Ухвала

від 26.02.2025 по справі 386/360/25

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/360/25

Провадження № 2/386/104/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2025 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О.

розглянувши матеріали позовної заяви Білоуса Олега Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода С.М., про усунення права на спадкування,

встановив:

ОСОБА_4 ,який дієв інтересах ОСОБА_1 , черезсистему «Елекстроннийсуд» 25.02.2025звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода С.М., про усунення права на спадкування, в якому просить:

- усунути відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадкування за законом після смерті свого дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Голованівськ Кіровоградської області;

- усунути відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадкування за законом після смерті свого дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Голованівськ Кіровоградської області;

- усунути відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від права на спадкування за законом після смерті свого дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Голованівськ Кіровоградської області;

- витребувати у приватного нотаріуса спадкову справу ;

-викликати свідків в судове засідання;

-стягнути з відповідачів судовий збір .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.

Вважаю, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

Згідно ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до положень ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Встановлено, що позивачем заявлено у позові дві вимоги немайнового характеру, однак до позовної заяви додано підтвердження про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Отже, за заявленими представником позивача двома вимогами немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір в сумі (1211,20*2)*0.8=1937 грн. 92 коп., тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі (1937,92-1211,20) =726 грн. 72 коп

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи викладене для визначення підсудності даного позову представнику позивача необхідно надати підтвердження місцезнаходження спірного нерухомого майна, що належали на праві приватної власності спадкодавцю.

Крім того, суду надано копію рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області (вступну та резолютивну частини) від 04.02.2025, яке не набрало законної сили, тобто не є чинним і може бути оскарженим.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням представнику позивача строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода С.М., про усунення права на спадкування - залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.