Рішення

від 27.02.2025 по справі 188/2532/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 188/2532/24

Провадження № 2/202/1388/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Пономаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі

цивільну справу 188/2532/24

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

третя особа, яка не заявила самостійних вимог щодо предмету спору

Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ,

про позбавлення батьківських прав

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з вказаним позовом, який мотивувала тим, що в період з 25.04.2012 по 23.07.2013 вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 (відповідач по справі).

12.07.2012 від даного шлюбу народилася дитина ОСОБА_3 .

04.02.2013 рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття, починаючи з 22.01.2013.

Вироками Краснолиманського міського суду Донецької області від 14.03.2019 та від 02.04.2021 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, і йому призначено покарання у виді громадських робіт.

Станом на жовтень 2024 заборгованість ОСОБА_2 по аліментам складає 263732,51 грн.

Також зазначила, що з самого народження ОСОБА_4 відповідач не цікавився її життям, фактично ніколи не виконував своїх батьківських обов`язків. Шлюб розірвано одразу як дитині виповнився рік.

У 2015 році вона зареєструвала шлюб з іншим чоловіком від якого в неї також народилося дитина.

Починаючи з червня 2023 вона з чоловіком та дітьми мешкає як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , а до цього вона з чоловіком та дітьми мешкала у власному будинку у с. Терни, Лиманської ОТГ, Донецької області.

З самого народження донька знаходиться на її утриманні, вона виховує її разом з новим чоловіком. Дитина навчається у ліцеї. Відповідач жодного разу не відвідував навчальний заклад, як і не цікавився успіхами ОСОБА_4 у навчанні.

Крім того, відповідач ніколи не займався розвитком дитини, не опікувався про стан її здоров`я, не вітав з днем народження та іншими святами.

Місцезнаходження відповідача їй з 2021 року взагалі не відомо.

Відтак, вважає, що відповідач протягом останніх тринадцяти років не цікавиться життям та розвитком своєї дитини, ніколи не виконував своїх батьківських обов`язків, хоча жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування дитини.

Враховуючи викладенепросила судпозбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25.11.2024 справа прийнята до загального позовного провадження суддею Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, у зв`язку з переданням по підсудності з Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

25.11.2024 по справі відкрите загальне позовне провадження та відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов. Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

23.01.2025 підготовче провадження по справі закінчене. Справа призначена до розгляду по суті.

16.08.2024 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 .

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідач взагалі ніколи з моменту народження ОСОБА_4 не цікавився нею та не проявляв ніяких батьківських почуттів. Останній раз відповідача вона бачила у судовому засіданні з розгляду обвинувального акту відносно нього за ч.1 ст.164 КК України. Він вживав наркотичні речовини, ніде не працював. Місце його проживання або перебування їй невідомо. Просила суд позов задовольнити.

Повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, будь-яких заяв суду не надав. Судом повідомлявся у відповідності до ч.1 ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014, яка передбачає, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Просив суд ухвалити рішення з урахуванням висновку органу опіки та піклування.

За клопотанням позивача у судовому засіданні допитані свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які, під присягою, показали суду, що є сусідами ОСОБА_1 з червня 2023 року і їм особисто відомо, що ОСОБА_4 вважає батьком чоловіка ОСОБА_1 ОСОБА_7 , який на цей час проходить службу у лавах ЗСУ. Біологічного батька дитини не бачили жодного разу. Для дитини створені усі належні умови проживання та розвитку. ОСОБА_4 навчається у Троїцькому ліцеї.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач надала суду заяву, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Заслухавши позивача, свідків, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Терни, Лиманського району, Донецької області народилася ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №09 від 23.07.2012 Виконавчим комітетом Тернівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області.

Матір`ю дитини є громадянка України ОСОБА_8 , а батьком громадянин України ОСОБА_2 .

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області у справі №236/1767/13-ц від 23.07.2013, тобто одразу після досягнення дитиною одного року, як це і дозволено законодавством, яке діяло на той час.

04.02.2013 рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття, починаючи з 22.01.2013.

Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області у справі №236/119/19 від 14.03.2019 ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КК України і призначено йому покарання у виді 90 ( дев`яносто) годин громадських робіт.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_2 у період з 01 вересня 2014 року по 07 грудня 2018 року, проживаючи в Лиманському районі Донецької області, умисно, злісно, ухилявся від платежу встановлених рішенням суду коштів на утримання доньки ОСОБА_4 (аліментів).

Крім того, вироком Краснолиманського міського суду Донецької області у справі №236/659/21 від 02.04.2021 ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення , передбаченого ст.164 ч.1 КК України і призначено йому покарання у виді 100 ( дев`яносто) годин громадських робіт.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_2 попереджався Лиманським МВДВС Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів за ст.164 КК України, останній рішення суду не виконував, що призвело до виникнення заборгованості за період часу з 01.02.2020 року по 03.02.2021 року в сумі 30831 гривень 57 копійки, що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів судом встановлено, що ОСОБА_2 продовжує ухиляється від свого обов`язку щодо утримання дитини і має заборгованість зі сплати аліментів у сумі 263732,51 грн.

Крім того, з показань допитаних у судовому засіданні свідків судом встановлено, що з червня 2023 року ОСОБА_2 жодного разу не приїздив до доньки, а сама ОСОБА_4 вважає батьком ОСОБА_7 , який виховує її з 3 років.

Станом на день ухвалення рішення місце перебування відповідача позивачу невідомо.

З серпня 2015 ОСОБА_4 фактично мешкає разом із матір`ю, вітчимом ОСОБА_7 та братом.

Мар`яна навчається у Троїцькому ліцеї Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. З довідки №56 від 31.07.2024 судом встановлено, що батько контакту із школою не підтримує, успіхами дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує, вихованням доньки не займається.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» №2402-ІІІ від 26.04.2001р. встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з принципом шостим Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959р., дитина повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків передбачає систематичне невиконання обов`язку турбуватися про дитину та наявність вини батьків, що належить до обов`язкових умов позбавлення батьківських прав.

Вирішуючи питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 суд повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, зокрема ставлення відповідача до дитини, приходить до висновку, що зазначені вище фактори поведінки, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як свідоме та систематичне ухилення відповідача від виховання доньки і нехтування ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про його винну поведінку щодо дитини.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування від 16.08.2024 позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 є доцільним. Вказаний висновок є належним чином мотивованим.

Суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки орган опіки та піклування взяв до уваги надані позивачем довідки, вжив заходів щодо встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Тобто, висновок є таким, що узгоджується з встановленими судом обставинами справи.

Відтак, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність обґрунтованих підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітньої доньки.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 17, 18, 263, 265, 273, 351, 352 ,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) у відношенні його малолітньої дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Терни, Лиманського району, Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 620 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений суддею 27.02.2025.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО