Справа № 202/9356/24
Провадження № 2-о/202/34/2025
РІШЕННЯ
Іменем України
25 лютого 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.,
присяжних - Лиходід Н.Ю., Явтушенко О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника ОСОБА_1 - адвоката Голобородько Д.І.,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
представника Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради - Назарчук Н.А.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про усиновлення дитини,-
ВСТАНОВИВ:
25 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, із заявою про усиновлення дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просив змінити дитині прізвище, по батькові, та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає, що він з 10 листопада 2016 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник вказує, що він має бажання усиновити сина дружини, яка надала на це свою згоду. Також згоду на усиновлення заявником неповнолітнього ОСОБА_3 , надав його батько - ОСОБА_5 . Будь-яких обмежень для усиновлення органом опіки та піклування не встановлено, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, має стабільний дохід та в змозі утримувати сім`ю, забезпечувати потреби дитини. До кримінальної відповідальності заявник не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не значиться, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, інфекційних захворювань не має. Відповідно до висновку про стан здоров`я, протипоказань для усиновлення дитини заявник не має. Зі станом здоров`я дитини він ознайомлений та повністю усвідомлює відповідальність й правові наслідки усиновлення. При цьому, відповідно до Висновку органу опіки піклування, усиновлення ОСОБА_1 неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним та відповідає інтересам дитини.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 18 червня 2024 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву та просив її задовольнити. Також зазначив, що в нього є ще дитина від попереднього шлюбу та спільна дитина з ОСОБА_2 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради Назарчук Н.А. в судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити, також зазначила, що діти не заперечують проти їх усиновлення заявником.
Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що спілкується іноді з біологічним батьком. Всиновлення йому запропонували батьки, про що він не заперечує.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст. ст. 3, 4, 5, 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
У відповідності до ч. 1 ст. 208 СК України усиновленою може бути дитина.
Згідно зі статтею 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років
Пунктами 1-3 ч.1 ст. 217 СК України передбачено, що усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку.
Відповідно до ст. 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років.
Статтею 218 СК України встановлено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дніпропетровську народився ОСОБА_3 , про що Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 08 квітня 2009 року складено відповідний актовий запис № 359.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08 квітня 2009 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: батько - ОСОБА_5 ; мати - ОСОБА_2 .
У відповідності до вимог ст. 217 СК України, ОСОБА_2 надала свою згоду на усиновлення її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується її заявою, посвідченою 21 травня 2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Даниченко Ю.В. та зареєстрованою в реєстрі за № 942.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 07.05.2024 року, написаної в присутності начальника відділу опіки та піклування, добровільно, без будь-якого примусу, останнім надано згоду на його усиновлення чоловіком його матері - ОСОБА_1 та зміни його прізвища і по батькові. Також в заяві зазначено, що дитині роз`яснено правові наслідки усиновлення, які він розуміє.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Як зазначено у статті 224 Сімейного кодексу України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
В ході судового розгляду встановлено, що заявник є громадянином України, який з 10 листопада 2016 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого10 листопада 2016 року Жовтневим районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 898.
Заявник проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_2 , її неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та спільною дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав з індексним номером 379507871 від 21.05.2024 року житловий будинок АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_9 .
Встановлено, що ОСОБА_9 яка є матір`ю заявника та згідно із заявою останньої від 17.07.2024 року вона не заперечує щодо проживання у належному їй будинку ОСОБА_1 разом із його сім`єю, зокрема, з ОСОБА_3 , якого її син бажає усиновити.
Згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов потенційного усиновлювача - вітчима ОСОБА_1 після проведення огляду 17.07.2024 року комісією зроблено висновок, що за місцем мешкання створені належні житлово-побутові умови для проживання дитини. Протипоказань для усиновлення не виявлено.
Відповідно до висновку про стан здоров`я від 28 травня 2024 року, виданого ТОВ НВП «Медицинські системи і технології» заявник ОСОБА_1 на «Д» обліку не перебуває, інфекційних захворювань, ознак наркотичної чи алкогольної залежності, жодних психічних захворювань не має. За станом здоров`я протипоказань до усиновлення не виявлено.
Згідно витягу з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» № ВР-004337056, виданого заступником директора Департаменту інформації Міністерства внутрішніх справ України, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , станом на 04.07.2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Згідно довідки про проходження попереднього, періодичного та позачерногово психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психотактивних речовин № 04144, у ОСОБА_1 відсутні психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказання для виконання усиновлення дитини.
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця вих. № 9179600751 від 01.07.2024 року, дохід ОСОБА_1 за звітний період (І квартал 2024 року) склав 240075 гривень.
Відповідно до Довідки вих. № 9 від 01.07.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нью-Сервіс» на посаді директора з 30.05.2017 року по теперішній час.
Таким чином, письмовими доказами доведено, що матеріальний, побутовий та фізичний стан заявника відповідає вимогам законодавства про усиновлення дитини.
Відповідно до висновку Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, яка здійснює функції органу опіки та піклування, № 6/11-143 від 23.07.2024 року, усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей.
Крім того, згідно матеріалів справи, ОСОБА_5 надав свою згоду на усиновлення його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України ОСОБА_1 , що підтверджується його заявою, посвідченою 03 червня 2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Тесленко Ю.П. та зареєстрованою в реєстрі за № 757.
Разом з тим, суд критично ставиться до вказаної заяви з огляду на наступне.
Відповідно до частин другої, третьої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що підтримує зв`язок з біологічним батьком.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Наявність біологічного батька та спілкування з ним в даному випадку є корисним для дитини як на теперішній час так і в майбутньому. При цьому, наявність тісного зв`язку з заявником є додатковим благом для дитини, який фактично має як рідного батька так і вітчима.
Виключення біологічного батька з офіційних документів, позбавлення його прав на дитину та розірвання офіційного зв`язку не буде сприяти інтересам дитини. При цьому відсутність усиновлення з боку заявника не заважає йому дбати та піклуватись про дитину, як рідну.
Крім того, суд зауважує, що при з`ясуванні мотивів усиновлення, встановлено, що заява подана не в інтересах дитина, а викликана саме необхідністю вирішення питань заявника пов`язаних з військовим обліком та можливістю отримати відстрочку від мобілізації.
Так, в судовому засіданні 10.10.2024 року заявник на запитання про військовий облік зазначив, що він є непридатним до військової служби за станом здоров`я. Разом з тим, на пропозицію надати відповідні документи заявник такі документи тривалий час не подавав та лише в судовому засіданні 21.02.2025 року зазначив, що він не перебуває на військовому обліку та в період мобілізації не звертався до ТЦК та СП, а планує це зробити після отримання рішення суду про всиновлення, оскільки тоді він буде мати право на відстрочку (наявність трьох неповнолітніх дітей).
Фактично, як встановлено судом, головним мотивом, чому заявник, проживаючи з дитиною з 2016 року, вирішив подати заяву про усиновлення тільки у 2024 році є саме бажання отримати відстрочку від мобілізації.
З урахуванням наведеного суд вважає, що заява про всиновлення подана не в інтересах дитини, а отже не може бути задоволена.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, мотиви, на підставі яких заявник бажає усиновити дитину, суд доходить висновку, що усиновлення в даному випадку не відповідає інтересам дитини.
За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 про усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 211, 218, 224, 225, 228, 229, 230, 231 СК України, ст. ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268, 310-314 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про усиновлення дитини - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський
Присяжні Н.Ю. Лиходід
О.О. Явтушенко
Суд | Не вказано |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2025 |
Оприлюднено | 03.03.2025 |
Номер документу | 125454559 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про усиновлення, з них: усиновлення громадянами України, що проживають на території України |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Мачуський О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні