Ухвала

від 27.02.2025 по справі 466/9145/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/9145/22 Головуючий у 1 інстанції Луців-Шумська Н. Л.

Провадження № 22-ц/811/1778/24 Доповідач в 2-й інстанції Копняк С. М.

УХВАЛА

27 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар судового засідання Цьона С. Ю.,

з участю відповідачки ОСОБА_1 , представника відповідачки адвоката Кісіля Р.- В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2024 року в справі за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2022 року Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова (далі КЕВ м.Львова,) звернувся в суд з позовогм до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування позову посилався на те, що КЕВ м. Львова є державною установою, яка створена Міністерством оборони України і призначена для забезпечення життєдіяльності і функціонування військових частин та установ в межах його відповідальності з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, забезпечення розквартирування, реалізації державної політики щодо забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил України, осіб звільнених з військової служби у запас або відставку, членів їх сімей, які мають право на отримання житла за рахунок Міністерства оборони України.

Гуртожиток АДРЕСА_1 належить до відомства Міністерства оборони України в системі квартирно-експлуатаційних органів ЗС України і підпорядковується Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова, згідно наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 27 жовтня 2016 року № 714 має статус гуртожитку для проживання сімей.

Згідно даних листа Штабу Прикарпатського військового округу від 09 квітня 1997 року ОСОБА_2 на склад сім`ї 4 особи виділено кімнати АДРЕСА_2 . (Згідно даних Акту про впорядкування нумерації кімнат від 20 березня 2019 року вказаним кімнатам присвоєно номер 89,91.)

Між КЕВ м. Львова та ОСОБА_2 існують фактичні договірні відносини з надання житлово-комунальних послуг (укладено Договір про надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій від 18 серпня 2011року) та відкрито щодо вказаної особи, особові рахунки на оплату комунальних послуг за N: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Згідно довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку за вказаною адресою зареєстровано 4 особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

За час проживання у вказаних кімнатах гуртожитку відповідачі у порушення вимог нормативно-правових актів України не сплачували своєчасно та у повному обсязі кошти за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим утворилась відповідна заборгованість в сумі 51 836 грн 01 коп. з яких: заборгованість по опаленню складає 3 553 грн 92 коп. та заборгованість за житлово-комунальні послуги складає 48 282 грн 09 коп., яку позивач просить стягнути у судовому порядку з причин небажання її погашення у добровільному порядку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2024 року позов Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу 48 282,09 грн. заборгованості по квартирній платі та 662,57 грн. заборгованості за опалення, а також 2 481,00 грн витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши в червні 2024 року апеляційну скаргу. Вважає оскаржуване рішення незаконним з огляду на невідповідність висновків суду об`єктивним обставинам справи. Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2024 року і ухвалити нове рішення, яким змінити таке в частині розміру стягнутої заборгованості з урахуванням доводів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано поданого учасниками справи клопотання про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог. Так, позивач звернувся з позовом в суд 15 листопада 2022 року. Згідно розрахунку заборгованості, така визначена позивачем, починаючи з 30 вересня 2018 року. Водночас, розмір позовних вимог, який не вкладається в усталений ЦК України строк позовної давності (заборгованість, яка виникла до листопада 2019 року), згідно з розрахунком позивача становить 28 127 грн 64 коп. за послуги з проживання у приміщенні і комунальні платежі та 3 612 грн 76 коп. за послуги з гарячого водопостачання.

Досліджуючи докази на підтвердження переривання відповідачем позовної давності, розрахунки заборгованості проведені позивачем не відображають обставин визнання відповідачами боргу, сторонами не було надано доказів, а саме квитанцій про сплату боргу із зазначенням призначення платежів, платників, період оплат, що було б підставою, передбаченою частиною першою статті 264 ЦК України, для переривання перебігу позовної давності.

Відповідачі не вчиняли дій по визнанню боргу, заборгованість в повному обсязі чи її частини не сплачували. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачі періодично сплачували нараховані позивачем послуги за місяць або здійснювали платежі менше нарахованих за місяць сум.

Крім того, на думку заявника, розрахунок розміру заборгованості, наведений позивачем, проведений на підставі відомостей про проживання в приміщенні 4 осіб (які вказані в якості відповідачів). Водночас, на стороні апелянта виникли форс-мажорні обставини (перебування у полоні російської федерації), що підтверджується довідкою, наявною у матеріалах справи, що відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг, віднесено до обставин непереборної сили, а відтак впливає на фактично проведені нарахування.

21 червня 2024 року зареєстровано відзив Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2024 року.

Відзив обґрунтовано законністю рішення суду першої інстанції та необґрунтованістю доводів апеляційної скарги. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2024 року без змін.

19 лютого 2025 року зареєстровано заяву Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова про відмову від частини позовних вимог, в якій позивач відмовляється від частини позовних вимог у розмірі 29092 грн 18 коп., а в частині стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг в розмірі 19 852 грн 48 коп. позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Заява мотивована тим, що протокольною ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 січня 2025 року запропоновано КЕВ м. Львова зробити перерахунок заборгованості стосовно ОСОБА_1 за час її перебування у полоні російського агресора (довідка про перебуванні відповідачки в полоні знаходиться в матеріалах справи), а також з врахуванням інших фактичних обставин справи, на які посилається апелянт. Відповідно, КЕВ м. Львова здійснено перерахунок в частині, та знято заборгованість з останньої за період з 01 лютого 2022 року по 30 вересня 2022 року.

Крім зазначеного, бухгалтерія КЕВ м. Львова переглянула суму заявленої заборгованості, та виявила помилкове зарахування суми, яка не входить в період заявленого позову. Відтак, сума яка підлягає до сплати боржниками за період з 01 серпня 2018 року по 30 вересня 2022 року - становить 19852 грн 48 коп. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривень 48 копійок), яку позивач просить стягнути з солідарно з відповідачів.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова, підтримані позивачем в суді апеляційної інстанції на суму 19 852 грн 48 коп., визнала.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (пункт 1 частини другої статті 49 ЦПК України).

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина перша статті 206 ЦПК України). У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (частина третя статті 206 ЦПК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (пункт 4 частини першої та частина друга статті 255 ЦПК України).

Відповідно доположень статті373ЦПК Українив судіапеляційної інстанціїпозивач маєправо відмовитисявід позову,а сторони-укласти мировуугоду відповіднодо загальнихправил проці процесуальнідії незалежновід того,хто подавапеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (частина друга статті 206 ЦПК України).

Згідно зі частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до положень частини першої та третьої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Заява про відмову від частини позовних вимог підписана керівником ОСОБА_5 , повноваження якого підтверджуються долученою до заяви випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань Квартирно експлуатаційний відділ м. Львова. З такої убачається, що Сус Сергій Володимирович наділеним правом вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва.

Представнику Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова судом роз`яснюються наслідки подання заяви про відмову від частини позовних вимог.

Відповідно допункту 3частини першоїстатті 374ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Враховуючи наведене, оскільки заява про відмову від частини позовних вимог підписана представником, який не обмежений на вчинення такої дії, стороні роз`яснено наслідки подання такої заяви такі їй зрозумілі, тобто така відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що таку необхідно задовольнити, прийняти відмову від частини позовних вимог, визнати у цій частині рішення суду першої інстанції нечинним та закрити провадження по справі у цій частині.

Частина другоюта третьоюстатті 142ЦПК Українивизначено,що уразі укладеннямирової угоди,відмови відпозову,визнання позовувідповідачем настадії переглядурішення вапеляційному чикасаційному порядкусуд увідповідній ухваліу порядку,встановленому законом,вирішує питанняпро поверненняскаржнику (заявнику)з державногобюджету 50відсотків судовогозбору,сплаченого нимпри поданнівідповідної апеляційноїчи касаційноїскарги,а вразі якщодомовленості проукладення мировоїугоди,відмову позивачавід позовуабо визнанняпозову відповідачемдосягнуто сторонамиза результатамипроведення медіації-60відсотків судовогозбору,сплаченого приподанні відповідноїапеляційної чикасаційної скарги. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки Квартирно експлуатаційний відділ м. Львова не був заявником (скаржником) в суді апеляційної інстанції, тому відсутні підстави для вирішення витання про повернення йому судового збору у відповідному розмірі з державного бюджету, як і відсутні підстави відшкодування йому інших судових витрат, окрім судового збору.

Керуючись статтями 49, 206, 255, 256, 259 - 261, 268, 367, 368, 373, 374, 381 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

заяву Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова про відмову від частини позовних вимог задовольнити.

Прийняти відмову Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова від частини позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг у розмірі 29 092 грн 18 коп.

Визнати нечинним рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2024 року в частині вирішення позову Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми боргу у розмірі 29092 грн 18 коп. за оплату житлово - комунальних послуг.

Провадження у справі в частині вирішення позову Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми боргу у розмірі 29092 грн 18 коп. за оплату житлово - комунальних послуг, закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич