Рішення

від 30.01.2025 по справі 510/2367/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2367/23

Провадження № 2-о/510/18/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.25 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- присяжних Георгіу С.Ф., Мунтяну В.Д.,

- за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Рені цивільну справузазаявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи Ренійська державна нотаріальна контора, Ренійський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) про оголошення фізичної особи померлою, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, представник заявника адвокат Златі Н.С. заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, на задоволенні заяви наполягали.

Представники заінтересованихосіб Ренійської державноїнотаріальної контори, Ренійського відділудержавної реєстраціїактів цивільногостану вІзмаїльському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)) у судовезасідання неявились, будь-яких заперечень щодо заяви суду не надали.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що заявник ОСОБА_2 громадянка ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_4 . Її брат ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кишлиця-Прут Вулканештського району Молдови. Згідно свідоцтва про народження заявника, складеного на російській мові, його батьками вказані: батько « ОСОБА_5 », матір « ОСОБА_6 ». За своє життя ОСОБА_4 мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто у квартирі, що належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.03.1995р. №66. Як зазначає заявник, на початку березня 2012р. її брат ОСОБА_4 зник за місцем свого постійного проживання, жодним чином не давав про себе знати ані рідним, ані знайомим. У зв`язку із відсутністю будь-якої інформації щодо місцезнаходження ОСОБА_4 та безрезультатністю проведених самостійних пошуків, 25.03.2012р. його матір ОСОБА_7 звернулась до ЧЧ Ренійського РВ ГУ МВС України в Одеській області із повідомленням про зникнення сина. Відомості по зазначеному факту були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170400000764 від 06.12.2013р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а 03.04.2012р. ОСОБА_4 було оголошено у розшук, який триває до теперішнього дня.

З того часу і до теперішнього ОСОБА_4 жодного разу не виходив на зв`язок, жодного разу не з`являвся за місцем мешкання. З того часу ані заявнику, ані її матері, чи далеким родичам, знайомим та сусідам і взагалі будь-кому, хто знав ОСОБА_4 , нічого не відомо про його місце знаходження, про його стан здоров`я і взагалі чи він живий.

З моменту відсутності ОСОБА_4 за місцем постійного проживання в місті Рені Одеської області минуло вже більше 12 років. Станом на сьогоднішній день будь-якої інформації про брата ОСОБА_2 не має взагалі і ця невизначеність в громадянському стані спричиняє для заявника та інших членів сім`ї низку проблем в суспільстві. Так, протягом всіх цих років (з моменту зникнення брата) догляд за квартирою, що йому належала, здійснює заявник, вона несе витрати по її утриманню та сплачує комунальні послуги. Наразі виникла необхідність у вирішенні питання про прийняття спадщини, для чого необхідно оголосити ОСОБА_4 померлим та звернутися до нотаріуса із заявою про її прийняття. В даному випадку видати свідоцтво про смерть без оголошення ОСОБА_4 померлим неможливо, заявнику представником ДРАЦС було відмовлено, рекомендовано звернутися до суду.

Таким чином, використовуючи своє право, передбачене ст. 410 ЦПК України, з метою усунення перешкод в здійсненні своїх законних прав та інтересів, ОСОБА_2 змушена звернутись до суду в порядку окремого провадження з заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Щодо заявлених вимог, обставин справи сторони не заперечували, факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи судом встановлені.

Заслухавши пояснення заявника та її представника, які наполягали на задоволенні заяви, показання свідка ОСОБА_8 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Кишлиця-Прут Вулканештського району Молдови.

Відповідно до копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_4 вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , отже, заявник ОСОБА_9 є його рідною сестрою.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 28.03.1995р. №66 ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 , за цією ж адресою він рахується зареєстрованим за місцем мешкання.

Відповідно до повідомлення відділення №2 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 04.04.2024р. надано інформацію про те, що 25.03.2012р. до ЧЧ Ренійського РВ ГУМВС України в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про відсутність її сина ОСОБА_4 за місцем мешкання та зникнення його, у зв`язку із чим 03.04.2012р. було оголошено його у розшук, який триває до теперішнього часу.

Згідно відповіді КНП «ЦМЛ Ренійської міської ради» від 02.10.2024р. ОСОБА_4 з березня 2012р. по теперішній час за медичною допомогою не звертався, у системі Askep не зареєстрований, амбулаторної картки у реєстратурі поліклінічного відділення не має.

Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Главою 4 ЦПК України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).

Відповідно до ч. 1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина можливий день його загибелі.

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Тож, для встановлення юридичного факту, а саме визнання людини померлою, заявникові, рідним, подружжю, дітям необхідно звернутися до суду із відповідною заявою та доданими до неї доказами безрезультатного розшуку особи, відомостей про обставини її останнього відомого місця перебування та зникнення, можливо повідомлення про бойові дії, фізичні втрати за місцем служби або перебування особи.

За результатами розгляду даної заяви суд приймає рішення про визнання особи померлою.

Після оголошення фізичної особи померлою відкривається спадщина (ст. 1220 ЦК України), утриманцям призначається пенсія, шлюб припиняється (ст. 104 Сімейного кодексу України), припиняється представництво за довіреністю, яку видала особа, оголошена померлою, та/або представництво за довіреністю, виданою особі, яка оголошена померлою (ст. 248 ЦК України).

Судове рішення, яке підтверджує факт смерті відсутньої особи шляхом оголошення її померлою, з моменту набрання законної сили є підставою для припинення правосуб`єктності такої фізичної особи. На підставі рішення суду органом державної реєстрації актів цивільного стану буде видано Свідоцтво про смерть особи.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті. Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою. У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті. У випадку припущення загибелі особи у зв`язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.

Після набрання законної сили таке рішення суду про оголошення особи померлою надсилається або надається, крім органу державної реєстрації актів цивільного стану, також нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Однак необхідно відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 і 2 ст. 89 ЦПК України).

Станом на день розгляду заяви по суті ОСОБА_4 більше 12 років відсутній в місці постійного проживання та реєстрації, а також відсутні відомості про місце його перебування.

Факт відсутності ОСОБА_4 протягом тривалого часу, як за місцем його мешкання, так і у його рідних підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що вона є родичкою родини ОСОБА_10 (троюрідною сестрою зниклого ОСОБА_11 ), раніше мешкала в с. Кишлиця Прут Вулканештського району Р.Молдова, звідки родом ОСОБА_4 , потім перейшла мешкати до м. Рені, де і працює. Зазначила, що ОСОБА_4 мешкав також в АДРЕСА_3 , вони спілкувалися родинами, ходили один до одного в гості. ОСОБА_11 була встановлена група інвалідності, він працював у залізничній поліції, потім отримав травму, після якої у нього певний час була амнезія, згодом його стан здоров`я відновився, перешкод у розумінні та спілкуванні із людьми в нього не було. Того року (2012р.), напередодні свята 8 ОСОБА_12 був у них в гостях і вони домовились, що на свято поїдуть у село до рідних. Однак, як з`ясувалось пізніше, він там так і не з`явився. Потім зі слів його рідних свідку стало відомо, що він зник, його шукають і рідні, і поліція. Свідок пояснила, що за весь цей час від ОСОБА_4 вона будь-якої інформації не чула, його не бачила, він про себе не повідомляв.

Наведені заявником обставини та мета, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, свідчать про наявність між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою, такого матеріально-правового зв`язку.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.

Беручи до уваги викладене, встановивши, що ОСОБА_4 відсутній в місці його постійного проживання, а також відсутні відомості про місце його перебування більше 12 років, суд вважає, що заява є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 19, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 305-309, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Заявлені вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кішлиця-Прут Вулканештського району Молдови, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Датою оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кішлиця-Прут Вулканештського району Молдови, громадянина України, померлим вважати день набрання рішенням суду законної сили.

Роз`яснити, що відповідно до ст.48 ЦК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вячеслав ДУДНИК

Присяжні: Сергій Георгіу

В`ячеслав Мунтяну