Рішення

від 24.02.2025 по справі 487/10086/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/10086/24

Провадження №2/487/746/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2025 Заводський районнийсуд м.Миколаєва вскладі:головуючого суддіКузьменко В.В.,за участісекретаря судовогозасідання РафальськоїТ.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Заводськогорайонного судум.Миколаєва цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ :

19.11.2024 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 . 31.10.2024 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Тарнапольська Р.Г. було надано письмове роз`яснення відносно неможливості оформлення спадщини, оскільки пропущено шести місячний строк для звернення до нотаріуса, оскільки на момент смерті матері позивач не була зареєстрована разом з нею за однією адресою проживання.

Позивач зазначає, що мати була літньою людиною та мала інвалідність, у зв`язку з чим потребувала постійної допомоги, яку донька і надавала. ОСОБА_1 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 без державної реєстрації місця проживання в період з травня 1992 року по день подачі позовної заяви включно. ОСОБА_2 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею проживала та вела спільне господарство донька ОСОБА_1 .

З урахуванням вище вказаного, позивач позбавлена можливості реалізації своїх спадкових прав, що є підставою для звернення до суду.Крім того,просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27.11.2024 року позовну заяву залишено без руху.

02.12.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

13.12.2024 року до суду від представника Миколаївської міської ради надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що доказів наданих позивачем недостатньо для встановлення факту проживання однією сім`єю. Просить розглянути справу з врахуванням пояснень та без участі представника відповідача.

Ухвалою суду від 21.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином. До суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомено належним чином, причини неявки суду не повідомлено. У поясненнях просила розглядати справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 31.01.2023 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина квартиру АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно акту про встановлення факту проживання громадянина від 04.11.2024 року, підписаного сусідами-свідками та засвідченого головою ОСББ "Прибій", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 без державної реєстрації місця проживання в період з травня 1992 року по 04.11.2024 року включно. Додатково повідомляється, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті постійно проживала разом з донькою за зазначеною вище адресою.

Згідно довідки від 04.11.2024 року, наданої головою ОСББ "Прибій", ОСОБА_2 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з нею проживала та вела спільне господарство донька ОСОБА_1 .

Згідно довідки від 04.11.2024 року наданої головою ОСББ "Прибій", ОСОБА_1 , дійсно проживає в приватизованій квартирі АДРЕСА_1 та боргів по квартплаті, водопостачанню та вивезенню твердих побутових відходів станом на 04.11.2024 року не має.

Згідно роз`яснення приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Тарнапольської Р.Г. неможливо оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки пропущено шести місячний строк для звернення до нотаріуса, та на момент смерті матері позивач не була зареєстрована разом з спадкодавцем за однією адресою.

Таким чином, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача.

Метою встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, тобто, такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Так, позивач позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім`єю, а також визнання права власності в порядку спадкування.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Приймаючи до уваги те, що встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, наявність доказів на підтвердження факту родинних відносин, суд вважає, що вимога позову щодо встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, статтею 1268 ЦК України, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19виснував, що статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцями на час смерті залежить виникнення та зміна його її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1221ЦКУкраїни місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України.

В силу ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини, за нормою ст.1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст.1222 ЦК України.

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.ст.1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За п.3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. За ч.2 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доМиколаївської міськоїради провстановлення фактупостійного проживаннята визнанняправа власностіна майнов порядкуспадкування зазаконом- задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Кузьменко