Ухвала

від 26.02.2025 по справі 240/10351/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа №240/10351/24

адміністративне провадження № К/990/4340/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року

у справі №240/10351/24

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 ), в яком просив:

- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по липень 2016 року включно з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по липень 2016 року включно з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати допомоги на оздоровлення на 2016 рік із місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови №889;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату допомоги на оздоровлення на 2016 рік із місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови №889;

- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму не здійснених виплат грошового забезпечення та індексації, за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму не здійснених виплат грошового забезпечення та індексації, за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати;

- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 із врахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати відповідача здійснити виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 із врахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у здійсненні перерахунку і виплати з 29.01.2020 по 22.09.2021 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020 та 2021 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим із врахуванням проведених виплат;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату з 29.01.2020 по 22.09.2021 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020 та 2021 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим із врахуванням проведених виплат;

- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористанні календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток, з місячного грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного для визначення розміру посадового окладу за військовим із врахуванням проведених виплат;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористанні календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток, з місячного грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного для визначення розміру посадового окладу за військовим із врахуванням проведених виплат;

- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 28.02.2018 включно, з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008 року;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 28.02.2018 включно, з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008 року;

- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.09.2021 включно, з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін березень 2018 року, виходячи з розміру індексації, розрахованої, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.09.2021 включно, з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін березень 2018 року, виходячи з розміру індексації, розрахованої, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року;

- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати допомоги на оздоровлення за 2017 роки із місячного грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови № 889;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату допомоги на оздоровлення за 2017 роки із місячного грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови № 889;

- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму не здійснених виплат грошового забезпечення та індексації, за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму не здійснених виплат грошового забезпечення та індексації, за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати;

- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо відмови у здійсненні виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 із врахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати відповідача здійснити виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 із врахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не невиплати ОСОБА_1 індексації за період з 01.12.2015 по 29.07.2016 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 29.07.2016 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року та з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не невиплати ОСОБА_1 індексації за період з 01.08.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

Зобов`язано НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року та з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 22.09.2021.

Зобов`язано НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.09.2021, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми.

Визнано протиправними дії 9 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2016 році без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов`язано 9 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016 році з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії 11 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017 році, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов`язано 11 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2017 році з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній з 29.01.2020) при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 22.09.2021 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме у невизначені розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до вказаної постанови.

Зобов`язано НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 22.09.2021 сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічних та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення та індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.12.2015 року по день фактичної виплати.

Зобов`язано НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення та індексації за весь час затримки виплати - за період з 01.08.2016 року по день фактичної виплати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог, надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а також доказів надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву про уточнення касаційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію, що підтверджує сплату судового збору встановленому законом розмірі та доказ направлення касаційної скарги позивачу, а тому касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Таким чином, враховуючи предмет позову, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.

Крім того, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року вирішено здійснювати розгляд справи №240/10351/24 за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що ця справа законом віднесена до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та/або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

Однак скаржником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини п`ятої статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Вживання законодавцем слова "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, скаржником не наведено. Суб`єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб`єкта правозастосування, не обов`язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Водночас, колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, передусім, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання.

Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, також може бути зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики.

Вжите національним законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Справа яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом, якщо виявлено після апеляційного розгляду справи неоднакове застосування судома апеляційної інстанції одного й того ж положення закону.

Встановлення в КАС України виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи та гарантувати особі права на остаточне та обов`язкове судове рішення.

З наведених скаржником доводів не вбачається виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. Скаржник не продемонстрував й наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/ процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/ відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі №240/10351/24.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко