Рішення

від 21.02.2025 по справі 185/12475/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/12475/24

Провадження № 2/185/1795/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Резніченко В.В., представника позивача адвоката Меркулової Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса)про звільнення майна з-під арешту, суд-

В С Т А Н О В И В

Через систему«Електронний суд»до судув інтересах ОСОБА_1 звернувся представник адвокатМеркулова ТетянаПетрівна зпозовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи:Перша Павлоградськадержавна нотаріальнаконтора Дніпропетровськоїобласті, Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту.

Позивач посилався у позові на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є рідним сином позивача після смерті якого позивач звернувся до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про справо на спадщину за законом проте виявилося, що на спадкове майно накладений арешт державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса).17 вересня 2024 року державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмову про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з накладенням арешту на спадкове майно.Наявність вказаного арешту на спадкове майно порушує права позивача на належне йому як спадкоємцю майно після смерті його сина, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено у порядку спрощеного провадження з повідомленням ( викликом) сторін.

Представник позивача усудовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з`явився, причини неявки до суду не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не звертався, відзиву на позов до суду не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву на позов в установлений судом строк без поважним причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи подали заяви до суду про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи суд приходить до наступного.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.2ст.30 ЦПК Українипозови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно зіст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першоїстатті 34 цього Закону.

Відповідно до ч.5ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження»у всіх інших випадках, крім випадків, вказаних в частині 4 цієї статті арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, щоІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 12 березня 2022 року Павлоградським відділом державної РАЦС у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) серія НОМЕР_1 , актовий запис № 491.

Позивач є рідним батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 13 квітня 1974 року Миколаївською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області, серія НОМЕР_2 , актовий запис № 35.

Відповідач є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого 15 серпня 2000 року відділом РАГС виконкому Павлоградської міської ради, серія НОМЕР_3 , актовий запис № 586.

03 вересня 2022 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області заведено спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за № 776/2022, що слідує з постанови державного нотаріуса Шкицької Ю.А. Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 10 травня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно відомостей зДержавного реєструречових правна нерухомемайно,Реєстру власностіна нерухомемайно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєстру заборонвідчуження об`єктівнерухомого майна сформованого 14 серпня 2024 року на запит адвоката Меркулової Т.П.вбачається, що на підставі постанови державного виконавця Новикової О.А. Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 23 листопада 2018 року виконавче провадження № 17203476 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майнавнесено запис за № 29069291, індексовий номер 44208183 про арешт нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , а саме: квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу від 19 грудня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Шлега Г.І.

Згідно листаПавлоградського відділудержавної виконавчоїслужби уПавлоградському районіДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса)від 09вересня 2024року,наданого наадвокатський запитвстановлено,що навиконанні ВДВСПавлоградського МРУЮперебуваловиконавче провадження № 17203476 по виконанню виконавчого листа № 2-2952 від 17 квітня 2006 року, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ( доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.03.2006 року та до досягнення диною повноліття, 27.04.2006 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, 23.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника на підставі ст. 56 Закону України « Про виконавче провадження», державним виконавцем нарахована загальна заборгованість по аліментам станом на 18.07.2018 року на момент досягнення дитиною повноліття, яка складає 80834,09грн., заборгованість нарахована згідно статистичних даних щодо середньої зарплати по м. Павлограду та доходів боржника, 23.11.20018 року державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження керуючись п. 7 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадків, якщо існує заборгованість зі стягнення відповідних платежів.

17 вересня 2024 року державний нотаріус Шкицька Ю.А. Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У постанові зазначено, що вивчивши документи ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинення вищевказаної нотаріальної дії не може бути здійснено, оскільки згідно даних Державного реєстру речових прав на все нерухоме майно, належне ОСОБА_3 постановою Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції у Дніпропетровській області номер 17203476 від 23.11.2018 року накладено арешт нерухомого майна. Керуючись ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус відмовив ОСОБА_1 у вчинені нотаріальних дії - видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця та батьки.

Із системного аналізу статтей 1268, 1296, 1297 ЦК України слідує, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12 липня 2023 року у справі № 214/2305/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц , від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20.

Оскільки арешт на майно накладено державним виконавцем в інтересах ОСОБА_2 , останній є належним відповідачем у даній справі.

Враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, накладеного в межах виконавчого провадження під час виконання судового рішення, взявши до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження, а спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності у порядку спадкування за законом, що вказує про порушення його прав та необхідність їх захисту, позов у цій справі підлягає задоволенню.

Наявність протягом тривалого часу (з листопада 2018 року) арешту на майно ОСОБА_3 за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача ОСОБА_2 є невиправданим втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 2-356/12, від 3 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15.

Виконавче провадження з 23.11.2028 року завершено в зв`язку з чим підстави для продовження обтяження на майно відсутні, тому право позивача підлягає судовому захисту в заявлений ним спосіб шляхом скасування арешту з майна.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 968,96 грн. стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса)про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт, накладений 23 листопада 2018 року постановою державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області номер виконавчого провадження 17203476 на майно, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно запис за № 29069291, індексовий номер 44208183 про арешт всього нерухомого майна, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , витрати на судовий збір в сумі 968,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: В. О. Головін