Рішення

від 27.02.2025 по справі 345/133/25

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/133/25

Провадження № 2/345/375/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2025 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - суддіГапоненка Р.В.

за участю секретаря судового засіданняБаран В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» за участі представника - адвоката Сечко Сергія Володимировича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 9999 грн.94 коп. та судові витрати по справі. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20.10.2022 між ПАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_4 був укладений договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності № FO-1425121. Предметом даного договору є майнові інтереси пов`язані із володінням та користуванням майном квартирою АДРЕСА_1 . 14.11.2022 із застрахованим майном сталася страхова подіязалиття квартири водою. Про дану подію комісією ТОВ «ТЕПЛОДІМ» складено акт від 15.11.2022 про затоплення квартири, з якого вбачається, що залиття відблося з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 . Власник квартири звернувся до ПАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, залиття квартири визнано страховим випадком, у зв`язку з чим ПАТ «Страхова група «ТАС» здійснило виплато суми страхового відшкодування в розмірі 9999 грн. 94 коп. Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування, позивач отримав право вимоги до власників квартири АДРЕСА_3 , як до осіб відповідальних за завдання збитків власнику квартири АДРЕСА_1 . Просить позов задоволити.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.01.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі у встановлений судом строк не надали до суду відзивів на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Підставою для виплати страхового відшкодування є настання страхового випадку, передбаченого договором або законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Судом встановлено, що 20.10.2022 між ОСОБА_4 та ПАТ «Страхова група «ТАС» добровільного комплексного страхування майна та відповідальності № FO-1425121, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Згідно акту в ТОВ «ТЕПЛОДІМ» від 15.11.2022 складеного директором В.Фурда, підписаного членами комісії начальником дільниці ТОВ «ТЕПЛОДІМ» Бреславська Л.П. та майстром ОСОБА_5 , підпис слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 відсутній, вбачається, що відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 холодною водою, залито частину стелі та стіни в кухні, вода проникла під лінолеум настелений на підлозі в кухні, внаслідок чого місцями вздулося ДВП настелені під лінолеумом; причиною залиття був прогнивший відглушений стояк рушникосушки, який знаходився під замурованою ванною у кв. АДРЕСА_2 , розміщеної вищеповерхом по стояку до якого не було вільного доступу; власником квартири АДРЕСА_4 вказано ОСОБА_7 .

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як власники квартири, не були присутні при складанні акту 15.11.2022.

17.11.2022 ОСОБА_4 звернулася до ПАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про настання події з застрахованим майном, в графі особа, яка на думку заявника винна в заподіянні збитків вказала «не можу сказати».

Згідно локального кошторису на будівельні роботи №02-01-01 ремонт у квартирі АДРЕСА_1 після залиття, всього по кошторису 9999,94 грн.

Згідно страхового акту №01573/09/522 від 08.12.2022 у графі призначення платежу вказано страхове відшкодування по договору №FO-1425121 від 20.10.2022, ОСОБА_7 , сума страхового відшкодування становить 9999,94 грн.

В зв`язку з тим, що відбулось вищезазначене залиття квартири, страховиком ПАТ «Страхова група «ТАС» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 9999,94 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №304488 від 09.12.2022. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов договору.

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 27 постанови № 4 від 01 березня 2013, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами ст. 1191 ЦК України.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України в справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачами, у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Згідно з ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.

Таким чином, до ПАТ «Страхова група «ТАС» право вимоги до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України - в порядку суброгації.

У порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на положення ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом також встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ссформованої 23.10.2024.

Згідно статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім права власності існує і так званий тягар власника, яке полягає у необхідності підтримувати своє майно в справному стані, вживати заходів по своєчасному усуненню несправностей. До обов`язків власників квартир належать: використання приміщень житлових будинків за призначенням, забезпечення збереження житлових і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримання правил пожежної безпеки, вжиття заходів по усуненню несправностей у квартирі власними силами або силами підприємств з обслуговування житла.

Згідно з роз`ясненнями п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Згідно положень п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року за № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт згідно встановленого зразка.

Порядок складання акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207.

Відповідно до додатку №4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.

Крім того, з типової форми Акту про залиття вбачається, що такий складається комісійно, комісія складається з головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсара - сантехніка, представника організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання, представника власника будинку. Також з актом мають бути ознайомлені мешканці квартир, про що проставляється їх підпис внизу форми акту.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися із зазначенням причин.).

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Разом з тим, наданий позивачем акт ТОВ «ТЕПЛОДІМ» від 15.11.2022 не відповідає вищевказаним вимогам до такого акту, відтак даний акт не може братись судом до уваги як належний доказ підтвердження вини відповідачів у залитті квартири позивача. Крім того, такий не доводить протиправності поведінки відповідачів, не встановлює причинно-наслідкового зв`язку між їхніми діями чи бездіяльністю та спричиненою шкодою, не відображає дійсної причини витікання холодної води з квартири АДРЕСА_3 .

Суд звертає увагу на те, що в акті зазначені причини залиття квартири АДРЕСА_1 , а саме в результаті прогнившого відглушеного стояка рушникосушки, який знаходився під замурованою ванною у кв. АДРЕСА_2 , розміщеної вищеповерхом по стояку до якого не було вільного доступу, але не вказано, яким чином це було встановлено, з яких підстав зроблені такі висновки.

Інших належних та допустимих доказів вини відповідачів у залитті квартири позивача до суду не надано.

Враховуючи викладені обставини, оцінюючи всі зібрані і досліджені судом докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини відповідачів у заподіянні шкоди позивачу.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. 12,13,81,82,89, 264-265, 268, 274-279 ЦПК України, ст. 990,993, 979, 980, 1166, 1192 ЦКУкраїни,Законом України «Про страхування», суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» за участі представника - адвоката Сечко Сергія Володимировича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: