Постанова

від 26.02.2025 по справі 380/12432/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12432/24 пров. № А/857/27589/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 380/12432/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій (рішення першої інстанції ухвалене суддею Коморним О.І. в м. Львові в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ, Управління, орган пенсійного забезпечення, пенсійний орган), в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо несформування та неподачі до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11516 грн. 00 коп. що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН13081 про сплату 1% від 26.12.2023 року;

- зобов`язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11516 грн. 00 коп. що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН13081 про сплату 1% від 26.12.2023 року..

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що саме на нотаріусів покладено обов`язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна. Позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування оскільки нотаріус вчинив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни, які придбавають житло вперше, звільнені від сплати судового збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватися при нотаріальному оформленні договору.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 грудня 2023 року позивач уклала договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Задорожною Р.Й. та зареєстровано в реєстрі за № 3390.

Відповідно до Договору ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 .

На виконання умов договору купівлі-продажу позивачкою сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного майна в сумі 11516 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень, 00 копійок), що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН13081 про сплату 1% від 26.12.2023 року. Позивач зазначає, що не перебуває в черзі на одержання житла та придбавав житло вперше, а також на час придбання квартири не мав та не набував право власності на житло, в тому числі, не успадковував, не отримував в дар, та не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.01.2024 року, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є такі відомості про реєстрацію права власності на житлову нерухомість:

1) за адресою: АДРЕСА_2 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.12.2023, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Задорожною Р.Й. ;

2) за адресою: АДРЕСА_3 , набутої на підставі договору дарування, Р.№ 3086, 21.12.2012, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В., розмір частки .

16.01.2024 позивачка звернулась із заявою, у якій просила ГУ ПФУ вирішити питання щодо повернення ОСОБА_1 сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаної квартири в сумі 11516 грн. 00 коп. що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки Nє ПН13081 про сплату 1% від 26.12.2023 року.

За результатами розгляду зазначеної заяви відповідач надав відповідь в Листі 08.02.2024 №1300-5604-8/22225, яким повідомив позивача, що «... умовою звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є відсутність факту придбання житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя, що не підтверджено наданими документами.». Вказує, що у повідомленні не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід?ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, тому немає підстав для формування подання про повернення коштів, які помилково сплачені.

Позивач зазначає, що не придбавала житло жодного разу за все життя та на виконання умов, зазначених у постанові Кабінету Міністрів № 866 надала наступну інформацію:

- з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності володіє об`єктом житлової нерухомості, - квартирою, що була предметом Договору від 26.12.2023 (інформаційна довідка № 361994735);

- з Філії - Львівського обласного управління ТВБВ АТ «Ощадбанк» № 10013/0345 щодо використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю чека (довідка від 01.01.2024 № 5050).

Позивач не погодившись з відмовою відповідача про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 400/97-ВР).

Згідно з абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Абзацом п`ятим пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 8 статті 2 Закону № 400/97-ВР об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених у пункті 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

На обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (пункт 10 частини першої статті 4 Закону № 400/97-ВР).

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовані і у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (Порядок № 1740).

Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що громадяни, які придбавають вперше нерухоме майно, зокрема квартиру, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі Постанова № 866) внесені зміни до Порядку № 1740, а саме: пункт 15-2 доповнено підпунктом «в» такого змісту:

«збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року)»;

Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначена Постанова № 866 набрала чинності 26.09.2020.

Із системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26.09.2020 конкретизовано законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Зокрема, чітко визначено коло осіб, які у розумінні Закону № 400/97-ВР вважаються такими, що:

- придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що починаючи з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу визначені підпунктом «в» пункту 15-2 документи.

Нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.

Водночас, подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов`язком. Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету. До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що такими документами в розумінні пункт 15-2 Порядку № 1740 є:

- заява особи про те, що вона не має і не набувало права власності на житло (у тому числі не приватизувала, а ні успадковувала, не отримувала в дар, не купляла, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- довідки з місць проживання про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (після 1992 року).

Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що власником житлової нерухомості, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , розмір частки , позивач стала за договором дарування Р.№ 3086 від 21.12.2021, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В..

Враховуючи наведений вище факт отримання позивачем у дар частки квартири, а також положення підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, у позивачки відсутнє право на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки в розумінні вказаної норми ОСОБА_1 отримувала у дар квартиру.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що нею належними доказами підтверджено факт придбання житла вперше, оскільки чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, під які позивач не підпадає внаслідок отримання в дар частки квартири.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У розрізі викладеного, оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд приходить до переконання, що такі є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до задоволення позовних вимог у спосіб, що заявлений позивачем, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 370 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 380/12432/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар