Рішення

від 30.01.2025 по справі 182/5819/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5819/24

Провадження № 2-о/0182/64/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.01.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Нікополіцивільну справуза заявоюадвоката АвраменкаАртема Вікторовича,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,заінтересовані особи-Білоцерківська міськарада таприватний нотаріусБілоцерківського районногонотаріального округуКиївської областіІванчишина ЛарисаГригорівна,про встановленняюридичного фактуналежності правовстановлюючихдокументів -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Білоцерківська міська рада та приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Іванчишина Л.Г. звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що ОСОБА_1 , на підставі договору дарування квартири від 18 січня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Іванчишиною Ларисою Григорівною (зареєстрований в реєстрі за № 321), належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На Договорі дарування квартири міститься відмітка Білоцерківського бюро технічної інвентаризації про реєстраційний напис про те, що вищезазначена квартира зареєстрована в «Білоцерківському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_1 , записано у реєстрову книгу № 92 за реєстровим № 10784 від 04 квітня 2002 року». 19 лютого 2024 року заявниця звернулась до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Іванчишиної Лариси Григорівни для вирішення питання щодо відчуження належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_2 . Однак, у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено з тієї причини, що в поданих документах, які підтверджують право власності на квартиру, та документі, який посвідчує особу власника, наявні розбіжності в написанні прізвища, а саме: в договорі дарування квартири вказано прізвище « ОСОБА_3 », а в паспорті вказано прізвище « ОСОБА_3 ». Представник заявника вважає, що дана помилка була допущена з причини невірного перекладу прізвища з російської на українську мову. Тому, на підставі викладеного, змушений звернутись до суду та просить встановити юридичний факт належності заявниці правовстановлюючого документа Договору дарування квартири від 18 січня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Іванчишиною Ларисою Григорівною (зареєстрований в реєстрі за № 321), з відміткою Білоцерківського бюро технічної інвентаризації про реєстраційний напис, про що здійснено запис у реєстрову книгу № 92 за реєстровим № 10784 від 04 квітня 2002 року.

В судове засідання заявниця не прибула, при цьому, на адресу суду від її представника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності, заяву підтримує та на її задоволенні наполягає (а.с.29).

Заінтересовані особи, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не прибули, надали до суду заяви, в яких просять розгляд справи проводити за їх відсутності, проти задоволення заяви не заперечували (а.с.23-24).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п.6 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась заявниця по справі. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення заявниці до суду з даною заявою стала невідповідність її прізвища, зазначеного в правовстановлюючому документі Договорі дарування квартири від 18 січня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Іванчишиною Ларисою Григорівною (зареєстрований в реєстрі за № 321), із відміткою Білоцерківського бюро технічної інвентаризації про реєстраційний напис, про що здійснено запис у реєстрову книгу № 92 за реєстровим № 10784 від 04 квітня 2002 року, а саме: прізвище заявниці вказано як « ОСОБА_3 ».

В судовому засіданні встановлено, що допущена в правовстановлюючому документі-Договорі дарування квартири від 18 січня 2002 року - описка є суто орфографічною, однак, вона є суттєвою, допущена описка є очевидною та перешкоджає заявниці у повному обсязі користуватися своїми майновими та немайновими правами, а тому не викликає сумніву той факт, що вищевказаний документ, виданий на ім`я « ОСОБА_1 », в дійсності належить ОСОБА_1 , як одній і тій же особі.

За таких обставин, заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.315- 319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 ,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,заінтересовані особи-Білоцерківська міськарада таприватний нотаріусБілоцерківського районногонотаріального округуКиївської областіІванчишина ЛарисаГригорівна,про встановленняюридичного фактуналежності правовстановлюючихдокументів - задовольнити.

Встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документу - Договору дарування квартири від 18 січня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Іванчишиною Ларисою Григорівною (зареєстрований в реєстрі за № 321), на ім`я ОСОБА_1 , з відміткою Білоцерківського бюро технічної інвентаризації про реєстраційний напис, про що здійснено запис у реєстрову книгу № 92 за реєстровим № 10784 від 04 квітня 2002 року, - ОСОБА_1 , як одній і тій же особі.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал