Ухвала

від 24.02.2025 по справі 333/1012/25

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/1012/25

Провадження №1-кс/333/586/25

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2025 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, у режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2025 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що 16.01.2025 року Комунарський районний суд м.Запоріжжя виніс ухвалу (справа №333/10082/24, провадження №1-кс/333/201/25), якою зобов`язав ТУ ДБР внести в ЄРДР його заяву. До сьогодні заява в ЄРДР не внесена. У зв`язку з цим він просить зобов`язати виконати статтю 214 КПК України та допитати його в якості потерпілого.

Особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав.

Представник ТУ ДБР у м.Мелітополі, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився.

Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) ТУ ДБР у м.Мелітополі ОСОБА_4 надала суду заяву, в якій просила судове засідання провести без її участі, відмовити в задоволенні скарги, а також зазначила, що 21.01.2025 року нею було отримано для розгляду та виконання копію ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від 16.01.2025 року (вх.№695-25/мл від 20.01.2025 року), якою зобов`язано службову особу ТУ ДБР у м. Мелітополі, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 27.10.2024 року (вх.№К-875-2024) у відповідності до вимог ст. 214 КПК України, про що повідомити заявника шляхом надання витягу з ЄРДР. Того ж дня, тобто 21.01.2025 року, нею було внесено зазначені відомості до ЄРДР відповідно до ухвали слідчого судді, провадження було зареєстровано. 22.01.2025 року ОСОБА_3 було направлено повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР та про початок досудового розслідування, а також скеровано витяг з ЄРДР за №62025080100000671 від 21.01.2025 року, у якому міститься коротка фабула події та посилання на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від 16.01.2025 року. Крім цього, необізнаність ОСОБА_6 про внесення відомостей до ЄРДР за вказаною вище ухвалою, викликає у слідчого сумніви, оскільки у своєму зверненні від 23.01.2025 року, що надійшло до ТУ ДБР у м. Мелітополі за вх.№1069/25/мл від 29.01.2025 року, останній посилається саме на кримінальне провадження за №62025080100000671, про яке він міг дізнатися від слідчого або прокурора. Також ОСОБА_3 вже подана скарга від 23.01.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжі (справа №333/894/25, слідчий суддя ОСОБА_7 ) щодо не розгляду його клопотання від 10.01.2025 року, поданого в рамках кримінального провадження №62025080100000671 від 21.01.2025 року.

Також через канцелярію суду слідчим була надана суду копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань і супровідний лист про направлення витягу ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, неявка суб`єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду таких скарг, слідчий суддя вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у його відсутність.

Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.

Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

На підставі ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи ст.214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що 21.01.2025 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесено відомості на виконання ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_5 від 16.01.2025 року, відповідно до якої внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 27.10.2024 року щодо порушення його права на захист у кримінальному провадженні, де останній є підозрюваним (обвинуваченим).

Отже, із вищевикладеного убачається, що наразі вже здійснюється досудове розслідування за заявою ОСОБА_3 від 27.10.2024 року щодо порушення його права на захист у кримінальному провадженні, і підстав для внесення повторно відомостей до ЄРДР, слідчий суддя не вбачає.

Також статтею 303 КПК України, передбачено види рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть оскаржуватись під час досудового розслідування, а також визначено коло суб`єктів, які можуть подавати слідчому судді такі скарги.

Встановлений вказаною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним та будь-які виключення щодо розгляду таких скарг - не допускаються.

Так, згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. (Лист ВССУ від 12.01.2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»).

Відповідно ст.50 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

У відповідності до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно зі ст. 60 КПК України заявником у кримінальному провадженні є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Слідчим суддею встановлено, що згідно з матеріалами досудового розслідування ОСОБА_3 має статус заявника. При цьому доводи ОСОБА_3 про наявність у нього процесуального статусу потерпілого, без документального підтвердження, не свідчить про надання останньому такого статусу в розумінні ч. 2 ст. 55 КПК України.

Крім того, аналіз змісту ч. 5 ст. 55 КПК України свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий або прокурор повноважні вирішувати питання, пов`язані з визнанням особи потерпілою або відмовою в такому визнанні.

Відповідно до вимог ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Таким чином, чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого приймати замість останніх осіб будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.

Ухвалення слідчим суддею рішення, яким було б зобов`язано слідчого вчинити конкретну дію, зокрема, допитати особу в якості потерпілої, вказувало б на втручання в процесуальні повноваження слідчого, про що зазначено також у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 522/7836/21 від 01.12.2022 року.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1