.10.2023р. ОСОБА_1 представлені для сканування з подальшим приєднанням до електронних справ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно довідок до акту огляду МСЕК Серії 10 ААА №745982, МСЕК Серії 10 ААА №745981 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є інвалідами з дитинства І групи підгрупи А безстроково, а тому мають гарантоване право на державну соціальну допомогу як особи з інвалідністю з дитинства.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи апелянта про відсутність у позивача документів передбачених діючим законодавством для призначення допомоги є безпідставними, оскільки спростовуються вищевказаними доказами.

ч.1,ч.2 ст.6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В ст.9 Конституції України, ст.17, ч.5 ст.19 Закону України від 23.02.2006р. 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005р.) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 460/1155/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Т. В. Онишкевич Р. Б. Хобор