Рішення

від 20.02.2025 по справі 290/6/25

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/6/25

2/290/171/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 лютого 2025 рокуселище Романів

Вступна частина.

Романівський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Шакалова А.В.,

при секретареві судового засідання Нестерук М.О.,

за участі прокурора Чорноуса Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 (реєстраційна картка НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації серія та номер НОМЕР_2 , виданий 19.01.2011 ТП № 94 відділу УФМС Росії по с. Санкт-Петербургу і Ленінградській області у Всеволожскому районі, код підрозділу 470-010, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про припинення права власності та конфіскацію земельної ділянки

Описова частина.

1.Рух справи.

1.1. Керівник Чуднівського окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду з позовною заявою 02 січня 2025 року.

1.2. Ухвалою суду від 03 січня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.01.2025. Відповідача повідомлено про розгляд справи через вебсайт Судової влади.

1.3. 22 січня 2025 року від позивача Держгеокадастру у Житомирській області надійшло пояснення щодо позову.

1.4. Ухвалою від 30 січня 2025 року розгляд справи відкладено на 14 лютого 2025 року, у зв`язку з неявкою відповідача, також ухвалено повторно повідомити про розгляд справи через вебсайт Судової влади.

1.5. Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року розгляд справи відкладеного на 20 лютого 2025 року, у зв`язку із неявкою учасників справи.

1.6. 20 лютого 2025 року проведеного судове засідання за участі прокурора. Суд ухвалив проводити розгляд справи без участі відповідача, який неодноразово повідомлялась про розгляд справи через вебсайт Судової влади.

1.7. У цьому судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

2.Позиції сторін.

2.1.Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги у повному обсязі підтримав на підставі аргументів зазначених у позовній заяві.

2.2.Представник позивача Держгеокадастру у Житомирській області, у поясненнях направлених до суду, позовні вимоги прокуратури підтримала у повному обсязі та просила розгляд справи проводити без її участі.

2.3.Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, перебування його закордоном не може бути перешкодою для розгляду справи судом (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2024 року у справі № 297/1881/23).

Мотивувальна частина.

1.Обставини справи, встановлені судом.

1.1. Належність відповідача до громадянства іноземної країни.

1.2. ОСОБА_1 є громадянином країни агресора - російської федерації, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 402555062. Дані про своє громадянство відповідач надав при державній реєстрації земельної ділянки.

1.3. Також, інформація про російське громадянство відповідача підтверджується копією свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 01 вересня 2016 року.

1.4. Крім того, цей факт підтверджується листом Управління Служби Безпеки України в Житомирській області від 04.10.2023 № 54/5/2-196.

1.5. Обставини набуття земельної ділянки.

1.6. Земельна ділянка кадастровий № 1821455600:01:005:0159 площею 0,3623 га, відповідачем набута на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1245 виданого 01.09.2016, виданого приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області Прогонним Є.М.

1.7. Право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 01 вересня 2016 року (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06 листопада 2024 року за № 402555062).

2.Норми права використані судом.

2.1. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

2.2. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

2.3. Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

2.4. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду".

2.5. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

2.6. Конституція України (стаття 13) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

2.7. Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено ЗК України.

2.8. Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

2.9. Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

2.10. За змістом частини четвертої статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

2.11. Відповідно до вимог підпункту "е" частини першої статті 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

2.12. Згідно з частинами першою-четвертою статті 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

2.13. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

2.14. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

2.15. Частиною першою статті 348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

2.16. Зважаючи, що відповідач як іноземець набув на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не відчужив її протягом строку, встановленого статтею 81 ЗК України, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для конфіскації земельної ділянки за рішенням суду на підставі статті 145 ЗК України.

2.17. Аналіз вище вказаних норм права у їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що якщо власник земельної ділянки, який відповідно до закону зобов`язаний відчужити її протягом певного строку, однак не виконав такого обов`язку, то орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, звертається до суду з позовом про конфіскацію вказаної земельної ділянки. За наслідками розгляду такого позову суд ухвалює рішення про конфіскацію даної земельної ділянки або відмови у її конфіскації. Рішення суду про конфіскацію земельної ділянки в подальшому є підставою для продажу даної земельної ділянки на земельних торгах.

2.18. Аналогічна позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року по справі № 683/22/23.

3.Розподіл судових витрат.

3.1. У позовній заяві та під час судового розгляду прокурор просив стягнути з відповідача судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3028 грн з відповідача.

3.2. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3.3. Суд дійшов висновку, що з відповідачки необхідно стягнути судовий збір сплачений позивачем.

Ухвалюючи рішення суд керувався ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 137, 141, 142, 256, 257, 259, 261, 263, 264, 267, 354-356 ЦПК України, ст. 15, 30 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ст. 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 181, 257, 267, 319, 321 ЦК України, ст. 22, 80, 81, 125, 140, 145 ЗК України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА.

1.Рішення судді.

1.1. Позов задовольнити.

1.2. Припинити громадянинуросійської федерації ОСОБА_1 (реєстраційна картка НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації серія та номер НОМЕР_2 , виданий 19.01.2011 ТП № 94 відділу УФМС Росії по с. Санкт-Петербургу і Ленінградській області у Всеволожскому районі, код підрозділу 470-010, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1821455600:01:005:0159площею 0,3623га цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_2 .

1.3. Конфіскувати у власність держави в особі Головного управлінняДержгеокадастру уЖитомирській області(ЄДРПОУ39765513) земельну ділянку, що належить на праві власності громадянину російської федерації ОСОБА_1 , з кадастровим номером 1821455600:01:005:0159площею 0,3623га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану у по АДРЕСА_2 .

2.Рішення судді, щодо судових витрат та роз`яснення процедури оскарження рішення.

2.1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909950) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн.

2.2. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

2.3. Повний текст рішення суду буде виготовлений 27 лютого 2025 року.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ