Ухвала від 25.02.2025 по справі 203/847/25

Справа № 203/847/25

Провадження № 2-а/0203/12/2025

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2025 року суддя Кіровського районного суд м. Дніпропетровська Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні №2-а/0203/12/2025 позовну заяву ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в підсистемі «Елеутронний суд» ЄСІТС через свого представника адвоката Щербиніна Євгена Миколайовича, подав до суду цей позов, де відповідачем визначив ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред`являючи вимоги про скасування постанови № 10704 від 29 вересня 2024 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25000 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2025 року справу передано для розгляду по суті судді Колесніченко О.В. 10 лютого 2025 року.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, до позовної заяви додано квитанцію ID: 1056-8514-7509-4837 від 06 січня 2025 року про сплату судового збору на суму 605,60 грн., проте згідно акту Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2025 року при перевірці реєстрації в КП «Д-3» квитанції про сплату судового збору ID: 1056-8514-7509-4837 від 06 січня 2025 року на суму 605,60 грн. було виявлено, що ця квитанція вже зареєстрована в обліково-статистичній картці по справі № 203/97/25 (провадження № 2-а/0203/9/2025) у якій суддею Іваницькою І.В. 22 січня 2025 року постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.

Таким чином, із долученої до позовної заяви квитанції вбачається, що судовий збір в розмірі 605,60 грн. сплачено за пред`явлення позову в іншій адміністративній справі.

За висновками постанови Великої Палати Верховного Суду України від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір. Тобто, позовна заява є об`єктом справляння судового збору.

За правилами ч. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

Так, предметом спору у зазначеній адміністративній справі є скасування постанови № 10704 від 26 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25000 грн.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн., які слід сплатити позивачеві на наступні реквізити суду:

Отримувач коштівУК у Центр.р.м.Дніпра/Центр.р/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)Рахунок отримувачаUA418999980313171206000004631Код класифікації доходів бюджету22030101Призначення платежу101 реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Кіровський районний суд м. Дніпропетровська(назва суду, де розглядається справа).

Окрім цього, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Так, звертаючись 06 лютого 2025 року до суду із зазначеним адміністративним позовом, представник позивача оскаржує постанову від 26 вересня 2024 року № 10704 ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25000 грн. При цьому, з оскаржуваної постанови вбачається, що її копію позивач отримав 26 вересня 2024 року, про свідчить його підпис у постанові.

Згідно ч. 1ст. 121 КАС Українивизначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Тому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі №536/2248/17.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду зазначено, що 26 вересня 2024 року позивача направлено до військової частини НОМЕР_1 , де його взято на військовий облік у вказаній частині, у зв`язку з чим він не мав можливості особисто чи за допомогою представника оскаржити її. Також, представник позивача посилається на те, що військова частина НОМЕР_1 , де проходить військову службу позивач, розташована у безпосередній близькості до територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, що створює реальну небезпеку для життя позивача. Згідно анамнезу з 2022 року у позивача була травма лівого променевозап`ястного суглоба, супроводжувалась підвищенням температури, інтенсивним болем та набряком вищезазначеної травми. У зв`язку з тим, що позивач перебував на службі, то зміг тільки 09 грудня 2024 року звернутись за медичною допомогою, що обмежила активні та пасивні його рухи, до теперішнього часу позивач проходить обстеження та лікування, що підтверджується відповідними направленнями, що сукупно унеможливило вчасно звернутися до суду за захистом свої прав. Також, представник позивача посилається на те, що позивач є учасником бойових дій та приймає участь у бойових невідкладних завданнях по захисту Батьківщини. Територіально суд, до якого звертається позивач, знаходиться в м. Дніпро, а частина, де проходить службу позивач розташована за 300 км від м. Дніпра, що ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом термін та, відповідно, підтверджує поважність причин пропуску звернення до суду із зазначеним позовом. Окрім іншого, представник позивача просив врахувати, що позивач не має юридичної освіти та за першої можливості звернувся до адвоката лише 12 грудня 2024 року, після чого представником позивача 17 грудня 2024 року направлено відповідний запит про витребування адміністративного матеріалу відносно позивача, проте станом на 05 лютого 2025 року жодної відповіді від відповідача не отримано.

Надаючи оцінку твердженням представника позивача щодо поважних причин пропуску строку на оскарження вказаної постанови, суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

У постанові від 28 листопада 2022 року у справі №140/11951/21 Верховний Суд зазначив, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

З наявної в матеріалах довідки військової частини НОМЕР_1 від 02 жовтня 2024 за №1674 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у вказаній частині, розташованої в АДРЕСА_1 , яка не відноситься до території ведення бойових дій.

Розпорядчих документів щодо відрядження позивача до інших військових частин в зону проведення бойових дій не надано.

Отже, факт проходження військової служби за мобілізацією у військовій частині, розташованій на території, де не ведуться бойові дії, не свідчить про однозначну неможливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.

Крім того, суд зважає і на тривалість часу, який минув із дати завершення процесуального строку й на те, що позивачем не вживалось жодних заходів для того, щоб реалізувати своє право на звернення у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення, в тому числі вжиття заходів для звернення за правовою допомогою.

До матеріалів справи не надано доказів госпіталізації позивача, крім того, договір про надання правничої допомоги між позивачем та адвокатом Щербініним Є.М. укладений 12 грудня 2024 року. Водночас позовна заява в інтересах позивача була подана до суду лише 06 лютого 2025 року.

Посилання представника позивача на те, що позиває є учасником бойових дій та приймає участь у бойових невідкладних завданнях по захисту Батьківщини, що як наслідок є поважністю причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, спростовуються тим, що таких доказів до позову не долучено.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене в сукупності, суд доходить висновку про недоведеність позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентованіст. 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду,або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного судуабо вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 161 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 248, 286 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ,про скасуванняпостанови №10704від 26вересня 2024року пропритягнення доадміністративної відповідальності - залишити безруху та роз`яснити про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки.

Вказані недоліки слід усунути в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали .

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала протягом15днів здня підписанняможе бутиоскаржена лишев частинівизначення розмірусудових витратшляхом поданняапеляційної скаргибезпосередньо доТретього апеляційного адміністративного суду з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали, а в іншій частині набирає законної сили з моменту підписання у день її складення.

Суддя О.В. Колесніченко