Ухвала

від 27.02.2025 по справі 504/4968/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/4968/24

2/519/425/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2025 м. Південне

Суддя Южного міського суду Одеської області Москаленко І.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - в особі Управління нотаріату Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Поліщук Галини Петрівни, приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу в Одеській області Денісової Ольги Анатоліївни про визнання довіреності на представництво, договорів купівлі-продажу будинку, земельної ділянки недійсними під впливом обману, визнання права власності, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

1.25 лютого 2025 до Южного міського суду Одеської області з Комінтернівського районного суду Одеської області для розгляду надійшла вищезазначена справа.

2.Позовну заяву було передано у провадження судді Москаленко І.О. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

3.При досліджені позовної заяви та доданих до неї документів, суддею встановлено, що позовна заява подана з порушенням ст. 175 та 177 ЦПК України.

4.Так, згідно із пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

5.Проте, в порушення вказаних вимог в позовній заяві, яка містить вимогу про визнання права власності, не зазначена ціна позову, що також впливає і на визначення розміру судового збору, який може підлягати стягненню з відповідачів при ухвалення рішення суду. Вимога про визнання права власності та/чи витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру, тому відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з позовом позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Дана позиція знаходить своє підтвердження в ухвалі Верховного суду № 932/779/22 від 23.01.2023 року.

6.Однак, всупереч вимогам закону позивачем в позовній заяві не зазначено ціну позову та не надано звіт про оцінку нерухомого майна щодо вимоги майнового характеру про визнання права власності.

7.Крім того, відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

8.Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на правила розгляду того чи іншого юридичного конфлікту, виходячи з його сутності, з дійсних правовідносин, що склалися між учасниками такого конфлікту, а не з огляду на сформований позивачем склад сторін справи та сформульовані позивачем (часто некоректно) позовні вимоги. Саме такий підхід (орієнтація на сутність конфлікту, який виник, а не на формальне зосередження на визначених позивачем сторонах спору чи його предметі) вимагає від позивача переформатувати свої вимоги з огляду на дійсний зміст відповідного юридичного конфлікту, уточнити склад відповідачів та звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

9.При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

10.Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

11.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. В свою чергу, обрання позивачем при зверненні до суду неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, також обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права має призводити до відмови в задоволенні позову (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20).

12.Згідно усталеної практики, способом захисту прав особи, яка не укладала правочин, коли майно вибуло з її власності поза її волею, є витребування такого майна з чужого незаконного володіння.

13.Як вбачається зі змісту позовної заяви, право власності на спірний будинок та земельну ділянку зареєстровано на Відповідача 2.

14.Отже, метою звернення до суду є витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, проте обраний позивачем спосіб захисту своїх прав у виді визнання права власності є неналежним та неефективним, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають уточненню.

15.Ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає лише три види судових рішень, які можуть бути підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації прав: 1) про скасування рішення про державну реєстрацію прав; 2) про скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав. Тобто, Закон не предбачає можливості визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині також підлягають уточненню.

16.Суд вважає за необхідне роз`яснити, що власник із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що договір, рішення органу влади, певний документ, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99-100), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункти 39, 42-44, 50), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункти 9.65-9.66), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.47) та інших). Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а скасування рішення чи запису про проведену державну реєстрацію права не є належним способом захисту порушеного права. У такому випадку державний реєстратор здійснює відповідну реєстраційну дію на підставі рішення суду про витребування майна.

17.Також, суд акцентує увагу, що суд забеспечує захист саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Звертаючись до суду з позовними вимогами до Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зобов`язання вчинити певні дії, Позивач не надав жодного доказу відмови державного реєстратора у здійсненні державної реєстрації прав власності за позивачем, тобто наявності свого порушеного права. Отже, у цій частині позовні вимоги також підлягають уточненню та/або потребують подання доказів.

18.Згідно ч. 5ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

19.В позовній заяві позивач просив про витребування доказів від відповідачів та третіх осіб.

20.Разом з тим, відповідно до ч.1ст.84 ЦПК Україниу разі неможливості надання доказів позивач, разом з поданням позовної заяви має право подати до суду клопотання про витребування доказів, якщо такий доказ він не може подати самостійноі позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу.

21.За такого, позивачу необхідно надати докази неможливості отримання витребуваних документів, зазначити ціну позову, надати звіт про оцінку майна та уточнити позовні вимоги.

22.Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

23.Крім того, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду

24.Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

25.Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених уст. 175 177, 84 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогамст. 185 ЦПК України,-

26.Керуючись ст.ст. 19, 175-177, 187,190-191,274-279ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 , за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - в особі Управління нотаріату Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Поліщук Галини Петрівни, приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу в Одеській області Денісової Ольги Анатоліївни про визнання довіреності на представництво, договорів купівлі-продажу будинку, земельної ділянки недійсними під впливом обману, визнання права власності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

2.Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків.

3.У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

4.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Южного міського суду

Одеської області І.О. Москаленко