Рішення

від 14.02.2025 по справі 449/286/24

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/286/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2025 р. м. Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Савчака А.В.,

секретаря судових засідань Винницької А.Р.,

представниці позивачки ОСОБА_1 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни справу за позовом ОСОБА_2 до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області, Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулись до суду з даним позовом та просить встановити факт її постійного проживання разом з матір`ю ОСОБА_3 . До дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .

А також визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , зокрема те, на яке вона не встигла оформити правов власності після смерті своїх родичів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Спадкоємцями її майна були її сестри ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які відповідно до ст.549 ЦК УРСР 1963р. вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті сестри ОСОБА_5 , оскільки постійно до дня її смерті проживали разом з нею, вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , яка ще при житті склала заповіт і все свої майно заповіла ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 відповідно до ст.549 ЦК УРСР 1963р. вважаються такою, що прийняли спадщину після смерті сестри ОСОБА_7 , оскільки постійно до дня її смерті проживала разом з нею, вели спільне господарство.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , яка ще при житті склала заповіт і все свої майно заповіла ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 відповідно до ст.1268 УК України, вважаються такою, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 , оскільки постійно до дня її смерті проживала разом з нею, вели спільне господарство. Також після смерті ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_4 було заведено спадкову справу, однак ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за життя не одержала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу за заявою ОСОБА_2 .

Позивачка ОСОБА_8 фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки постійно до дня її смерті проживала разом з нею в АДРЕСА_1 , вели спільне господарство.

Однак позивачка не може в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки остання належним чином не оформила свої спадкові права, а також через те, що позивачка не була зареєстрована разом з ОСОБА_4 за однією адресою.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримала, дала пояснення аналогічні заявленому позову та просить їх задоволити.

Відповідач Перемишлянська міська рада в судове засідання не з`явились, подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, проти позову заперечень не мають.

Відповідач Солонківська сільська рада в судове засідання не з`явились, про час і місце повідомлялись належним чином, заяв та клопотань не подали.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.524 ЦК України (в ред.1963р.) спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно довідки старости Добряницького старостинського округу слідує, що ОСОБА_5 постійно до дня смерті проживала в с.Кореличі разом з сестрами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно спадкового реєстру після смерті ОСОБА_7 у спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно довідки старости Добряницького старостинського округу слідує, що ОСОБА_7 постійно до дня смерті проживала в с.Кореличі разом з сестрою ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно довідки старости Добряницького старостинського округу слідує, що ОСОБА_6 постійно до дня смерті проживала в с.Кореличі разом з племінницею ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно спадкового реєстру після смерті ОСОБА_4 у спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу.

Згідно довідки Солонківської сільської ради від 10.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 фактично проживала до дня смерті з позивачкою (доньною) в АДРЕСА_1 .

Відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема, за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо такі обставини підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів. Аналогічного висновку дійшов ВС у своїй постанові від 04 липня 2018 року по цивільній справі № 404/2163/16-ц.

Отже, факт проживання ОСОБА_4 з позивачкою суд вважає доведеним.

Інших спадкоємців згідно копії спадкової справи у ОСОБА_4 не має.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (які були рідними сестрами та приймали спадщину по мірі смерті кожної з них) спадщину прийняла ОСОБА_4 (мати позивачки), яка після смерті останньої з сестер звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини, однак оформити спадщину не встигла. Після смерті ОСОБА_4 за заявою позивачки була заведена спадкова справа.

На момент звернення до суду існують такі правовстановлюючі документи на майно:

- 3 свідоцтва про право власності на 1/3 частку житлового будинку у АДРЕСА_2 , видані на ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- Державний акт на земельну ділянку площею 0,3563га в с.Кореличі видані на ОСОБА_7 ;

- Державний акт на земельну ділянку в с.Кореличі площею 0,0741га на території Осталовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області видані на ОСОБА_4 ;

- Державний акт земельну ділянку в с.Кореличі площею 0,9466га на території Осталовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області видані на ОСОБА_4 ;

Належність житлового будиноку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_3 ОСОБА_4 підтверджується лише випискою з погосподарської книги.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання права власності на згадане вище майно підлягають до задоволення.

В матеріалах справи містяться копії державних актів на земельні ділянки в с.Солонка Пустомитівського району Львівської області, однак вони не завірені належним чином, а оригінали таких, зі слів представника позивачки втрачені. Походження таких копій державних актів є незрозумілим, - тому суд не може вважати їх допустимими доказами і брати до уваги. Через відсутність будь-яких інших доказів належності ОСОБА_4 цих земельних ділянок, суд вважає, що позов в цій частині не підлягає до задоволення.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Обставин, які б вказували, що на спірне майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_4 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 а саме:

-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку площею 0,3563га в с.Кореличі Перемишлянського району Львівської області для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, кадастровий номер 4623383600:05:000:0322;

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 0,0741га на території Осталовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, кадастровий номер 4623385600:01:000:0113;

- земельну ділянку площею 0,9466га на території Осталовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, кадастровий номер 4623385600:07:000:0205.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2

АДРЕСА_1

Представник позивача: ОСОБА_1

АДРЕСА_4

Відповідач: Перемишлянська міська рада

м.Перемишляни, вул.Привокзальна,3

Відповідач: Солонківська сільська рада

с.Солока, вул.Центральна,3

Суддя А. В. Савчак